Котів (Тернопільський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Котів
Церква Покрови Пресвятої Богородиці
Церква Покрови Пресвятої Богородиці
Церква Покрови Пресвятої Богородиці
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район Тернопільський район
Громада Саранчуківська сільська громада
Облікова картка облікова картка на сайті ВРУ 
Основні дані
Засноване В 1658 році
Населення 436 (2014)
Площа 1,094 км²
Густота населення 485.37 осіб/км²
Поштовий індекс 47531
Телефонний код +380 3548
Географічні дані
Географічні координати 49°21′12″ пн. ш. 24°58′22″ сх. д. / 49.35333° пн. ш. 24.97278° сх. д. / 49.35333; 24.97278Координати: 49°21′12″ пн. ш. 24°58′22″ сх. д. / 49.35333° пн. ш. 24.97278° сх. д. / 49.35333; 24.97278
Водойми річка Золота Липа
Відстань до
районного центру
10 км
Місцева влада
Адреса ради 47533, Тернопільська обл, Тернопільський р-н, с Саранчуки, вул Личакова, буд 18
Карта
Котів. Карта розташування: Україна
Котів
Котів
Котів. Карта розташування: Тернопільська область
Котів
Котів
Мапа
Мапа

CMNS: Котів у Вікісховищі

Церква Покрови Пресвятої Богородиці
Костел (1927)
Капличка
Хрест на честь скасування панщини (1848)

Ко́тів — село в Україні, у Саранчуківській сільській громаді Тернопільського району Тернопільської області.

До 2017 — центр однойменної сільради. Від 2017 року ввійшло у склад Саранчуківської сільської громади.

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Саранчуківської сільської громади.[1]

Географія[ред. | ред. код]

Розташоване на березі р. Золота Липа. У селі є вулиці[2]: Гірська, Лісова та Центральна.

Клімат[ред. | ред. код]

Для села характерний помірно континентальний клімат. Котів розташований у «холодному Поділлі» — найхолоднішому регіоні Тернопільської області.

Клімат Котова
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Середній максимум, °C −1,1 0,3 5,4 13,3 19,4 22,5 23,8 23,2 18,9 13,0 5,9 1,0 12
Середня температура, °C −4,1 −2,6 1,7 8,4 14,0 17,2 18,5 17,8 13,8 8,4 2,9 −1,6 7
Середній мінімум, °C −7,1 −5,5 −2 3,6 8,6 11,9 13,2 12,4 8,7 3,9 0,0 −4,1 3
Норма опадів, мм 32 31 33 50 77 91 95 70 55 38 37 39 648
Джерело: climate-data.org

Історія[ред. | ред. код]

Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки висоцької культури.

Відоме від XVI ст. як Кутів.

Якоб де Логау — архітектор, після смерті Адама Миколая Сенявського за рішенням вдови померлого Ельжбети Гелени став комендантом бережанського замку та дідичем Котова.[3]

У XVII—XIX ст. Котовим володіла, зокрема, родина Потоцьких, від якої він перейшов до Червінських, згодом — до Порадовських. Міські права населений пункт отримав за Потоцьких. Вони спорудили замок, який у XVIII ст. перебудували на палац.

1902 р. унаслідок пожежі згоріло 18 господарств.

Під час Першої світової війни майже всі будівлі, з-поміж яких церква, були знищені.

Діяли «Просвіта», «Сільський господар» та інші українські товариства, кооператив.

У травні 2015 року парафія УАПЦ Покрова Пресвятої Богородиці перейшла до складу УПЦ КП[4].

Після ліквідації Бережанського району 19 липня 2020 року село увійшло до Тернопільського району[5].

Населення[ред. | ред. код]

У 2001 році в селі проживала 531 особа. Дворів — 167[6].

Населення села в минулому[7]:

Рік Число осіб Українців
греко-католиків
Поляків та
римо-католиків
Польських
колоністів
Євреїв
1900 1044 825 201 0 18
1939 1500 1040 140 220 0

За даними перепису населення 2001 року, мовний склад населення села був таким[8]:

Мова Число ос. Відсоток
українська 99,44
російська 0,56

Політика[ред. | ред. код]

Від 28 квітня 2012 року село належить до виборчого округу 165[9].

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Церква святої Покрови в Котові
Руїни костелу в Котові

Є церква Покрови Пресвятої Богородиці (1936, мурована).

Встановлено пам'ятні хрести на честь скасування панщини і 950-річчя Хрещення України, насипано символічну могилу воякам УПА (1991). Також у селі є польський костел, збудований у ХІХ ст.

Соціальна сфера[ред. | ред. код]

Діють загальноосвітня школа 1-2 ступ., клуб, бібліотека, ФАП.

Відомі люди[ред. | ред. код]

Народилися[ред. | ред. код]

  • Мирослав Лабунька (1927—2003) — український історик, громадський, політичний, церковний і науковий діяч. Професор, ректор Українського вільного університету в Мюнхені (ФРН).
  • Богдан Семенець (1990) — український футболіст, нападник.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua). Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 20 жовтня 2021. 
  2. Довідник поштових адрес України. ukrposhta.com. 2020. Архів оригіналу за 29 червня 2021. Процитовано 3 травня 2020. 
  3. Nestorow R. Architekt wojskowy Jacob de Logau na usługach Sieniawskich i Czartoryskich w Brzeżanach w 1 poł. XVIII wieku [Архівовано 19 грудня 2019 у Wayback Machine.] // Sztuka Kresów Wschodnich: materiały sesji naukowej. — 2006. — № VI. — S. 61. (пол.)
  4. На Тернопільщині Бережанське благочиння УАПЦ прийнято до складу УПЦ Київського Патріархату. Архів оригіналу за 21 травня 2015. Процитовано 21 травня 2015. 
  5. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  6. Офіційний сайт Бережанської районної ради[недоступне посилання з квітня 2019]
  7. Володимир Бемко. Статистика населення, Статистика громад повіту Бережани // Бережанська земля. Історико-мемуарний збірник. — С. 49-56
  8. Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 3 квітня 2022. 
  9. Постанова Центральної виборчої комісії від 28 квітня 2012 року № 82 «Про утворення одномандатних виборчих округів на постійній основі у межах Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя» — сайт Верховної ради України (архів)

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]