Котюржинці (Красилівський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Котюржинці
Меморіальний комплекс, Котюржинці.jpg
Країна Україна Україна
Область Хмельницька область
Район Красилівський
Рада Котюржинецька сільська рада
Код КОАТУУ 6822784401
Облікова картка Котюржинці 
Основні дані
Засноване 1444
Населення 383
Площа 2,342 км²
Густота населення 163,54 осіб/км²
Поштовий індекс 31060
Телефонний код +380 3855
Географічні дані
Географічні координати 49°35′41″ пн. ш. 26°51′47″ сх. д. / 49.59472° пн. ш. 26.86306° сх. д. / 49.59472; 26.86306Координати: 49°35′41″ пн. ш. 26°51′47″ сх. д. / 49.59472° пн. ш. 26.86306° сх. д. / 49.59472; 26.86306
Середня висота
над рівнем моря
288 м
Водойми р. Бужок
Місцева влада
Адреса ради 31060, с. Котюржинці, вул. Центральна, 29; тел. 9-17-25
Карта
Котюржинці. Карта розташування: Україна
Котюржинці
Котюржинці
Котюржинці. Карта розташування: Хмельницька область
Котюржинці
Котюржинці

Котю́ржинці — село в Україні, у Красилівському районі Хмельницької області.

Розташоване на лівому березі річки Бужок, лівої притоки Південного Бугу. Населення становить 383 осіб. Орган місцевого самоврядування — Котюржинецька сільська рада.

Історія[ред. | ред. код]

Станом на 1886 рік в колишньому власницькому селі Красилівської волості Старокостянтинівського повіту Волинської губернії, мешкало 810 осіб, налічувалось 119 дворових господарств, існували православна церква, постоялий будинок, водяний і вітряний млин[1].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 569 осіб (276 чоловічої статі та 293 — жіночої), з яких 381 — православної віри, 188 — римо-католицької[2].

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  2. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-29)