Кот-д'Івуар

Республіка Кот-д'Івуар фр. République de Côte d’Ivoire
Прапор Герб
Девіз: «Єдність, дисципліна і праця» (переклад)
Гімн: L'Abidjanaise
Розташування Кот-д'Івуару
Столиця	Ямусукро (офіційно) Абіджан (де факто) 6°51′ пн. ш. 5°18′ зх. д.
Найбільше місто	Абіджан
Офіційні мови	Французька
Форма правління	Республіка
- Президент	Алассан Уаттара
- Прем'єр-міністр	Амед Бакайоко
Незалежність	від Франції
- Дата	7 серпня 1960
Площа
- Загалом	322,460 км² (68)
- Внутр. води	1.4 %
Населення
- оцінка 2006	17,654,843 (57)
- перепис 1988	10,815,694
- Густота	56/км² (141)
ВВП (ПКС)	2006 р., оцінка
- Повний	$28.47 млрд (98)
- На душу населення	1,600 (157)
ІЛР (2006)	▲ 0.421 (низька) (164)
Валюта	КФА франк BCEAO (XOF)
Часовий пояс	GMT (UTC+0)
- Літній час	не спостерігається (UTC+0)
Коди ISO 3166	CI  / CIV  / 384
Домен	.ci
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кот-д'Івуар

Респу́бліка Кот-д'Івуа́р (фр. Côte d'Ivoire [kot divwaʁ] ( прослухати)) — держава в Західній Африці, що межує на півночі з Малі і Буркіна-Фасо, на сході з Ганою, на заході з Ліберією і Гвінеєю, на півдні омивається Гвінейською затокою Атлантичного океану. До 1986 року назва країни офіційно перекладалася на різні мови як Респу́бліка Бе́рег Слоно́вої Кі́стки. Столиця — Ямусукро, найбільше місто та економічний центр — Абіджан.

Природа

Кот-д'Івуар відзначається різноманітністю природних умов і багатством біорізноманіття. Його територія поєднує прибережні рівнини, савани й тропічні ліси, що робить країну надзвичайно контрастною в природному відношенні.

Кот-д'Івуар знаходиться у Західній Африці, між 4° і 11° північної широти та 2°30′ і 8°30′ західної довготи. Площа держави становить близько 322,5 тис. км², що робить її однією з найбільших країн регіону.

Рельєф Кот-д'Івуару здебільшого рівнинний і платоподібний. Центральні та північні райони займають плато висотою 200—500 м, складені переважно давніми кристалічними породами докембрію. На заході рельєф ускладнюється горами та хребтами, які належать до відгалужень Гвінейського нагір'я. Саме тут розташована гора Німба (1752 м) — найвища точка країни, що простягається вздовж кордону з Гвінеєю та Ліберією. Південна частина являє собою вузьку прибережну низовину шириною від 25 до 50 км, що поступово піднімається у бік внутрішніх плато.

Кот-д'Івуар розташований у перехідній зоні між екваторіальним та тропічним кліматом. Північні райони країни мають тропічний саванний клімат, з одним сезоном дощів (травень—вересень) і одним сухим сезоном (жовтень—квітень), середньорічною температурою від +26 до +29 °C та опадами від 1000 до 1500 мм на рік. На півдні та у центрі країни поширений екваторіально-мусонний, що характеризується високою вологістю та двома сезонами дощів (травень—липень та вересень—жовтень). Середньорічна температура тут коливається від +25 до +27 °C, опади — від 1500 до 2500 мм на рік. Особливістю клімату є вплив харматану — сухих північно-східних вітрів із Сахари, що приносять сухе й пилове повітря в зимовий період.

Головні річки — Бандама та Комое. Прибережна територія країни покрита тропічними лісами, на плоскогір'ї — савани.

Ландшафтна структура Кот-д’Івуару визначається поступовим переходом від екваторіальних лісів на півдні до саван на півночі та виділенням особливого гірського району на заході. Основними типами ландшафтів є: 1 — саванні північноафриканські (підтипи: вологі, типові); 2 — субекторіальні вологолісові; 3 — екваторіальні вологолісові. За фізико-географічним районуванням світу Кот-д'Івуар належить до двох фізико-географічних областей Гвінейської фізико-географічної країни:

• Гвінейської саванної області (північна та центральна частини Кот-д'Івуару);
• Гвінейської лісової області (прибережна, південна частина Кот-д'Івуару).

Історія

Див. основну статтю Історія Кот-д'Івуару

Новітня історія

Незалежність від Франції отримала в 1960 році. Назва офіційно змінена на Кот-д'Івуар 1986 року. Президент Уфує-Буан'ї помер 1993 року після 33 років правління.

