Кохановська Августа Йосипівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Августа Кохановська
пол. Augusta Kochanowska
Августа Кохановська.jpg
Народження 6 липня 1868(1868-07-06)
Садгора Flag of Austria-Hungary (1869-1918).svg Австро-Угорщина
Смерть 7 грудня 1927(1927-12-07) (59 років)
  Торунь, Польща
Національність полька
Громадянство Flag of Austria-Hungary (1869-1918).svg Австро-Угорщина
Flag of Poland.svg Польська Республіка
Жанр живопис
Навчання Віденська школа декоративного та прикладного мистецтва (K. K. Kunstgewerbeschule у Відні)
Діяльність художниця

Кохановська Августа Йосипівна у Вікісховищі?

Августа Йосипівна Кохановська (6 липня 1868(18680706), Садгора (м. Чернівці), Герцогство Буковина, нині Україна — 7 грудня 1927, Торунь, Польща) — буковинська художниця та етнограф польського походження.[1]

Останніми роками наукове дослідження життя та творчості А. Кохановської пожвавилося, вийшла низка публікацій та каталогів.

Біографія[ред. | ред. код]

Августа Кохановська, атопортрет.jpg
Будинок Августи Кохановської у Чернівцях на вулиці Шевченка, 41

Протягом багатьох років в матеріалах про життя та творчість А. Кохановської було помилково записано місце та рік народження Августи Кохановської. В публікаціях дослідників останніх років вказується, що художниця народилася у Садгорі (Чернівці) 1868 року. Вона виросла в атмосфері поваги до українства і в дорослому житті перейнялася дослідженнями українського образотворчого мистецтва.

Меморіальна дошка на будинку, де жила Августа Кохановська

Згідно українських довідкових видань, Августа Кохановська народилася у 1866 році в місті Кимполунг (Південній Буковині) в сім'ї чиновника. Згідно інформації, розміщеної в каталозі Сотбіс та «Словника польських та іноземних малярів, які працювали в Польщі…» (т. 4, видання 1986 року), датою народження Августи Кохановської є 1863 рік. В цьому ж словнику місцем народження художниці вказано місцевість Садгора поблизу Чернівців (тепер входить до складу міста Чернівці). Невдовзі родина виїхала до Кимполунгу - міста дитинства та юності їхньої доньки. А 1885 року вони повернулися до Чернівців, де батько отримав посаду в раді окружної управи. В чернівецьких виданнях останніх років вказується рік народження 1868.[2]

У 1885 р. Й. Кохановський отримав посаду радника крайової управи і разом із родиною переїхав жити до Чернівців. Там для Августи відкрилися нові можливості. Вона почала брати перші уроки малювання у відомого художника Тадеуша Суліми фон Попєля, який свого часу навчався у Краківській академії мистецтв.


1894-1899 Августа Кохановська навчалася у Віденській школі декоративного та прикладного мистецтва, повна назва якої «Kunstgewerbeschule des K.K. Osterr. Museums fur Kunst und Industrie in Wien», тепер Віденський університет прикладних мистецтв. Це підтверджено змістом документів, наданих відділом університету «Колекція та архів мистецтва» від 7 серпня 2018 року (Тетяна Дугаєва. Августа Кохановська... Знахідки й уточнення важливих деталей біографії. // Газета "Версії", №39, 2018).

Перший рік навчання був для А. Кохановської дуже важким, про що вона у відчаї писала в листах до друзів і родичів. Проте заняття улюбленою справою та нові враження змінили її ставлення до перебування у столиці Австро-Угорської імперії.

Під час студіювання живопису у Відні А. Кохановська слідкувала за літературним і громадсько-політичним життям України, читала твори І. Франка, О. Маковея, праці Ф. Колесси. З оповіданнями своєї подруги О. Кобилянської знайомилася однією з найперших ще в рукописах. Теми, порушені у цих творах були близькими і зрозумілими Августі. Вона постійно поповнювала свій альбом новими замальовками, котрі згодом використала для ілюстрування книг.

Після п'яти років навчання Кохановська повернулася до Чернівців. Під впливом українського оточення вона захопилася дослідженням життя та народного мистецтва гуцулів. Художниця багато подорожувала Буковиною. Щоб якомога детальніше розгледіти побут буковинських селян, вона піднімалася до найвищих гірських поселень. Цікавилася навіть найменшими подробицями обстановки, одягу, ремесел, записуючи, а здебільшого замальовуючи свої спостереження. Всі здобуті матеріали та враження Кохановська перенесла на свої картини: «По­вернення гуцулів з ярмарку» (1906), «Старий гуцул» (1910), «Гуцул із сапою» та «Гуцули в дорозі» (обидві кін. ХІХ – поч. ХХ ст.).

