Котяча змія кавказька

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Котяча змія кавказька
Звичайна котяча змія
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Інфратип: Хребетні (Vertebrata)
Клас: Плазуни (Reptilia)
Ряд: Лускаті (Squamata)
Підряд: Змії (Serpentes)
Родина: Вужеві (Colubridae)
Рід: Котяча змія (Telescopus)
Вид: Котяча змія кавказька
Telescopus fallax
Fleischmann, 1831
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Telescopus fallax
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Telescopus fallax
ITIS logo.svg ITIS: 1082410
IUCN logo.svg МСОП: 157258
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 186607

Котяча змія кавказька[1] (Telescopus fallax) — отруйна змія з роду котячих змій родини вужеві. Має 7 підвидів. Інші назви «європейська котяча змія» та «середземноморська котяча змія».

Опис[ред. | ред. код]

Загальна довжина досягає 100 см. Голова різко відмежована від тулуба шийним перехопленням. Тулуб дещо стиснутий з боків. Зіниці вертикальні. Ширина лобного щитка по лінії, що з'єднує передні краї очей, більш ніж удвічі перевищує ширину надочноямкових щитків. Довгий виличний щиток трохи звуженим заднім краєм торкається очей. Навколо тулуба є 19—23 рядків луски. Черевних щитків 186—243, підхвостових — 35-75 пар. Анальний щиток розділений.

Забарвлення верхньої сторони тулуба світло-сірого, жовто-сірого або рожевуватого кольору. На спині вздовж хребта проходять в 1 рядок великі, часто косі, чорнуваті, буро-сірі або жовтувато-коричневі плями, між якими забарвлення трохи світліше, ніж на бічній поверхні тіла. Поперечні смуги або більше дрібні плями розташовані з боків тулуба й в проміжках між спинними плямами. У деяких особин малюнок на тулубі частково або повністю відсутній. На одноколірній поверхні голови часто проглядається невелика темна пляма на межі поміж тім'яними щитками, темна смужка проходить від заднього краю ока до кута рота. Черево світліше з численними темними цятками та крапочками, які нерідко зливаються одна з одною. Нижня поверхня голови біла.

Спосіб життя[ред. | ред. код]

Полюбляє кам'янисті схили, порослі розрідженою трав'янистою й чагарниковою рослинністю, напівпустелі, околиці гірських лісів. Зустрічається на висоті до 1700—1800 м над рівнем моря. Активність змішана (денна та нічна), але у спекотну пору року зустрічається лише у сутінки та нічний час. Виходить із зимівлі на початку — у середині березня і активна до жовтня. Добре лазить по деревах, чагарниках, скелях й стінах будинків. Харчується ящірками, гризунами, птахами.

Це яйцекладна змія. Самиця наприкінці червня — на початку липня відкладає 6-9 яєць розміром 10-13 × 27-35 мм. Молоді змії з'являються у вересні.

Розповсюдження[ред. | ред. код]

Мешкає на Балканському півострові, островах Егейського й Середземного морів, в Італії, Хорватії, Боснії та Герцеговині, в Ірані, Іраку, Сирії, Лівані, Йорданії, Ізраїлі, Туреччині, Вірменії, Азербайджані, Грузії, зустрічається у Дагестані (Росія).

Підвиди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Маркевич, О. П. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник. Номенклатура. — Київ : Наук. думка, 1983. — С. 190.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Buchert, I. & Buchert, P/ 2011. Die Gaviola-Lagune. Elaphe 19 (1): 26-32
  • Словник-довідник із зоології. — К., 2002.