Котів (Підкарпатське воєводство)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Село
Котів
пол. Kotów

Kotow Cerkiew.jpg

Координати 49°43′48″ пн. ш. 22°24′16″ сх. д.H G O

Країна Польща
Воєводство Підкарпатське воєводство
Повіт Перемишльський повіт
Гміна Бірча
Перша згадка 15 століття
Населення 111 осіб (2006)
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+1
Телефонний код (+48) 16
Поштовий індекс 37-740
Автомобільний код RPR
Код SIMC 0599304
GeoNames 767919
OSM пошук у Nominatim
Котів. Карта розташування: Польща
Котів
Котів
Котів (Польща)
Котів. Карта розташування: Підкарпатське воєводство
Котів
Котів
Котів (Підкарпатське воєводство)
Котів у Вікісховищі?
Kotow Cerkiew.jpg

Котів (пол. Kotów) — село у гміні Бірча Перемишльського повіту, в Підкарпатському воєводстві на південному сході Польщі. Село розташоване в долині безіменного потічка, котрий випливає з-під гори під назвою Босячка (пол. Bosaczka), висотою 451 метр, і впадає в річку Ступниця в Старій Бірчі.

З 1975 по 1998 роки Котів адміністративно належав до Перемишльського воєводства.

Географічне положення[ред. | ред. код]

Село знаходиться на відстані 7 кілометрів на північний захід від центру гміни села Бірчі, 26 кілометрів на захід від центру повіту міста Перемишля і 45 кілометрів на південний схід від столиці воєводства — міста Ряшіва.[1]

Історія[ред. | ред. код]

В XI-XIII століттях на цих землях існувало Перемишльське руське князівство зі столицею в Перемишлі, яке входило до складу Галицького князівства, а пізніше Галицько-Волинського князівства.

Після захоплення цих земель Польщею територія в 13401772 роках входила до складу Перемишльської землі Руського воєводства Королівства Польського.

В 1772 році внаслідок першого поділу Польщі територія відійшла до імперії Габсбургів.

Після розпаду Австро-Угорщини і утворення Другої Речі Посполитої це село Надсяння, як й інші етнічні українські території (Лемківщина, Підляшшя, Сокальщина, Равщина і Холмщина), опинилося по польському боці розмежування, що було закріплено в Ризькому мирному договорі 1921 року. Село входило до ґміни Жогатин Добромильського повіту Львівського воєводства. На 1.01.1939 в селі було 570 жителів, з них 430 українців-грекокатоликів, 110 українців-римокатоликів, 20 поляків, 10 євреїв[2]

Після нападу 1 вересня 1939 року Третього Рейху на Польщу й початку Другої світової війни та вторгнення СРСР до Польщі 17 вересня 1939 року Котів, що знаходиться на правому, східному березі Сяну, разом з іншими навколишніми селами відійшов до СРСР і ввійшов до складу Бірчанського району[3] (районний центр — Бірча) утвореної 27 листопада 1939 року Дрогобицької області УРСР (обласний центр — місто Дрогобич).

З початком німецько-радянської війни село вже в перший тиждень було зайняте військами вермахту.

В кінці липня 1944 року село було зайняте Червоною Армією.[4]

13 серпня розпочато мобілізацію українського населення Дрогобицької області до Червоної Армії (облвоєнком — підполковник Карличев)[5].

В березні 1945 року Котів, як і весь Бірчанський район з районним центром Бірча, Ліськівський район з районним центром Лісько та західна частина Перемишльського району включно з містом Перемишль зі складу Дрогобицької області передано Польщі.[6]

Москва підписала й 16 серпня 1945 року опублікувала офіційно договір з Польщею про встановлення лінії Керзона українсько-польським кордоном та, незважаючи на бажання українців залишитись на рідній землі,[7] про передбачене «добровільне» виселення приблизно одного мільйона українців з «Закерзоння», тобто Підляшшя, Холмщини, Надсяння і Лемківщини.[8],[9]

Розпочалося виселення українців з рідної землі. Проводячи депортацію, уряд Польщі, як і уряд СРСР, керувалися Угодою між цими державами, підписаною в Любліні 9 вересня 1944 року, але, незважаючи на текст угоди, в якому наголошувалось, що «Евакуації підлягають лише ті з перелічених (…) осіб, які виявили своє бажання евакуюватися і щодо прийняття яких є згода Уряду Української РСР і Польського Комітету Національного Визволення. Евакуація є добровільною і тому примус не може бути застосований ні прямо, ні посередньо. Бажання евакуйованих може бути висловлено як усно, так і подано на письмі.»[10], виселення було примусовим і з застосуванням військових підрозділів.[11]

Українське населення села, якому вдалося уникнути депортації до СРСР, попало в 1947 році під етнічну чистка під час проведення Операції «Вісла» і було виселено на ті території у західній та північній частині польської держави, що до 1945 належали Німеччині[12]. Протягом 1-5 липня 1947 року підрозділами Війська Польського з Котіва депортовано 28 польських громадян української національності. Згідно з документами операції «Вісла», після цього в селі залишилось 58 поляків та 5 українців[13].

Населення[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Central Statistical Office (GUS) - TERYT (National Register of Territorial Land Apportionment Journal) (Polish). 2008-06-01. Архів оригіналу за 2012-03-01. 
  2. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 18.
  3. Хроніка за 10 січня 1940 року на сайті Інститут історії України НАН України
  4. Оперативная сводка за 31 июля
  5. Інформація Дрогобицького облвійськкомату начальнику штабу Львівського обласного округу, секретарю Дрогобицького обкому КП(б)у, голові Дрогобицького облвиконкому, начальнику облуправління НКДБ по Дрогобицькій області про відмову української молоді служити в лавах Червоної армії
  6. Нариси з історії Дрогобича (від найдавніших часів до початку XXI ст.) Дрогобич, видавництво «Коло», 2009 рік;— ISBN 978-966-7996-46-8
  7. Лист жителів с. Долгобичів Грубешівського повіту Холмщини секретарю ЦК КП(б)У М. Хрущову на сайті «Територія терору»
  8. Петро Мірчук. Українська повстанська армія 1942–1952 Частина ІІ: Друга большевицька окупація На Закерзонні Мюнхен 1953 (репр. Львів 1991)
  9. Переселення українців з Польщі до УРСР у 1944–1946 рр. на сайті «Територія терору»
  10. Угода між Урядом Української Радянської Соціалістичної Республіки і Польським Комітетом Національного визволення про евакуацію українського населення з території Польщі і польських громадян з території УРСР
  11. Документальні відеокадри: Депортація українців Закерзоння, 2 половина 1940-х рр на сайті «Територія терору»
  12. * Акція «Вісла»: Список виселених сіл та містечок, Повіт ПЕРЕМИШЛЬ
  13. Руський апокриф Відкриті українські наукові дані (пол. APOKRYF RUSKI Otwarte Ukraińskie Zasoby Naukowe)

Див. також[ред. | ред. код]