Коханівка (Турбівська селищна громада)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Коханівка
Козинецька сільрада.jpg
Країна Україна Україна
Область Вінницька область
Район/міськрада Липовецький район
Рада Козинецька сільська рада
Код КОАТУУ 0522282603
Основні дані
Засноване 1600
Населення 445
Площа 2,309 км²
Густота населення 192,72 осіб/км²
Поштовий індекс 22530
Телефонний код +380 4358
Географічні дані
Географічні координати 49°16′32″ пн. ш. 28°44′36″ сх. д. / 49.27556° пн. ш. 28.74333° сх. д. / 49.27556; 28.74333Координати: 49°16′32″ пн. ш. 28°44′36″ сх. д. / 49.27556° пн. ш. 28.74333° сх. д. / 49.27556; 28.74333
Середня висота
над рівнем моря
260 м
Водойми Бережанка
Місцева влада
Адреса ради 22530, Вінницька обл., Липовецький р-н, с. Козинці, вул. Перемоги, 33
Карта
Коханівка. Карта розташування: Україна
Коханівка
Коханівка
Коханівка. Карта розташування: Вінницька область
Коханівка
Коханівка
Мапа

CMNS: Коханівка у Вікісховищі

Церква в селі

Кохані́вка — село в Україні, у Липовецькому районі Вінницької області. Населення становить 445 осіб. Входить до територіальної громади Козинецької сільської ради.

Історія[ред. | ред. код]

За переказом тут було містечко Кохангород (Коханград). Вказували місце ринкової площі, до того ж були залишки валів та насипів.[1] Засновник і будівничий Коханградського замку Ольбрихт Кохановський на початку XVII століття був головним суддею Брацлавського воєводства.[2]

В селі є церква Успіння Пресвятої Богородиці. Збудована у 1742 р. Нова церква збудована у 1867 р. Шанована ікона розп'яття з пристоячими Богоматір'ю та Іоанном Богословом.

Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло 246 жителів, відповідно до інформації, записаної у «Синодику» священником Тимофеєм Матящуком, який доніс його син Михайло. Серед жертв 100 дітей до 18 років. Вимерли сім'ї Коломійчуків, Басід, Прушинських, Кучерів, Пруських, Стороженків, Мосендзів, Палазічів, Кательянів, Городнюків, Корсунів, Войцішенків, Пителів, Кущенків. Траплялися випадки канібалізму. Закінчується «Синодик» словами: «Можливо, деякі з померлих і не вписані, тому що померли і в полі, і в лісах, скрізь, і ніхто не турбувався, щоб їх поховати по-християнськи. Так Ти, Господи, пом'яни імена їх... Імена підчеркнуті червоним — поховані по-християнські, інші трупи кидали навіть по кілька і так їх засипали». Підкресленими були шість десятків імен. На III Липовецькій райпартконференції, що відбулася 30 грудня 1933 року, уповноважений тов. Пасулько цинічно заявив: «Колгосп с. Коханівка був розвалений, зараз робота організована, вжиті заходи до зміцнення колгоспу... Ще класово-ворожий елемент не вибитий зовсім з колгоспу...»[3][4][5].

Відомі особистості[ред. | ред. код]

В поселенні народився:

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Галерея[ред. | ред. код]

.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. http://www.myslenedrevo.com.ua/studies/xramypod/39lypovec.html
  2. http://court.gov.ua/sud0213/50/
  3. ДАВО. Ф. П-873, оп. 1, спр. 59. — Арк. 5.
  4. На чорній дошці. Голодомор на прикладі одного регіону. / О.І. Роговий. Вінниця : ТОВ «Меркьюрі-Поділля», 2019. — 164 с.; іл. — ISBN 978-966-2696-90-5 — с. 76.
  5. Коханівка. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020. 

Джерела[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Ко́зинці // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.374

Посилання[ред. | ред. код]