Кот-д'Івуар

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Республіка Кот-д'Івуар
République de Côte d'Ivoire

Прапор Герб
Девіз: "Єдність, дисципліна і праця"(переклад)
Гімн: L'Abidjanaise
Розташування Кот-д'Івуару
Столиця Ямусукро (офіційно)
Абіджан (де факто)
6°51′ пн. ш. 5°18′ зх. д. / 6.850° пн. ш. 5.300° зх. д. / 6.850; -5.300
Найбільше місто Абіджан
Офіційні мови Французька
Державний устрій Республіка
 - Президент Алассан Уаттара
 - Прем'єр-міністр Даніель Каблан Дункан
Незалежність від Франції 
 - Дата 7 серпня 1960 
Площа
 - Загалом 322 460 км² (68)
 - Води (%) 1.4
Населення
 - оцінка 2006 р. 17,654,843 (57)
 - перепис 1988 р. 10,815,694
 - Густота 56/км² (141)
ВВП (ПКС) 2006 р., оцінка
 - Повний $28.47 млрд (98)
 - На душу населення 1,600 (157)
ІРЛП  (2006) 0.421 (низька) (164)
Валюта КФА франк BCEAO (XOF)
Часовий пояс GMT (UTC+0)
 - Літній час не спостерігається (UTC+0)
Домен .ci
Телефонний код +225

Респу́бліка Кот-д'Івуа́р (фр. Côte d'Ivoire, [ʁepyˈblik də kot diˈvwaʀ] — держава в західній Африці, що межує на півночі з Малі і Буркіна-Фасо, на сході з Ганою, на заході з Ліберією і Гвінеєю, на півдні омивається Гвінейською затокою. До 1986 року назва країни офіційно перекладалася на різні мови як Респу́бліка Бе́рег Слоно́вої Кі́стки.

Географія[ред.ред. код]

Площа країни становить 322,5 тис. км². Південну частину Кот-д'Івуара займає низовина, що підвищується на півночі, переходячи у нагір'я висотою 400 -1800 м. Клімат тропічний. Кількість опадів складає 820 - 4000 мм на рік. Головні річки — Бандама та Комое. На узбережжі територія країни покрита тропічними лісами, на плоскогір'ї — савани.

Історія[ред.ред. код]

Див. основну статтю Історія Кот-д'Івуару

Недавня історія.

Незалежність від Франції отримала в 1960 році. Назва офіційно змінена на Кот-д'Івуар 1986 року. Президент Уфує-Буан'ї помер в 1993 році після 33 років правління.

Адміністративний поділ[ред.ред. код]

Райони Кот-д'Івуара
Мапа Кот-д'Івуара

Кот-д'Івуар поділяється на 14 районів (фр. district), з яких 2 автономні:

  1. Абіджан
  2. Ямусукро

Та 12 районів:

  1. Валле-дю-Бандама (Буаке)
  2. Вороба (Сеґела)
  3. Ґо-Джибуа (Ґаньоа)
  4. Денґеле (Одіенне)
  5. Занзан (Бондуку)
  6. Комое (Абенгуру)
  7. Лак (Дімбокро)
  8. Лаґюн (Дабу)
  9. Монтань (Ман)
  10. Нижня Сасандра (Сан-Педро)
  11. Сасандра-Марауе (Далоа)
  12. Саван (Короґо)

Райони поділяються на 30 регіонів (фр. régions), 95 департаментів (фр. département) та 497 субпрефектури (фр. sous-préfectures).

Економіка[ред.ред. код]

Молодий ткач[1]

Кот-д'Івуар — слаборозвинута аграрна країна. Сільське господарство спеціалізується на експортних культурах: кава (збір 101 тис. т. в 1957 році), какао-боби (67 тис. т. в 1957 році), банани (35 тис. т. в 1957 році). Плантації цих культур належать колонізаторам. Для внутрішніх потреб вирощуються кукурудза, земляний горіх, рис, просо. Тваринництво розвинуте слабо. Видобуваються алмази (108 тис. каратів, 1955 рік), золото, марганцеві руди. Працюють невеликі підприємства лісової, деревообробної, харчової промисловості. Є залізниця Абіджан - Уагадугу (Буркіна-Фасо). Головний порт — Абіджан. В школах навчається лише 73 тис. учнів (1956 рік).

Культура[ред.ред. код]

Маска з Кот-д'Івуара

Населення[ред.ред. код]

Населення Республіки Кот-Д'Івуар у 2010 році становило 21,4 млн осіб. Середньорічний приріст населення — 2,11 %. Рівень народжуваності — 39,64 на 1000 чоловік, смертність — 18,48 на 1000 чоловік. Дитяча смертність — 97,1 на 1000 новонароджених. 45,1 % населення — діти віком до 14 років. Жителі, які досягли 65-річного віку, становлять 2,2 %. Очікувана тривалість життя — 42,48 рік (40,27 у чоловіків і 44,76 року у жінок). Громадян Кот-д'Івуара називають івуарійцями.