Адміністративний поділ

Кот-д'Івуар поділяється на 14 районів (фр. district), з яких 2 автономні:

1. Абіджан
2. Ямусукро

12 економічних районів:

1. Валле-дю-Бандама (Буаке)
2. Вороба (Сеґела)
3. Ґо-Джибуа (Ґаньоа)
4. Денґеле (Одіенне)
5. Занзан (Бондуку)
6. Комое (Абенгуру)
7. Лаґюн (Дабу)
8. Лак (Дімбокро)
9. Монтань (Ман)
10. Нижня Сасандра (Сан-Педро)
11. Сасандра-Марауе (Далоа)
12. Саван (Короґо)

Райони Кот-д'Івуару

Райони поділяються на:

• 31 регіон (II рівень адмінподілу; фр. régions),
  • 111 департаментів (III; фр. département)
    • 510 субпрефектури (IV; фр. sous-préfectures).

Економіка

Кот-д'Івуар — аграрно-індустріальна країна, одна з найшвидших за темпами зростання економік в Африці. ВВП країни демонстрував середнє зростання на 8,2% у 2012-2019 роках. Кот-д'Івуар є світовим лідером з виробництва какао-бобів, забезпечуючи близько 40% світового врожаю. Залежно від року, виробництво становить близько 2 мільйонів тонн. Країна є одним з провідних світових експортерів горіхів кеш'ю, каучуку, кави та пальмової олії. Для внутрішніх потреб вирощуються кукурудза, земляний горіх, рис, просо. Тваринництво розвинуте слабо. Відбувається видобуток нафти та природного газу на морському шельфі, що є важливим джерелом експортних доходів. Відбувається видобуток золота, марганцю, нікелю та бокситів. Промисловість включає харчову, нафтопереробну, текстильну, хімічну галузі та виробництво будівельних матеріалів. Є залізниця Абіджан — Уагадугу (Буркіна-Фасо). Головні порти — Абіджан, один із найбільших і найсучасніших портів Західної Африки, та порт у Сан-Педро, який є ключовим для експорту какао. Освітня система охоплює мільйони дітей, рівень грамотності дорослого населення (віком від 15 років) — 89.9% (станом на 2019 рік)

Населення

Молодий ткач

Населення Кот-д'Івуару становить 29 мільйонів осіб. Середньорічний приріст населення — близько 2,1-2,4% на рік. Рівень народжуваності — 27,5-32 на 1000 чоловік, смертність — 7,3-8 на 1000 чоловік. Рівень малюкової смертності (до 1 року) — 47-52,5 на 1000 новонароджених. 36,1-41% населення — діти віком до 14 років. Жителі віком 65 років і старші, становлять 3 %. Загальна очікувана тривалість життя становить близько 62-63 років

Громадян Кот-д'Івуара називають івуарійцями.

Країну населяють більш як 60 африканських народів і етнічних груп: бауле, аньї, бакве, бамбара, бете, гере, дан (або якуба), куланго, малінке, мосі, лобі, сенуфо, тура, фульбе тощо. З місцевих мов найпоширеніші мови аньї, бауле. Близько 9-10 % населення — іммігранти, що приїхали з Беніна, Буркіна-Фасо, Гани, Гвінеї, Мавританії, Малі, Ліберії, Нігеру, Нігерії, Того та Сенегалу. Наприкінці 90-х років ХХ століття уряд почав посилювати імміграційну політику. В результаті військового перевороту і громадянської війни, що почалася, велика частина іммігрантів стали біженцями і внутрішньо переміщеними особами. Близько 54 % населення живуть у містах Абіджан (5,6 млн чоловік), Агбовіль, Буаке, Короґо, Бундиалі, Ман та інші. У квітні 1983 року столицю перенесено в м. Ямусукро, проте м. Абіджан і далі залишається політичним, діловим та культурним центром країни.

Релігія

Релігія у Кот-д'Івуар (2008)

   Мусульмани (38.6%)

   Християни (32.8%)

   Атеїсти (16.7%)

   Африканські релігії та інші (11.9%)

Основними релігіями у Кот-д'Івуарі є іслам та християнство. Іслам практикує 42 % населення, християнство — близько 34-40 %, в той час як приблизно 2-3 % населення практикує анімізм, а 0,2-0,5% інші релігії.

Іслам та християнство практикується в різних формах по всій країні. У цілому релігійні громади мирно співіснують.

