Котуй

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Котуй
Река Котуй.jpg
Річка Котуй
Khatanga.png
Річка Котуй на мапі басейну Хатанги
71°54′54″ пн. ш. 102°07′22″ сх. д. / 71.91500000002778847° пн. ш. 102.12280000002778024° сх. д. / 71.91500000002778847; 102.12280000002778024
Витік плато Путорана
(Середньосибірське плоскогір'я[1]
• координати 69°04′06″ пн. ш. 94°51′53″ сх. д. / 69.06833° пн. ш. 94.86472° сх. д. / 69.06833; 94.86472
висота, м 1 250 м [1]
Гирло Хатанга (227 км від гирла) [1]
• координати 71°54′52″ пн. ш. 102°06′17″ сх. д. / 71.914500° пн. ш. 102.104889° сх. д. / 71.914500; 102.104889
висота, м 1,0 м [1]
Похил, м/км 0,89 м/км
Басейн ХатангаХатангська затокаморе Лаптєвих
Країни: Росія Росія
Flag of Krasnoyarsk Krai.svg Красноярський край
Регіон Красноярський край
Довжина 1 409 км
Площа басейну: 176 000 км²
Притоки: Мойєро, Q1109784?, Voyevolikhand і Changadad
код ДВР Росії значення не задано
GeoNames, Global Geosites 2021691
Котуй у Вікісховищі?

Котуй (у верхів'ї також відома як Сейсі [2]) — річка у Східному Сибіру, на Крайній Півночі Росії, протікає по території Таймирського Долгано-Ненецького та Евенкійського районів Красноярського краю. Зливаючись із лівою складовою, річкою Хета, утворює річку Хатанга (за даними Державного водного реєстру Росії, є складовою частиною річки Хатанга [3]). Належить до водного басейну моря Лаптєвих.

Географія[ред. | ред. код]

Бере свій початок на схилах плато Путорана (Середньосибірське плоскогір'я). У верхів'ях Котуй тече на південний схід, оперізуючи весь південь півостріва Таймир, протікає через озера Харпіна та Дюпкун. Потім, після впадання річки Воєволі-Хан, повертає на північний схід. У пониззі Котуй тече по Північно-Сибірській низовині. Зливається з річкою Хета поблизу селища Хрести.

Довжина річки — 1409 км, від витоку Мойєро до гирла Котуй — 1437 км, а від витоку Котуй до гирла Хатанги — 1636 км. Площа басейну — 176 000 км².

Гідрологія[ред. | ред. код]

Живлення річки змішане, з переважанням снігового. Швидкість течії — 0,6-1,1 м/с, Замерзає в кінці вересня — початку жовтня, розкривається в кінці травня — початку червня.

Притоки[ред. | ред. код]

Річка Котуй приймає близько двох десятків приток, довжиною 100 км і більше. Найбільші із них (від витоку до гирла):[3][4]

Назва притоки Довжина,
(км)
Площа водозбірного басейну,
(км²)
Відстань від гирла Котуя (Хатанги),
(км)
Витрата води,
(м³/с)
 Воєволі-Хан 184 11 600 965 (1192)
 Чангада 320 11 100 757 (984)
← Мойєро 825 30 900 612 (839)
Тукалаан 270 8 160 572 (799)
← Аганилі 202 6 480 550 (777)
← Котуйкан 447 24 300 234 (461)
← Ерієчка 262 7 250 102 (329)
Сабида 257 5 320 15 (242)
Хета 604 100 000 0 (227) 1 370

Див. також[ред. | ред. код]

Галерея[ред. | ред. код]

Kotuy river cliffs.JPG

Скелі на річці Котуй

Hivus-10 hovercraft on Kotuy river.JPG

Катер на повітряній подушці «Хивус-10»

Kotuy river.JPG

Пороги на річці Котуй

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г Річка Котуй на Kosmosnimki.ru. витік, гирло
  2. Аркуш карти R-46-XXIX,XXX верховье р. Котуй. Масштаб: 1 : 200 000. Стан місцевості на 1973-76 р. Видання 1978 р. (рос.)
  3. а б Река Хатанга (Котуй, Сейси / Державний водний реєстр Російської Федерації. Постанова Уряду РФ № 253 від 28 квітня 2007 року. (рос.)
  4. Валидатор водных объектов: Хатанга. Архівовано 6 березень 2016 у Wayback Machine. Процитовано: 2013-07-15 (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]