Країну населяють більш як 60 африканських народів і етнічних груп: бауле, аньї, бакве, бамбара, бете, гере, дан (або якуба), куланго, малінке, мосі, лобі, сенуфо, тура, фульбе тощо. З місцевих мов найпоширеніші мови аньї і баулі. Близько 25 % населення — іммігранти, що приїхали на зарабітки з Беніна, Буркіна-Фасо, Гани, Гвінеї, Мавританії, Малі, Ліберії, Нігера, Нігерії, Того та Сенегалу. Наприкінці 90-х років ХХ століття уряд почав посилювати імміграційну політику. В результаті військового перевороту і громадянської війни, що почалася, велика частина іммігрантів стали біженцями і внутрішньо переміщеними особами. Близько 50 % населення живуть у містах Абіджан (3,1 млн чоловік), Агбовіль, Буаке, Корхого, Бундиалі, Ман та інші. У квітні 1983 року столицю перенесено в м. Ямусукро, проте м. Абіджан продовжує залишатися політичним, діловим і культурним центром країни.

Релігія[ред.ред. код]









Circle frame.svg

Релігія у Кот-д'Івуар)[2]

   Християни (32.8%)
   Атеїсти (16.7%)
   Африканські релігії та інші (11.9%)

Основними релігіями у Кот-д'Івуар є іслам та християнство. За останніми оцінками ЦРУ іслам (в основному суніти) практикує 38,6% населення, християнство — 32,8%, атеїсти — 16,7% , в той час як 11,9% населення практикує анімізм, традиційної африканської релігії або інші релігії[3][4].

Іслам та християнство практикується в різних формах по всій країні. У цілому релігійні громади мирно співіснують.

У столиці країни Ямусукро знаходиться найбільша базиліка у світі — Нотр-Дам-де-ла-Пе[5][6].

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Marcel Amondji (1986), Côte-d'Ivoire. Le P.D.C.I. et la vie politique de 1945 à 1985 (in French), Paris: Harmattan, ISBN 2-85802-631-9 (фр.)
  • Kwame Anthony Appiah; Gates, Henry Louis, Jr., eds. (1999), Africana: The Encyclopedia of the African and African American Experience (in French), New York: Basic Books, ISBN 0-465-00071-1(англ.)
  • Henri Konan Bédié; Laurent, Éric (1999), Les chemins de ma vie: entretiens avec Éric Laurent (in French), Paris: Plon, ISBN 2-259-19060-X(фр.)
  • Adu A. Boahen, Histoire générale de l'Afrique: Volume 7, l'Afrique sous domination coloniale 1880–1935 (in French), Paris: Présence Africaine, UNESCO, 1989. ISBN 2-7087-0519-9(фр.)
  • Raymond Borremans (1986–2004), Le grand dictionnaire encyclopédique de la Côte d’Ivoire (in French), VI, Abidjan: Nouvelles Editions africaines, ISBN 2-7236-0733-X(фр.)
  • Paul Désalmand; Konan-Dauré, N'Guessan (2005), Histoire de l'éducation en Côte d’Ivoire: de la Conférence de Brazzaville à 1984 (in French), Abidjan: CERAP, ISBN 978-2-915352-01-6(фр.)
  • Francis Wodié, Institutions politiques et droit constitutionnel en Côte d’Ivoire (in French), Abidjan: Presses Universitaires de Côte d'Ivoire, 1996. ISBN 2-7166-0389-8(фр.)
  • Авсенев М. М. Республика Берег Слоновой Кости — М. : Знание, 1982. — 64 с.(рос.)
  • Блохин Л. Ф. Берег Слоновой Кости: Экономико-географическая характеристика. — М. : Мысль, 1967. — 324 с.(рос.)
  • Колобов О. А., Осминина М. А. Президентские выборы в Кот-д'Ивуаре // Азия и Африка сегодня. — 2011. — № 5. — С. 24-25.(рос.)
  • Пугачева Е. А. Кот-д'Ивуар, Берег Слоновой Кости // Азия и Африка сегодня. — 2011. — № 5. — С. 1-3.(рос.)
  • Токарева З. И. Кот-д'Ивуар: Справочник. — М. : Восточная литература, 2006. — 451 с.(рос.)
  • Филиппов В. Р. Кот-д'Ивуар: факторы электорального конфликта // Азия и Арика сегодня. — 2011. — № 5. — С. 26-33.(рос.)

Посилання[ред.ред. код]

Уряд
Новини
Культура
Місце в Світі і Африці
Туризм
Інше


Прапор Кот-д'Івуару Це незавершена стаття про Кот-д'Івуар.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Гвінея Гвінея Малі Малі Буркіна-Фасо Буркіна-Фасо
Ліберія Ліберія Gray compass rose.svg Гана Гана
Атлантичний океан