Котора рудочеревий
Котора рудочеревий | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Рудочеревий котора (Сан-Паулу, Бразилія)
| ||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Pyrrhura frontalis (Vieillot, 1818)[2] | ||||||||||||||||
Ареал виду | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
(Див. текст) | ||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||
Psittacus frontalis Vieillot, 1818 | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Котора рудочеревий[3] (Pyrrhura frontalis) — вид папугоподібних птахів родини папугових (Psittacidae). Мешкає в Південній Америці. Раніше вважався конспецифічним з болівійським которою.
Довжина птаха становить 25-28 см, враховуючи хвіст довжиною 12-14 см, вага 72-94 г. Забарвлення переважно зелене, лоб і щоки зеленувато-сірі, скроні коричнюваті, над дзьбом вузька темно-червона смуга. Пера на грудях і шиї каштанові з більш світлими кінчиками, на животі темно-червона пляма. Махові пера сині з чорними кінчиками. Верхня частина хвоста оливково-зелена з коричнювато-червоними кінчиками, нижня частина хвоста каштанова. У представників підвиду P. f. chiripepe верхня частина хвоста повністю оливково-зелена. Очі темно-карі, навколо очей плями голої білої шкіри. Виду не притаманний статевий диморфізм.
Виділяють два підвиди:[4]
- P. f. frontalis (Vieillot, 1818) — східна Бразилія (від Баїї до Ріо-де-Жанейро і північного Сан-Паулу);
- P. f. chiripepe (Vieillot, 1818) — південно-східна Бразилія, південний схід Парагваю, північний схд Аргентини і Уругваю.
Рудочереві котори мешкають в Бразилії, Аргентині, Парагваї і Уругваї. Вони живуть у вологих атлантичних лісах, на узліссях, в парках і садах. На півночі ареалу зустрічаються в гірських лісах на висоті до 1400 м над рівнем моря, на півдні ареалу переважно в рівнинних лісах, на висоті до 1000 м над рівнем моря. Зустрічаються зграями до 6-12, іноді до 40 птахів. Живляться насінням, листям, плодами, галами і личинками комах. Листя становить 25% раціону рудочеревого котори, що незвично для неотропічних папуг. Сезон розмноження триває з жовтня по грудень. В кладці від 4 до 7 яєць, інкубаційний період триває 22 днів, пташенята покидають гніздо через 50 днів після вилуплення. Вони досягають статевої зрілості у віці 1-3 років.
- ↑ BirdLife International (2016). Pyrrhura frontalis: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 26 липня 2022
- ↑ L.J.P. Vieillot (1817). Nouveau Dictionnaire d'Histoire Naturelle Appliquée aux Arts... № 25. с. 361—362.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Parrots, cockatoos. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 26 липня 2022.
- Juniper & Parr (1998) Parrots: A Guide to Parrots of the World; ISBN 0-300-07453-0
- Forshaw (2006) Parrots of the World: An Identification Guide; ISBN 0-691-09251-6
- World Parrot Trust Parrot Encyclopedia – Species Profiles
- Machado, C.G. (1999): A composição dos bandos mistos de aves na Mata Atlântica da Serra de Paranapiacaba, no sudeste brasileiro [Mixed flocks of birds in Atlantic Rain Forest in Serra de Paranapiacaba, southeastern Brazil]. Revista Brasileira de Biologia 59(1): 75–85 [Portuguese with English abstract]. DOI:10.1590/S0034-71081999000100010 PDF fulltext
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |