Кочерга Анатолій Іванович

Кочерга Анатолій Іванович
Народився	9 липня 1949(1949-07-09) (77 років) село Самгородок, Козятинського району Вінницької області
Країна	СРСР  Україна
Діяльність	оперний співак, бас
Alma mater	НМАУ «Київська консерваторія»
Знання мов	українська
Партія	КПРС
Нагороди	Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня
Премії
IMDb	ID 0462486
Медіафайли у Вікісховищі

|держава=

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кочерга.

Кочерга́ Анато́лій Іва́нович (нар. 9 липня 1949(19490709)) — український оперний співак, бас. Депутат Верховної Ради СРСР 11-го скликання.

Біографічні відомості

Народився 9 липня 1947 (за даними ЕСУ — 1949) року в селі Самгородок Козятинського району Вінницької області. У 1965—1966 роках — машиніст котла електростанції у Вінницькій області.

У 1973 році закінчив Київську державну консерваторію. Учень оперної співачки Римми Разумової та піаністки Зої Ліхтман.

З 1973 року — соліст опери Державного академічного театру опери і балету Української РСР імені Тараса Григоровича Шевченка у місті Києві. Член КПРС з 1977 року.

З 1979 року — народний артист УРСР, з 1983 року — народний артист СРСР.

Лауреат Шевченківської премії 1989 року — «за створення партій в операх „Борис Годунов“ М.Мусоргського, „Дон Карлос“ Дж. Верді, «Милана» Георгія Майбороди у Державному академічному театрі опери та балету УРСР імені Т.Шевченка».

В 2000-х роках Анатолій Кочерга разом із дружиною Ліною мешкають переважно у передмісті Відня. Також вони мають помешкання у Києві. А. Кочерга не змінював громадянства і залишається громадянином України. За словами самого співака «Я тільки працюю за кордоном. Хоча мені постійно пропонують залишатися за кордоном. А я не хочу. Я їзджу на роботу… На всіх афішах, практично всіма мовами світу написано, що я — з України. І я пишаюся цим»

З 2018 - радник ректора НМАУ з творчих питань.

Творчість

Анатолій Кочерга у виставі «Борис Годунов»

Розпочав кар'єру в Київському театрі опери та балету, солістом якого був з 1972 року. У 1975—1976 роках стажувався у «Ла Скала». У 1989 році отримав Державну премію УРСР за виконання партій у оперних виставах «Борис Годунов» Модеста Мусоргського, «Дон Карлос» Джузеппе Верді та «Мілана» Георгія Майбороди. Поет Євген Євтушенко так написав про співака:

«У Кочерги, у Анатолия,

особенная анатомия:

он глоткой только ест и пьёт,

а сердцем дышит и поёт»

У 1982 році зіграв роль Мефістофеля у фільмі-опері «Фауст», знятому режисером Б.Небієрідзе на Укртелефільмі.

У 1989 році співав в опері «Хованщина» Модеста Мусоргського у Віденській державній опері, після чого почалась його тісна співпраця з диригентом Клаудіо Аббадо та іншими визначними діячами оперного мистецтва. А. Кочерга також співав у Зальцбурзькому фестивалі, Зальцбурзькому Великодньому фестивалі, Віденській державній опері, а також у турне Віденської опери по Японії. У 2011—2012 роках А. Кочерга брав участь у постановках опер «Дон Карлос» у Мюнхені, «Леді Макбет Мценського повіту» у Мадриді, «Хованщині» у «Метрополітен опера» (Нью-Йорк). Співак також співпрацював із М. Ростроповичем, Ґ. Кремером, О. Сейдзі, В. Ашкеназі та іншими.

Цікаві факти

• В 1980-х роках Герберт фон Караян надіслав Анатолію Кочерзі пропозицію співпраці, але не отримав на неї відповіді. Це його не зупинило і він далі продовжував надсилати Кочерзі запити, не отримуючи на жоден відгуку. Анатолій Кочерга про ці спроби маестро познайомитися з ним дізнався вже перебуваючи за кордоном, коли вони особисто зустрілися і Караян дорікнув Кочерзі його нечемністю. Виявилося, що ці запрошення Анатолію Кочерзі в театрі просто не передавали. Однак попрацювати разом Караян та Кочерга, на жаль, уже не встигли. На час знайомства Караян був хворий і помер у 1989 році.
• У 1998 році в Мехіко на Кочергу вчинив напад грабіжник, простреливши співаку ногу. Втім уже за тиждень Кочерга виступав у Мексиканській опері в інвалідному візку.
• Гонорар за участь Анатолія Кочерги в одній виставі «Метрополітен опера» сягає 10 тисяч доларів.
• У 1987 І. Кочерга став упорядником збірки "Арии, романсы и песни из репертуара Анатолия Кочерги", в якому арії композиторів Західної Європи представлені в російських перекладах
• У 2003 році європейська жовта преса жваво обговорювала роман доньки Анатолія Кочерги Юлії, яка живе у Франкфурті-на-Майні, із зіркою німецького футболу Лотаром Маттеусом

