Котяча акула мексиканська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Котяча акула мексиканська
Scyliorhinus retifer okeanos.jpg
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Metazoa)
Підцарство: Справжні багатоклітинні (Eumetazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Надклас: Щелепні (Gnathostomata)
Клас: Хрящові риби (Chondrichthyes)
Підклас: Пластинозяброві (Elasmobranchii)
Надряд: Акули (Selachimorpha)
Ряд: Кархариноподібні (Carcharhiniformes)
Родина: Котячі акули (Scyliorhinidae)
Рід: Котяча акула (Scyliorhinus)
Вид: Котяча акула мексиканська
Біноміальна назва
Scyliorhinus retifer
(Garman, 1881)
Scyliorhinus retifer distmap.png
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Scyliorhinus retifer
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Scyliorhinus retifer
EOL logo.svg EOL: 994480
ITIS logo.svg ITIS: 160060
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 107947

Котяча акула мексиканська (Scyliorhinus retifer) — акула з роду Котяча акула родини Котячі акули. Інші назви «котяча акула-ланцюг», «сітчаста риба-собка», «кольчужна котяча акула».

Опис[ред.ред. код]

Загальна довжина досягає 50—52 см. Голова клиноподібна. Морда тупа, округла. очі вузькі, овальні, горизонтальної форми, з мигальною перетинкою. За ними розташовані маленькі бризкальця. Носові клапани короткі. Губна борозна лише на нижній губі. Рот помірно широкий. Зуби дрібні, з верхівками, з яких центральна є довга, піковоподібна, бокові — дуже маленькі. У неї 5 пар зябрових щілин. Тулуб стрункий. Луска пласка і вузька, з 3—5 повздовжними хребцями. Шкіра є гладенькою на дотик. Грудні плавці великі, широкі, з округлими кінчиками. Має 2 спинних плавця, з яких передній удвічі більший за задній. Передній спинний плавець розташовано безпосередньо навпроти закінчення черевних плавців. Задній — позаду анального плавця. Черевні плавці широкі. Анальний плавець низький. Хвостовий плавець вузький, гетероцеркальний.

Забарвлення спини червонувато-коричневе. Черево жовтуватого кольору. По всьому тілу проходить чудернацький візерунок з вузьких темно-коричневих ліній, що утворюють своєрідну сітку або ланцюг на спині та боках. Звідси походять інші назви цієї акули. Очі жовто-зеленого кольору.

Спосіб життя[ред.ред. код]

Тримається на глибинах від 60 до 750 м, зазвичай до 360 м. Особи з північної частини ареали зустрічаються на меншій глибині, ніж акули з південної частини ареалу (від 300 до 750). Значних міграцій не здійснює. Здатна світитися у темряві, чим підманює здобич або шукає статевого партнера. Вдень ховається серед водоростей та каміння. Активна вночі. Полює біля дна, є бентофагом. Живиться кальмарами, поліхетами, ракоподібними, дрібною костистою рибою.

Статева зрілість настає при розмірах 38—41 см у віці 8—9 років. Під час парування самець спочатку кусає самицю за тіло і плавці. після цього обвиває її тіло, вводить до клоаки птеригоподій зі спермою. Це яйцекладна акула. Самиця відкладає 2 яйця у капсулах темно-бурштинового кольору у світлу смужку. Яйця мають з боків вусики, за допомогою яких чіпляються за водорості або каміння. Період між яйцекладками невеликий (до декількох хвилин). За рік самиця може відкласти до 50 яєць. При цьому самцю не потрібно знову запліднювати самицю — сперма від разового парування може зберігатися у самиці до 2 років, запліднюючи нові яйцеклітини. Інкубаційний період триває 7—12 місяців. Народжені акулята становлять 10—11 см.

Не є об'єктом промислового вилову. Ловиться переважно для тримання в акваріумах.

Розповсюдження[ред.ред. код]

Мешкає в Атлантичному океані: від узбережжя штату Північна Кароліна до штату Техас (США), також часто зустрічається біля берегів Мексики, Белізу, Гондурасу, Гватемали, Нікарагуа, Ямайки, о. Барбадос. Біля мису Гаттерас (Північна Кароліна) міститься один з найбільших розплідників цієї акули.

Джерела[ред.ред. код]

  • Froese, Rainer and Pauly, Daniel, eds. (2005). «Scyliorhinus retifer» in FishBase. Nov 2005 version.