У столиці країни Ямусукро знаходиться найбільша базиліка у світі — Нотр-Дам-де-ла-Пе.

Спорт

Див.також: Кот-д'Івуар на Олімпійських іграх

У країні було проведено кілька великих спортивних заходів, останнім з яких став Кубок африканських націй з футболу 2023 року (проведений на початку 2024 року). Де збірна Кот-д'Івуару здобула на ньому перемогу. У минулому країна приймала Кубок африканських націй 1984 року, на якому її футбольна команда посіла п'яте місце, і Чемпіонат Африки з баскетболу 1985 року, де її баскетбольна команда завоювала золоту медаль.

Габріель Тіако завоював срібну медаль у бігу на 400 метрів серед чоловіків на Літніх Олімпійських іграх 1984 року. На Олімпіаді 2024 року в Парижі івуарійські спортсмени здобули одну бронзову медаль.

Найпопулярнішим видом спорту в Кот-д'Івуарі є футбол. Національна футбольна команда постійний учасник чемпіонатів світу, триразово завойовувала Кубок африканських націй (1992, 2015 та 2023). Жіноча футбольна команда грала на чемпіонаті світу серед жінок у Канаді 2015 року. Відомі футболі

сти Кот-д'Івуару — Дідьє Дрогба, Яя Туре, Коло Туре, Ерік Бертран Байї, Жервіньйо, Ніколя Пепе, Вільфрід Заа, Себастьєн Алле і Франк Кессьє

Галерея

• 
  Абіджан, найбільше місто країни
• 
  Палац правосуддя в Абіджані
• 
  Університетський лікарняний центр Кокоді
• 
  Залізничний вокзал у Буаке
• 
  Кокосові пальми в Сан-Педро
• 
  Вулканічний "Зуб" у тропічному лісі, західний Кот-д'Івуар
• 
  Центральна мечеть у Маркорі
• 
  Ринок в Абіджані
• 
  Маска з Кот-д'Івуару

Література

• Атлас світу / Гол. ред. І. С. Руденко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467
• Авсенев М. М. Республика Берег Слоновой Кости — М. : Знание, 1982. — 64 с. (рос.)
• Африка : Энциклопедический справочник. В 2-х т. Т. 2. / Гл. ред. А. Г. Громыко. Ред. коллегия: М. В. Васев, А. М. Васильев, Н. И. Гаврилов и др. — М. : Сов. энциклопедия, 1987. — 671 с. (рос.)
• Барановська О. В. Фізична географія материків та океанів : Навч. посібник у 2 ч. — Ніжин : НДУ ім. М. Гоголя, 2013. — Ч. 1. Світовий океан, Африка, Австралія, Океанія, Південна Америка. — 306 с. — ISBN 978-617-527-106-3
• Блохин Л. Ф. Берег Слоновой Кости: Экономико-географическая характеристика. — М. : Мысль, 1967. — 324 с. (рос.)
• Дахно І. І., Тимофієв С. М. Країни світу: Енциклопедичний довідник. — К. : Мапа, 2011. — 606 с. — ISBN 978-966-8804-23-6
• Дубович І. А. Країнознавчий словник-довідник. — К. : Знання, 2008. — 5-те вид., перероб. і доп. — 839 с. — ISBN 978-966-346-330-8
• Економічна і соціальна географія країн світу: Навч. посібник / За ред. С. П. Кузика. — Львів : Світ, 2002. — 672. с.— ISBN 966-603-178-7
• Ковальчук І. П. Ландшафтознавство : Підручник. — К. : Либідь, 2008. — 392 с. — ISBN 978-966-06-0504-4
• Колобов О. А., Осминина М. А. Президентские выборы в Кот-д'Ивуаре // Азия и Африка сегодня. — 2011. — № 5. — С. 24-25. (рос.)
• Палієнко В. І., Шищенко П. Г., Бойко В. М. Фізична географія світу : Навч. посібник. — К. : КНУ ім. Т. Шевченка, 2016. — 246 с. — ISBN 978-966-439-918-1
• Пащенко В. І. Географія світового господарства : Навч. посібник. — К. : Видавничий центр КНУ, 2014. — 312 с. — ISBN 978-966-439-744-6
• Пугачева Е. А. Кот-д'Ивуар, Берег Слоновой Кости // «Азия и Африка сегодня» (Москва). — 2011. — № 5. — С. 1-3. (рос.)
• Токарева З. И. Кот-д'Ивуар: Справочник. — М. : Восточная литература, 2006. — 451 с. (рос.)
• Филиппов В. Р. Кот-д'Ивуар: факторы электорального конфликта // Азия и Арика сегодня. — 2011. — № 5. — С. 26-33 (рос.)
• Фізична географія материків та океанів : Підручник у 2-х т. / Ред. П. Г. Шищенко. — К. : Київський університет, 2020. — Т. 2. Африка, Америка, Австралія, Антарктида, Океани. — 470 с. — ISBN 978-966-439-989-8
• Adu A. Boahen, Histoire générale de l'Afrique: Volume 7, l'Afrique sous domination coloniale 1880—1935 (in French), Paris: Présence Africaine, UNESCO, 1989. ISBN 2-7087-0519-9 (фр.)
• Francis Wodié, Institutions politiques et droit constitutionnel en Côte d'Ivoire (in French), Abidjan: Presses Universitaires de Côte d'Ivoire, 1996. ISBN 2-7166-0389-8 (фр.)
• Henri Konan Bédié; Laurent, Éric (1999), Les chemins de ma vie: entretiens avec Éric Laurent (in French), Paris: Plon, ISBN 2-259-19060-X (фр.)
• Kwame Anthony Appiah; Gates, Henry Louis, Jr., eds. (1999), Africana: The Encyclopedia of the African and African American Experience (in French), New York: Basic Books, ISBN 0-465-00071-1 (англ.)
• Marcel Amondji (1986), Côte-d'Ivoire. Le P.D.C.I. et la vie politique de 1945 à 1985 (in French), Paris: Harmattan, ISBN 2-85802-631-9 (фр.)
• Paul Désalmand; Konan-Dauré, N'Guessan (2005), Histoire de l'éducation en Côte d'Ivoire: de la Conférence de Brazzaville à 1984 (in French), Abidjan: CERAP, ISBN 978-2-915352-01-6 (фр.)
• Raymond Borremans (1986—2004), Le grand dictionnaire encyclopédique de la Côte d'Ivoire (in French), VI, Abidjan: Nouvelles Editions africaines, ISBN 2-7236-0733-X (фр.)

