Котяча акула

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Котячі акули
Котяча акула дрібноплямиста (Scyliorhinus canicula)
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Підцарство: Справжні багатоклітинні (Eumetazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Надклас: Щелепні (Gnathostomata)
Клас: Хрящові риби (Chondrichthyes)
Підклас: Пластинозяброві (Elasmobranchii)
Надряд: Акули (Selachimorpha)
Ряд: Кархариноподібні (Carcharhiniformes)
Родина: Котячі акули (Scyliorhinidae)
Рід: Котяча акула (Scyliorhinus)
Blainville, 1816
Типовий вид
Scyliorhinus canicula
Linnaeus, 1758
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Scyliorhinus
EOL logo.svg EOL: 25490
ITIS logo.svg ITIS: 160053
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 7829
Fossilworks: 34663

Котяча акула (Scyliorhinus) — рід акул родини Котячі акули ряду Кархариноподібні. Має 16 видів.

Опис[ред. | ред. код]

Загальна довжина представників цього роду коливається від 32 до 170 см. У значній частині видів спостерігається статевий диморфізм: самці більше за самиць. Ці акули типові для родини котячі акули. Голова коротка, відносно широка, трохи сплощена зверху, ю у деяких видів — клиноподібна. Морда округла. Очі великі, мигдалеподібні або вальні, з мигательною перетинкою. За ними розташовані невеличкі бризкальца. Ніздрі з невеличкими носовими клапанами. Губна борозна коротка, є лише на нижній губі, або зовсім відсутні. Рот помірного розміру, зігнутий чи дугоподібний. Зуби дуже маленькі, з 3 верхівками, з яких центральна є високою та гострою, бокові — крихітні. У них 5 пар зябрових щілин, дві останні пари розташовані над грудними плавцями. Тулуб стрункий. Луска тверда, велика. Шкіра груба, товста. Грудні плавці широкі, з округлими кінчиками. Мають 2 спинних плавця, з яких передній більше за задній. Анальний плавець широкий, низький. Хвостовий плавець, короткий (іноді довгий), вузький, гетероцеркальний.

Забарвлення спини білувате, коричневе з різними відтінками, жовтувате, сіре, червонувате. По спині, боках та плавцях розкидані темні або світлі плями, у багатьох видів — темні сідлоподібні плями. Черево більш світле за спину та боки.

Спосіб життя[ред. | ред. код]

Тримаються на глибинах від 20 до 750 м, на континентальному шельфі та континентальному схилі. Воліють до мулистих, скелястих, кам'янистих ґрунтів. Активні внчоі. Полює біля дна, є бентофагом. Живиться ракоподібними, молюсками, дрібною костистою рибою, морськими черв'ями (переважно поліхетами)

Це яйцекладні акули. Самиці відкладають від 2 до 20 яєць.

Не є об'єктом промислового вилову. Частоловляться для тримання в акваріамах та океанаріумах, оскілько добре пристосовується до неволі.

Розповсюдження[ред. | ред. код]

Мешкають в Атлантичному океані: від Північної Кароліни (США) до Уругваю, у Карибському басейні, від південних берегів Скандинавії до південної Африки (також в Середземному, Адріатичному, Егейському та Мармуровому морях); в Індійському океані: біля Коморських островів; Тихому океані: біля Філіппін, Індонезії, Китаю, Тайваня, Корейського півострова, Японії.

Види[ред. | ред. код]

Скам'янілість викопного виду Scyliorhinus elongatus (AMNH 13983)

Посилання[ред. | ред. код]

Котяча акула
← 4,6 млрд 542 488 444 416 359 299 251 200 145 65 23 2