Коуту-Мішту

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Коуту-Мішту
10 ст. – 1864 р.
Прапор Герб
Прапор Герб
Розташування Коуту-Мішту
Столиця Сантьяґо-де-Руб'яс
Мови португальська, іспанська, ґалісійська
Форма правління Народні збори
Історія
 - Засновано 10 ст.
 - Заснування 10 ст.
 - Поділ 29 вересня 1864
 - Формальна анексія 23 червня 1868
 - Ліквідовано 1864 р.
Площа 27 км2
Населення
 -  800 л.
Попередник
Наступник
Bandeirareinogaliza.svg Королівство Ґалісія
Королівство Іспанія Flag of Spain (1785–1873, 1875–1931).svg
Королівство Португалія Flag of Portugal (1830).svg
Сьогодні є частиною Іспанія Іспанія
Португалія Португалія

Ко́уту-Мі́шту (порт. Couto Misto, гал. Couto Mixto, ісп. Coto Mixto) — незалежна мікродержава на кордоні між Іспанією та Португалією, що існувала з 10 по 19 століття. Вона складалася з сіл Сантяґо-де-Руб'яс, Руб'яс і Меаус (всі тепер по іспанський бік кордону в Ґалісії). Також сюди належала невелика незаселена смуга землі, що тепер розташована з португальського боку кордону.

Внаслідок складних середньовічних помісних відносин, ця територія уникала як португальського, так і іспанського контролю впродовж століть, існуючи як суверенна держава на своїх власних правах аж до Лісабонської угоди 1864 року, яка розділила цю територію між Іспанією та Португалією. Мешканці Коуту-Мішту мали низку привілеїв, зокрема звільнення від військової служби та податків, можливість надавати притулок стороннім особам, а також можливість заборони доступу іноземних військових контингентів.

Історія[ред. | ред. код]

Походження Коуту-Мішту лишається незрозумілим. Натомість Слово couto (іспанською coto) походить від латинського cautes/cautum, яким називали територію, обмежену граничними каменями (cautos lapideos).[1] Згідно з ґалісійським істориком Ферру Коуселу, початково термін стосувався каменів, що позначали кордони дарованої території, проте у середньовіччі його вживали на позначення особливих територій, які, відповідно до феодальної системи, перебували поза владою короля, маючи спеціальний економічний, політичний та правовий режим.[2] Особливу юрисдикцію таких коуту підтримувала традиція та надані привілеї, які фактично робили ці території незалежними з власними кордонами і охоронцями (couteiros).[3]

Прикметник misto, що означає "змішаний" або "спільний", можливо, стосується дуалістичних помісних зв'язків цієї території з феодальними землевласниками з князівства Браґанса та графства Монте-Рей. Інша інтерпретація, яку підтримує усна традиція і деякі середньовічні документи, пов'язує походження Коуту-Мішту з міфом про вагітну принцесу-втікачку, нібито (святу) Ільдурію Еріс, яка знайшла притулок у цих селах і народила тут (святого) Рудесінда Ґутеррі. На знак вдячності селам було надано їхні привілеї.[4] Це пояснення може базуватися на історичних фактах, оскільки Ільдурія Еріс, одна із найважливіших ґалісійських аристократок кінця 9 ст., початку 10 ст. володіла регіоном Лімія (тепер на півночі Португалії), куди належала й Коуту-Мішту. Крім того, місцем народження Рудесінда називали долину річки Салас.[5]

Деякі історики вважають, що Коуту-Мішту виникла в той же час, що й Королівство Португалії, бл. 12 століття, що підтверджують документи початку 14 століття.[6] Спершу Коуту було під юрисдикцією замку Піконья (на той час португальський, але в наш час перебуває на території Іспанії), проте згодом перейшло до дворянських домів Браґанси та Монте-Рею.[7] Зі зникненням інших коуту в Португалії, що почалося 1692 і завершилося 1790 року, Коуту-Мішту була звільнена від своїх феодальних зв'язків і стала функціонувати як де-факто незалежна держава аж до часу, коли її розділили й анексували 1868 року.

Привілеї[ред. | ред. код]

До привілеїв Коуту-Мішту належали: підданство, податки, військова служба, право на володіння зброєю, офіційні поштові марки, самоуправління, право надання притулку, ярмарки і ринки, право на будівництво доріг і ведення сільського господарства.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Ferro Couselo, Jesús (1952). Los petroglifos de término y las insculturas rupestres de Galicia. Ourense: Talleres gráficos de Miguel López Elizalde. с. 43. 
  2. Ferro Couselo, Jesús (1952). Los petroglifos de término y las insculturas rupestres de Galicia. Ourense: Talleres gráficos de Miguel López Elizalde. с. 53. 
  3. Ferro Couselo, Jesús (1952). Los petroglifos de término y las insculturas rupestres de Galicia. Ourense: Talleres gráficos de Miguel López Elizalde. с. 60–61. 
  4. Proposición no de Ley relativa al reconocimiento de la singularidad del Couto Mixto como enclave Histórico-Cultural (162/000507), Diario de Sesiones del Congreso de los Diputados, n.º 257 (2007), p. 12883
  5. Pallares Méndez, María del Carmen (2004). Ilduara, una aristócrata del siglo X. Sada: Edicións do Castro. ; A Gran Historia de Galicia IV, vol. 2. Corunha: La Voz de Galicia. 2007. с. 95. 
  6. García Mañá, Luis Manuel (2000). Couto Mixto. Unha república esquecida. Vigo: Universidade de Vigo. с. 36–37. 
  7. García Mañá, Luis Manuel (2000). Couto Mixto. Unha república esquecida. Vigo: Universidade de Vigo. с. 40–49.