Аудіоальбоми

• 1989 — «Леді Макбет Мценського повіту» Дмитра Шостаковича, диригент Степан Турчак — Старий каторжник
• 1989 — «Хованщина» Модеста Мусоргського, диригент Клаудіо Аббадо — боярин Шакловитий
• 1992 — «Леді Макбет Мценського повіту» Дмитра Шостаковича, диригент Мун-Вун Чунг — Поліцмейстер
• 1993 — «Мазепа» Петра Чайковського — Кочубей
• 1993 — «Борис Годунов» Модеста Мусоргського, диригент Клаудіо Аббадо — Борис Годунов
• 1996 — «Скупий лицар» Сергія Рахманінова, диригент Нееме Ярві — Слуга
• 1997 — «Алеко» Сергія Рахманінова, диригент Нееме Ярві — Старий циган
• 1998 — «Дон Жуан» Моцарта, диригент Ален Ломбар — Командор
• 2000 — «Війна і мир» Сергія Прокоф'єва, диригент Gary Bertini — Кутузов
• 2001 — «Фальстаф» Джузеппе Верді, диригент Клаудіо Аббадо — Пістоль
• 2002 — «Дон Жуан» Моцарта, диригент Bertrand de Billy — Командор
• 2002 — «Леді Макбет Мценського повіту» Дмитра Шостаковича, диригент Олександр Анісімов — Борис Тимофійович
• 2004 — «Борис Годунов» Модеста Мусоргського, диригент Себастьян Вайгле — Варлаам

Нагороди і звання

• Лауреат 5-го Всесоюзного конкурсу вокалістів імені М. І. Глінки (тепер це Міжнародний конкурс вокалістів імені М.І. Глінки) (1-а премія) (Вільнюс, 1971)
• Лауреат конкурсу вокалістів 10-го Всесвітнього фестивалю молоді і студентів в Берліні (1973)
• Лауреат Міжнародного конкурсу ім. П. І. Чайковського (5-а премія) (Москва, 1974)
• Заслужений артист Української РСР (1975)
• Народний артист Української РСР (1979)
• Народний артист СРСР (1983)
• Державна премія Української РСР ім. Т. Шевченка (1989) — за виконання партій в оперних спектаклях «Борис Годунов» М. П. Мусоргського, «Дон Карлос» Дж. Верді, «Милана» Г. Майбороди
• Почесний академік Національної академії мистецтв України (2018)
• Премія Ленінського комсомолу України імені Н. А. Островського (1980)

Джерела та література

• І. М. Лисенко. Кочерга Анатолій Іванович [Архівовано 17 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — С. 250. — ISBN 978-966-00-0855-4.
• М. П. Линник. Кочерга Анатолій Іванович [Архівовано 18 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2026. — ISBN 966-02-2074-X.
• Історія вокального мистецтва / О. Д. Шуляр : [монографія] : Ч.II. – Івано-Франківськ, «Плай» 2012. – С.344-345

Посилання

• Кочерга Анатолій Іванович // Українська музична енциклопедія. У 2 т. Т. 2. [Е – К] / гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2008. — С. 581-582.
• Кочерга в гостях програми «Вечір з Миколою Княжицьким» (відео) [Архівовано 30 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
• Анатолій Кочерга виконує арію Дона Базіліо «Наклеп» з «Севільського цирульника» Россіні (Національна Опера України, м. Київ) (відео)
• «Думи мої, думи мої» Тараса Шевченка у виконанні А.Кочерги (відео)
• Анатолій Кочерга виконує арію Кривоноса з третього акту опери Костянтина Данькевича «Богдан Хмельницький» (відео)
• Інтерв'ю газеті «День» напередодні фестивалю «Сходи до неба» червня 2011 р.
• https://www.pisni.org.ua/persons/3244.html [Архівовано 22 березня 2022 у Wayback Machine.]