Кочерга Анатолій Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Кочерга Анатолій Іванович
Anatoli Kotscherga.jpg
Анатолій Кочерга
Народився 9 липня 1947(1947-07-09) (69 років)
село Самгородок, Козятинського району Вінницької області
Громадянство/підданство СРСР і Україна
Діяльність оперний співак, бас
Партія Комуністична партія Радянського Союзу
Нагороди
Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня

Ко́черга Анато́лій Іва́нович (нар. 9 липня 1947(19470709) (1949?[1])) — український оперний співак, бас.

Біографічні відомості[ред.ред. код]

Народився у селі Самгородок Козятинського району Вінницької області. Закінчив Київську консерваторію. З 1979 року — народний артист УРСР, з 1983 року — народний артист СРСР. У 1984 році був обраний народним депутатом СРСР 11-го скликання.

Лауреат Шевченківської премії 1989 року — «за створення партій в операх „Борис Годунов“ М.Мусоргського, „Дон Карлос“ Дж. Верді, „Милана“ Г.Майбороди у Державному академічному театрі опери та балету УРСР імені Т.Шевченка».

На даний час Анатолій Кочерга разом із дружиною Ліною мешкають переважно у передмісті Відня. Також вони мають помешкання у Києві та Люксембурзі. А. Кочерга не змінював громадянства і залишається громадянином України. За словами самого співака «Я тільки працюю за кордоном. Хоча мені постійно пропонують залишатися за кордоном. А я не хочу. Я їжджу на роботу… На всіх афішах, практично всіма мовами світу написано, що я — з України. І я пишаюся цим»[2]

Творчість[ред.ред. код]

Анатолій Кочерга у виставі «Борис Годунов»

Свою кар'єру Анатолій Кочерга розпочав у Київському театрі опери та балету, солістом якого був з 1972 року. Його репертуар включав усі найголовніші партії басу. У 1975–1976 роках стажувався у «Ла Скала». У 1989 році отримав Державну премію УРСР за виконання партій у оперних виставах «Борис Годунов» Модеста Мусоргського, «Дон Карлос» Джузеппе Верді та «Мілана» Георгія Майбороди. Поет Євген Євтушенко так написав про співака:

«У Кочерги, у Анатолия,
особенная анатомия:
он глоткой только ест и пьёт,
а сердцем дышит и поёт»

Окрім чудового голосу, Анатолій Кочерга завжди вирізнявся драматичним талантом, який він з успіхом втілював на сцені. У 1982 році зіграв роль Мефістофеля у фільмі-опері «Фауст», знятому режисером Б.Небієрідзе на Укртелефільмі.

Міжнародний тріумф Анатолія Кочерги відбувся у 1989 році у «Хованщині» Модеста Мусоргського у Віденській державній опері. Після цього почалась його тісна співпраця з диригентом Клаудіо Аббадо та іншими визначними діячами оперного мистецтва, виступи у найкращих операх, концертні тури з симфонічними оркестрами, гастролі по всьому світу, які з часом стають лиш все більш затребуваними.

Партію Бориса Годунова А. Кочерга виконував у Зальцбурзькому фестивалі, Зальцбурському Великодньому фестивалі, Віденській державній опері, а також у турне Віденської опери по Японії. Серед близьких професійних колег Кочерги був Мстислав Ростропович. Співак також співпрацював із Ґідоном Кремером, Одзава Сейдзі, Володимиром Ашкеназі та іншими відомими диригентами.

У 2011–2012 роках А. Кочерга братиме участь у постановках опер «Дон Карлос» у Мюнхені, «Леді Макбет Мценського повіту» у Мадриді, «Хованщині» у «Метрополітен опера» (Нью-Йорк).

Цікаві факти[ред.ред. код]

  • Герберт фон Караян, який вважається одним з найвпливовіших диригентів світу XX століття, у 80-х роках надіслав А.Кочерзі пропозицію співпраці, але не отримав на неї відповіді. Це його не зупинило і він далі продовжував надсилати запити А. Кочерзі, не отримуючи на жоден відповіді. Анатолій Кочерга про ці спроби маестро познайомитись із ним дізнався вже перебуваючи за кордоном, коли вони особисто зустрілися і Герберт фон Караян дорікнув пану Анатолію у нечемності. Виявилося, що ці запрошення А. Кочерзі у театрі просто не передавали. Однак, попрацювати разом Караян та Кочерга, на жаль, уже не встигли. На час знайомства Герберт фон Караян був хворий і помер у 1989 році.[3]
  • У 1998 році у Мехіко на Кочергу вчинив напад грабіжник, простреливши співаку ногу. Втім вже за тиждень він виступав у Мексиканській опері у інвалідному візку.
  • Гонорар за участь Анатолія Кочерги в одній виставі «Метрополітен опера» сягає 10 тисяч доларів.
  • У 2003 році європейська жовта преса жваво обговорювала роман доньки Анатолія Кочерги Юлії, яка живе у Франкфурті, із зіркою німецького футболу Лотаром Маттеусом.


Аудіоальбоми[ред.ред. код]

  • 1989 — «Леді Макбет Мценського повіту» Дмитра Шостаковича, диригент Степан Турчак — Старий каторжник
  • 1989 — «Хованщина» Модеста Мусоргського, диригент Клаудіо Аббадо — боярин Шакловитий
  • 1992 — «Леді Макбет Мценського повіту» Дмитра Шостаковича, диригент Мун-Вун Чунг — Поліцмейстер
  • 1993 — «Мазепа» Петра Чайковського — Кочубей
  • 1993 — «Борис Годунов» Модеста Мусоргського, диригент Клаудіо Аббадо — Борис Годунов
  • 1996 — «Скупий лицар» Сергія Рахманінова, диригент Нееме Ярві — Слуга
  • 1997 — «Алеко» Сергія Рахманінова, диригент Нееме Ярві — Старий циган
  • 1998 — «Дон Жуан» Моцарта, диригент Ален Ломбар — Командор
  • 2000 — «Війна і мир» Сергія Прокоф'єва, диригент Gary Bertini — Кутузов
  • 2001 — «Фальстаф» Джузеппе Верді, диригент Клаудіо Аббадо — Пістоль
  • 2002 — «Дон Жуан» Моцарта, диригент Bertrand de Billy — Командор
  • 2002 — «Леді Макбет Мценського повіту» Дмитра Шостаковича, диригент Олександр Анісімов — Борис Тимофійович
  • 2004 — «Борис Годунов» Модеста Мусоргського, диригент Себастьян Вайгле — Варлаам

Нагороди і звання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела та література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]