Коукал (рід)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Коукал
Коукал рудокрилий (Centropus sinensis)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Зозулеподібні (Cuculiformes)
Родина: Зозулеві (Cuculidae)
Підродина: Коукальні (Centropodinae)
Рід: Коукал (Centropus)
Illiger, 1811[1]
Види
Синоніми
* Nisus Möhring, 1758[2]
  • Polophilus Leach, 1814[3]
  • Huhus Rafinesque, 1815[4]
  • Onixylus Rafinesque, 1815[5]
  • Corydonyx Vieillot, 1816[6]
  • Toulou Vieillot, 1819[7]
  • Centrococcyx Cabanis & Heine, 1863[8]
  • Nesocentor Cabanis & Heine, 1863[9]
  • Pyrrhocentor Cabanis & Heine, 1863[10]
  • Grillia Roberts, 1922[11]
  • Megacentropus Roberts, 1922[11]
  • Anacentropus Roberts, 1924[12]
Посилання
Вікісховище: Centropus
Віківиди: Centropus
ITIS: 553637
NCBI: 57401
Fossilworks: 364820

Коука́л[13] (Centropus) — рід зозулеподібних птахів родини зозулевих (Cuculidae). Представники цього роду мешкають в Африці, Азії і Австралазії[14].

Опис[ред. | ред. код]

Лапа рудокрилого коукала

Коукали — великі, довгохвості зозулі. Вони досягають довжини 30–80 см і ваги 88–500 г. Коукали часто ведуть наземний спосіб життя. Вони мають короткі, округлі крила і міцні дзьоби. Їхньою характерною рисою є наявність довгого кігтя на задньому пальці ноги. У деяких видів, таких як африканський коукал і малий коукал, довжина цього кігтя може досягати 68—76 % від довжини цівки. Виняток становить короткопалий коукал, у якого довжина кігтя становить лише 23 % від довжини цівки. Спина коукалів покрита короткими, чорними, гострими на вигляд пір'їнами[15][16].

На відміну від багатьох інших зозуль, коукали не практикують гніздовий паразитизм, а самі доглядають за пташенятами. Однак вони мають іншу репродуктивну особливість: всі представники роду демонструють (в більшій чи меншій мірі) тенденцію до реверсії батьківських ролей в парі, яка полягає в тому, що менші за розмірами самці забезпечують більшу частину батьківского піклування. Принаймні один з видів коукалів, африканський коукал є поліандрічним[17]. У деяких видів, зокрема у смугастохвостих коукалів, самці більше часу насиджують кладку і піклуються про пташенят, ніж самки[18].

Багато коукалів є опортуністичними хижаками. Смугастохвості коукали нападають на птахів, що заплуталися в павутинні, а білобрових коукалів приваблює дим від трави, що горить, оскільки вони живляться комахами і дрібними ссавцями, що рятуються від вогню[19].

Кокуали, як правило, гніздяться в густій рослинності. Їхні гнізда часто мають дах, однак деякі види будують відкриті гнізда. Смугастохвості, рудокрилі і мадагаскарські коукали можуть будувати відкриті гнізда, а целебеські коукали будують лише відкриті гнізда.

Види[ред. | ред. код]

Виділяють 29 видів:[20]

В 1985 році був описаний викопний вид коукалів Centropus colossus, рештки якого були знайдені в Печері Скам'янілостей поблизу міста Тантанула (Південна Австралія). В 2016 році були описані ще два види викопних коукалів — Centropus maximus і Centropus bairdi, решти яких були знайдені на рівнині Налларбор в Південній Австралії[22].

Етимологія[ред. | ред. код]

