Коцюбинська Ірина Михайлівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ірина Михайлівна Коцюбинська
Коцюбинська-Ірина-Михайлівна.jpg
Народилася 12 липня 1899(1899-07-12)
Чернігів
Померла 8 листопада 1977(1977-11-08) (78 років)
Чернігів
Національність Українка
Діяльність директор музею
Науковий ступінь кандидат філологічних наук
Посада директор музею[d]
Батько Коцюбинський Михайло Михайлович
Мати Дейша Віра Устимівна
Брати, сестри  • Коцюбинський Юрій Михайлович
Нагороди
Заслужений працівник культури України

Ірина Михайлівна Коцюбинська (12 липня 1899, Чернігів — 8 листопада 1977, Чернігів) — донька письменника Михайла Коцюбинського, його біографиня, директорка музею Михайла Коцюбинського в Чернігові (з 1956), кандидатка філологічних наук, Заслужений працівник культури України.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народилася в Чернігові, навчалася в Чернігівській жіночій міністерській гімназії.

За фахом юрист.

До переїзду в Чернігів жила в Києві, працювала народним суддею, директором Будинку літераторів.

У І958 за її керівництва було відновлено меморіальну оселю письменника, яка містилась в 3-х кімнатах будинку. Літературна експозиція розмістилась у новому приміщенні. За ініціативи Ірини Михайлівни відновилися знамениті «літературні суботи», часто влаштовувались наукові конференції, численні дитячі ранки, тижні дитячої книги, на які запрошувалися письменники. Широкого розмаху набуло святкування 100-річчя з дня народження письменника.

За ініціативи Ірини Михайлівни було розпочато будівництво нового приміщення для літературної експозиції, однак до відкриття нового будинку вона не дожила.

Ірина Михайлівна обиралася депутатом міської ради, членом правління товариства охорони пам'яток історії та культури.

Творчість[ред. | ред. код]

Є автором публікацій у періодиці, написала дві книги спогадів «Спогади і розповіді про М. Коцюбинського» (1965) та «Михаил Коцюбинский» (1969).

У 1968 прийнята до Спілки письменників України.

Відзнаки[ред. | ред. код]

  • орден «Знак пошани»
  • звання «Заслужений працівник культури України».
  • нагороджена численними грамотами, дипломами, 4 медалями та значком «3а відмінну працю».

Посилання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]