Померла в місті Торунь (Польща). Згідно акту про смерть Августи Кохановської це сталося 7 грудня 1927 року.[3] В українських довідкових виданнях зустрічається дата смерті 7 грудня 1929 року.[4]

Творча та етнографічна діяльність[ред. | ред. код]

Художниця працювала в академічній манері, у таких жанрах, як портрет, пейзаж, сюжетна композиція ілюстрації; у техніках: олії, акварелі, пастелі, гуаші, вугля, олівця.

Виконала ілюстрації до оповідань Івана Франка — «Петрії і Довбущуки» (1913) та Ольги Кобилянської, яка була її найближчою подругою. Художниця ілюструвала твори письменниці «Битва», «Природа» та «Некультурна», які увійшли до збірки «Малоруські новели»; обкладинки до книжок Івана Нечуя-Левицького (публікації на сайті Т. Дугаєвої).

Красі навколишнього світу присвячено і прозові твори А. Кохановської. Їх теж можна вважати пейзажами – це були словесні акварелі, сповнені захопленням природою і особистими переживаннями. Вона надсилала їх до віденського журналу «На чудовому Голубому Дунаї» приблизно в 1890-х рр. У 1890 р. до редакції надійшла одна з перших етнографічних статей А. Кохановської «Образи і історії з наших гір». Відомостей про те, чи були ці твори десь надрукованими, немає.

Багатогранний талант художниці проявився і в галузі книжкової графіки. Відомо, що вона оформляла книги українських письменників, насамперед своєї найближчої подруги О. Кобилянської, зокрема її оповідання «Битва», «Природа» та «Некультурна», що увійшли до збірки «Малоруські новели». Це рідкісне видання вийшло друком німецькою мовою у 1901 р. Книга оздоблена декоративними заставками у вигляді орнаментів із квітковими елементами та містить вісім чорно-білих композицій, а на кольоровій обкладинці розміщено портрет жінки в народному вбранні. Таке оформлення органічно асоціюється з виразними лірико-драматичними образами новел, надає книзі національного колориту з відбитком панівного на той час модерну.

Її статті публікувалися у 1898-1908-х рр. у кількох випусках віденського «Журналу австрійського народного мистецтва». На її народознавчі праці, які вона власноруч ілюструвала, посилалися ще на початку століття.

Брала участь у виставках у Чернівцях, а на інтернаціональній виставці мисливства у Відні (1910) її твори були відзначені дипломом. 1912 року вона також отримала від ерцгерцога Карла Франца Йозефа золоту брошку.

2002 року в Лондоні три акварелі Августи Кохановської: «Палац єпископа», «Вулиця в Лодзі» («Резиденція буковинських митрополитів. Чернівці» та «Крайова управа у Чернівцях» «Вид на Чернівці» — згідно атрибуції Т. Дугаєвої 2010 та 2017 р. р.) та були виставлені на аукціоні Сотбіс. Усі вони написані 1890-го, за кілька років до вступу художниці до Віденської школи декоративного та прикладного мистецтва.

Крім живопису та етнографії п. Августа також переймалася проблемами реставрації храмів та монастирських споруд. Відповідно до документів, що зберігаються у державному архіві Австрійського уряду, в 1910 р. А. Ко­хановській було надано стипендію від Міністерства культури і освіти у розмірі 800 крейцерів для вдосконалення знань у галузі реставрації будівель монастирів на Буковині. Крім того, в неї було ще й офіційне завдання від уряду щодо реставрації внутрішніх образів-малюнків у монастирі села Путна на Пів­денній Буковині.

2012 року у Чернівцях вийшло літературно-мистецьке видання «Августа Кохановська», яке було визнано Книгою року Буковини у номінації «Мистецтво».[5] Це вже друге мистецьке видання про художницю. Перша монографія «Августа Кохановська. 1868–1927» побачила світ 2004 року.

Її твори експонуються в Чернівецькому обласному художньому музеї, а також представлені в Чернівецькому обласному краєзнавчому музеї та Чернівецькому літературно-меморіальному музеї Ольги Кобилянської.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела та література[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Богайчук М. А. Кохановська Августа Йосипівна / М. А. Богайчук // Література і мистецтво Буковини в іменах : словник-довідник/ М. А. Богайчук. – Чернівці, 2005. – С. 138.
  • Середюк І. Художниця Августа Кохановська // Радян. Буковина. - 1965. - 14 груд.
  • Павлюк О. М. Буковина. Визначні постаті 1774–1918: біогр. довід. Чернівці, 2000.
  • Августа Кохановська. З колекції Чернівецького обласного художнього музею. Чернівці, Букрек, 2013.
  • Мисткиня з Буковини. До 150-річчя від дня народження А. Кохановської (1866–1927) // [3]Дати і події. - 2016, друге півріччя : календар знамен. дат № 2 (8) / Нац. парлам. б-ка України. – Київ, 2016. – С. 12-14.

Посилання[ред. | ред. код]