Наукова назва роду Centropus походить від сполучення слів дав.-гр. κεντρον — шпора, шип і πους — стопа.[23]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. J.K.W. Illiger: Prodromus systematis mammalium et avium: additis terminis zoographicis utriusque classis, eorumque versione germanica. Berolini: Sumptibus C. Salfeld, 1811, s. 205.  [] помилка: {{lang}}: немає тексту (допомога)
  2. P.H.G. Möhring: Geslachten der vogelen. Amsteldam: Pieter Meijer, 1758, ss. 7, 69.  [] помилка: {{lang}}: немає тексту (допомога)
  3. W.E. Leach: The zoological miscellany, or being descriptions of new, or interesting animals. Cz. 1. London: Printed by B. McMillan for E. Nodder & Son and sold by all booksellers, 1814, s. 115.  [] помилка: {{lang}}: немає тексту (допомога)
  4. C.S. Rafinesque: Analyse de la nature, or, Tableau de l’univers et des corps organisés. Palerme: Aux dépens de l’auteur, 1815, s. 65.  [] помилка: {{lang}}: немає тексту (допомога)
  5. C.S. Rafinesque: Analyse de la nature, or, Tableau de l’univers et des corps organisés. Palerme: Aux dépens de l’auteur, 1815, s. 219.  [] помилка: {{lang}}: немає тексту (допомога)
  6. L.J.P. Vieillot: Analyse d’une nouvelle ornithologie élémentaire. Paris: Deteville, libraire, rue Hautefeuille, 1816, s. 28.  [] помилка: {{lang}}: немає тексту (допомога)
  7. L.J.P. Vieillot: Nouveau dictionnaire d’histoire naturelle, appliquée aux arts, à l’agriculture, à l’économie rurale et domestique, à la médecine, etc. T. 34. Paris: Chez Deterville, 1819, s. 294.  [] помилка: {{lang}}: немає тексту (допомога)
  8. J. Cabanis & F. Heine: Museum Heineanum: Verzeichniss der ornithologischen Sammlung des Oberamtmann Ferdinand Heine, auf Gut St. Burchard vor Halberstadt. T. 4: Klettervögel. Cz. 1: Kuckuke und Faulvögel. Halberstadt: In Commission bei R. Frantz, 1862–1863, s. 109.  [] помилка: {{lang}}: немає тексту (допомога)
  9. J. Cabanis & F. Heine: Museum Heineanum: Verzeichniss der ornithologischen Sammlung des Oberamtmann Ferdinand Heine, auf Gut St. Burchard vor Halberstadt. T. 4: Klettervögel. Cz. 1: Kuckuke und Faulvögel. Halberstadt: In Commission bei R. Frantz, 1862–1863, s. 118.  [] помилка: {{lang}}: немає тексту (допомога)
  10. J. Cabanis & F. Heine: Museum Heineanum: Verzeichniss der ornithologischen Sammlung des Oberamtmann Ferdinand Heine, auf Gut St. Burchard vor Halberstadt. T. 4: Klettervögel. Cz. 1: Kuckuke und Faulvögel. Halberstadt: In Commission bei R. Frantz, 1862–1863, s. 117.  [] помилка: {{lang}}: немає тексту (допомога)
  11. а б A. Roberts. A review of the nomenclature of South African birds. „Annals of the Transvaal Museum”. 8, s. 220, 1921–1922 [] помилка: {{lang}}: немає тексту (допомога). 
  12. A. Roberts. Synoptic checklist of the birds of South Africa. „Annals of the Transvaal Museum”. 10 (3), s. 154, 1924 [] помилка: {{lang}}: немає тексту (допомога). 
  13. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  14. Payne, R.B. (2005). The Cuckoos. Oxford University Press. ISBN 0-19-850213-3. 
  15. Shelford, R (1900). On the pterylosis of the embryos and nestlings of Centropus sinensis. Ibis. 6: 654–667. doi:10.1111/j.1474-919x.1900.tb00763.x. 
  16. Hindwood, KA (1942). Nestling Coucal. The Emu. 42 (1): 52. doi:10.1071/MU942050c. Архів оригіналу за 22 серпня 2016. Процитовано 16 грудня 2021. 
  17. Andersson, Malte (1995). Evolution of reversed sex roles, sexual size dimorphism, and mating system in coucals (Centropodidae, Aves) (Abstract). Biol. J. Linn. Soc. 54 (2): 173–181. doi:10.1111/j.1095-8312.1995.tb01030.x. Архів оригіналу за 5 січня 2013. 
  18. Maurer, G. (2008). Who Cares? Males Provide Most Parental Care in a Monogamous Nesting Cuckoo. Ethology. 114 (6): 540–547. doi:10.1111/j.1439-0310.2008.01498.x. 
  19. Hicks, R.K.; Restall, R. (1992). Pheasant coucal Centropus phasianus attacking birds caught in a mist net. Muruk. 5: 143. 
  20. Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (2021). Turacos, bustards, cuckoos, mesites, sandgrouse. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 17 листопада 2021. Процитовано 15 грудня 2021. 
  21. Centropus burchellii у базі Avibase. 
  22. Shute, E., Prideaux, G. J. and Worthy, T. H. (2016), Three terrestrial Pleistocene coucals (Centropus: Cuculidae) from southern Australia: biogeographical and ecological significance. Zoological Journal of the Linnean Society, 177: 964–1002. doi:10.1111/zoj.12387
  23. Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 96. ISBN 978-1-4081-2501-4. 

Джерела[ред. | ред. код]

  • Johannes Erhitzøe, Clive F. Mann, Frederik P. Brammer, Richard A. Fuller: Cuckoos of the World. Christopher Helm, London 2012, ISBN 978-0-7136-6034-0.
  • Del Hoyo, J., Elliot, A. & Sargatal, J. (Herausgeber) (1997). Handbook of the Birds of the World. Volume 4: Sandgrouse to Cuckoos. Lynx Edicions. ISBN 84-87334-22-9