Кочерга Анатолій Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Кочерга Анатолій Іванович
Anatoli Kotscherga.jpg
Анатолій Кочерга
Народився 9 липня 1947(1947-07-09) (70 років)
село Самгородок, Козятинського району Вінницької області
Громадянство (підданство) Flag of the Soviet Union (1923).svg СРСР
Flag of Ukraine.svg Україна
Діяльність оперний співак, бас
Партія Комуністична партія Радянського Союзу
Нагороди
Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня

Ко́черга Анато́лій Іва́нович (нар. 9 липня 1947(19470709) (1949?[1])) — український оперний співак, бас.

Біографічні відомості[ред.ред. код]

Народився у селі Самгородок Козятинського району Вінницької області. Закінчив Київську консерваторію. З 1979 року — народний артист УРСР, з 1983 року — народний артист СРСР. У 1984 році був обраний народним депутатом СРСР 11-го скликання.

Лауреат Шевченківської премії 1989 року — «за створення партій в операх „Борис Годунов“ М.Мусоргського, „Дон Карлос“ Дж. Верді, „Милана“ Г.Майбороди у Державному академічному театрі опери та балету УРСР імені Т.Шевченка».

На даний час Анатолій Кочерга разом із дружиною Ліною мешкають переважно у передмісті Відня. Також вони мають помешкання у Києві та Люксембурзі. А. Кочерга не змінював громадянства і залишається громадянином України. За словами самого співака «Я тільки працюю за кордоном. Хоча мені постійно пропонують залишатися за кордоном. А я не хочу. Я їжджу на роботу… На всіх афішах, практично всіма мовами світу написано, що я — з України. І я пишаюся цим»[2]

Творчість[ред.ред. код]

Анатолій Кочерга у виставі «Борис Годунов»

Свою кар'єру Анатолій Кочерга розпочав у Київському театрі опери та балету, солістом якого був з 1972 року. Його репертуар включав усі найголовніші партії басу. У 1975—1976 роках стажувався у «Ла Скала». У 1989 році отримав Державну премію УРСР за виконання партій у оперних виставах «Борис Годунов» Модеста Мусоргського, «Дон Карлос» Джузеппе Верді та «Мілана» Георгія Майбороди. Поет Євген Євтушенко так написав про співака:

«У Кочерги, у Анатолия,
особенная анатомия:
он глоткой только ест и пьёт,
а сердцем дышит и поёт»

Окрім чудового голосу, Анатолій Кочерга завжди вирізнявся драматичним талантом, який він з успіхом втілював на сцені. У 1982 році зіграв роль Мефістофеля у фільмі-опері «Фауст», знятому режисером Б.Небієрідзе на Укртелефільмі.

Міжнародний тріумф Анатолія Кочерги відбувся у 1989 році у «Хованщині» Модеста Мусоргського у Віденській державній опері. Після цього почалась його тісна співпраця з диригентом Клаудіо Аббадо та іншими визначними діячами оперного мистецтва, виступи у найкращих операх, концертні тури з симфонічними оркестрами, гастролі по всьому світу, які з часом стають лиш все більш затребуваними.

Партію Бориса Годунова А. Кочерга виконував у Зальцбурзькому фестивалі, Зальцбурському Великодньому фестивалі, Віденській державній опері, а також у турне Віденської опери по Японії. Серед близьких професійних колег Кочерги був Мстислав Ростропович. Співак також співпрацював із Ґідоном Кремером, Одзава Сейдзі, Володимиром Ашкеназі та іншими відомими диригентами.

У 2011—2012 роках А. Кочерга братиме участь у постановках опер «Дон Карлос» у Мюнхені, «Леді Макбет Мценського повіту» у Мадриді, «Хованщині» у «Метрополітен опера» (Нью-Йорк).

Цікаві факти[ред.ред. код]

  • Герберт фон Караян, який вважається одним із найвпливовіших диригентів світу XX століття, в 1980-х роках надіслав Анатолію Кочерзі пропозицію співпраці, але не отримав на неї відповіді. Це його не зупинило і він далі продовжував надсилати запити Анатолію Кочерзі, не отримуючи на жоден відгуку. Анатолій Кочерга про ці спроби маестро познайомитися з ним дізнався вже перебуваючи за кордоном, коли вони особисто зустрілися і Герберт фон Караян дорікнув пану Анатолію в нечемності. Виявилося, що ці запрошення Анатолію Кочерзі в театрі просто не передавали. Однак попрацювати разом Караян та Кочерга, на жаль, уже не встигли. На час знайомства Герберт фон Караян був хворий і помер у 1989 році.[3]
  • У 1998 році в Мехіко на Кочергу вчинив напад грабіжник, простреливши співаку ногу. Втім уже за тиждень Кочерга виступав у Мексиканській опері в інвалідному візку.
  • Гонорар за участь Анатолія Кочерги в одній виставі «Метрополітен опера» сягає 10 тисяч доларів.
  • У 2003 році європейська жовта преса жваво обговорювала роман доньки Анатолія Кочерги Юлії, яка живе у Франкфурті-на-Майні, із зіркою німецького футболу Лотаром Маттеусом.

Аудіоальбоми[ред.ред. код]

  • 1989 — «Леді Макбет Мценського повіту» Дмитра Шостаковича, диригент Степан Турчак — Старий каторжник
  • 1989 — «Хованщина» Модеста Мусоргського, диригент Клаудіо Аббадо — боярин Шакловитий
  • 1992 — «Леді Макбет Мценського повіту» Дмитра Шостаковича, диригент Мун-Вун Чунг — Поліцмейстер
  • 1993 — «Мазепа» Петра Чайковського — Кочубей
  • 1993 — «Борис Годунов» Модеста Мусоргського, диригент Клаудіо Аббадо — Борис Годунов
  • 1996 — «Скупий лицар» Сергія Рахманінова, диригент Нееме Ярві — Слуга
  • 1997 — «Алеко» Сергія Рахманінова, диригент Нееме Ярві — Старий циган
  • 1998 — «Дон Жуан» Моцарта, диригент Ален Ломбар — Командор
  • 2000 — «Війна і мир» Сергія Прокоф'єва, диригент Gary Bertini — Кутузов
  • 2001 — «Фальстаф» Джузеппе Верді, диригент Клаудіо Аббадо — Пістоль
  • 2002 — «Дон Жуан» Моцарта, диригент Bertrand de Billy — Командор
  • 2002 — «Леді Макбет Мценського повіту» Дмитра Шостаковича, диригент Олександр Анісімов — Борис Тимофійович
  • 2004 — «Борис Годунов» Модеста Мусоргського, диригент Себастьян Вайгле — Варлаам

Нагороди і звання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела та література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]