Посилання

• КОТ-Д’ІВУАР / Д. П. Урсу // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. — Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2014. — Режим доступу: https://esu.com.ua/article-26
• Кот-д'Івуар [Архівовано 6 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — 792 с. — ISBN 966-7492-03-6.
• Офіційний сайт президента Кот-д'Івуара (фр.)
• Матеріали з новітньої історії країни [Архівовано 6 грудня 2008 у Wayback Machine.]

Уряд

• Présidence de la République de Côte d'Ivoire Official Site of the Ivorian President
• Embassy of Côte d'Ivoire in Japan government information and links

Новини

• allAfrica — Côte d'Ivoire [Архівовано 29 листопада 2010 у Wayback Machine.] news headline links
• Abidjan.Net [Архівовано 26 квітня 2011 у Wayback Machine.] news forum links

Культура

• Cote D'Ivoire literature at a glance [Архівовано 31 серпня 2006 у Wayback Machine.]

Місце в Світі і Африці

• The Index on Africa — Côte d'Ivoire directory category
• Open Directory Project — Côte d'Ivoire [Архівовано 20 листопада 2010 у Wayback Machine.] directory category
• Stanford University — Africa South of the Sahara: Côte d'Ivoire — Ivory Coast [Архівовано 6 грудня 2010 у Wayback Machine.] directory category
• University of Pennsylvania — African Studies Center: Cote d'Ivoire [Архівовано 17 вересня 2005 у Wayback Machine.] directory category
• Yahoo! — Cote d'Ivoire directory category

Туризм

• Travel Overview of Côte d'Ivoire
• Lonely Planet — Cote d'Ivoire

Інше

• Map of Côte d'Ivoire
• Parti Ivoirien du Peuple [Архівовано 23 січня 2012 у Wayback Machine.]
• Global Security — Ivory Coast Conflict [Архівовано 1 лютого 2011 у Wayback Machine.]
• Akwaba in Ivory Coast [Архівовано 15 січня 2009 у Wayback Machine.]
• French intervention in Ivory Coast 2002—2003
• BBC News — Country Profile: Ivory Coast [Архівовано 31 січня 2009 у Wayback Machine.]
• Encyclopaedia Britannica, Country Page — Côte D'Ivoire [Архівовано 25 липня 2008 у Wayback Machine.]
• CIA World Factbook — Côte d'Ivoire [Архівовано 31 серпня 2020 у Wayback Machine.]
• Library of Congress Country Study — Ivory Coast [Архівовано 5 грудня 2012 у Archive.is] data as of November 1988