Кочетков-Сукач Володимир Вячеславович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Володимир Кочетков-Сукач
Volodymyr Kochetkov Sukach 1.jpg
Загальна інформація
Народження 9 жовтня 1971(1971-10-09)
Київ
Смерть 15 березня 2015(2015-03-15) (43 роки)
Красногорівка, Донецька область
(підрив на вибуховому пристої)
Поховання Лісове кладовище
Alma Mater КПІ ім. Сікорського
Псевдо Чубака
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Формування
Війни / битви Війна на сході України
Нагороди та відзнаки
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
CMNS: Кочетков-Сукач Володимир Вячеславович у Вікісховищі

Володи́мир Вячесла́вович Кочетко́в-Сука́ч (позивний «Чубака», нар. 9 жовтня 1971(19711009), Київ — пом. 15 березня 2015, Красногорівка) — ідейний засновник вальдорфської педагогіки в Україні[1], менеджер у сфері нерухомості, засновник і керівник волонтерського проєкту «Аеророзвідка» під час війни на сході України.

Біографія[ред. | ред. код]

Володимир Кочетков-Сукач народився 9 жовтня 1971 року в Києві[2]. У 1978—1988 роках навчався в київській школі № 165, протягом 1988—1994 — у Київському політехнічному інституті[3]. У 1996 році став одним із засновників педагогічного видавництва «Перше вересня». У 1999 році виступив одним із засновників київської вальдорфської школи «Софія»[4][5].

У 2000—2002 роках був директором з експорту та партнером Stone Agency. У 2002 — керівник відділу маркетингу і продажів компанії «Квін-Свіг». У 2002—2004 — директор з експорту та партнер компанії «Древо». У 2004—2005 — керівник департаменту брокериджу КНК. У 2005 — директор S&K Company Ltd. У 2005—2006 — заступник директора «Української Торгової Гільдії». У 2006—2007 — директор In Gardarika Development. У 2006—2007 — директор департаменту заміської нерухомості Concorde Capital[6].

У 2007 — представник Concorde Capital у раді директорів та директор департаменту розвитку Innovative City Development Investments. У 2007—2008 — директор з інвестицій в ринок нерухомості Concorde Capital. У 2008 — перший заступник генерального директора ПІК-Україна (PIK Group). У 2008 році увійшов до складу Координаційного бюро з підготовки до Євро-2012 при Кабінеті Міністрів України[6]. У 2009 був радником віцепрем'єр-міністра України. У 2011 очолював компанію En.Green.

Володимир Кочетков-Сукач керує дроном
Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Nuvola apps kaboodle.svg YouTube full-color icon (2017).svg Повітряні кіборги на YouTube // Громадське, 21 лютого 2015
Nuvola apps kaboodle.svg YouTube full-color icon (2017).svg Небесний координатор на YouTube // канал «Небесний координатор», 29 серпня 2021

З перших днів брав активну участь у Революції гідності та Автомайдані[2]. Після Майдану працював в апараті урядового уповноваженого з антикорупційної політики Тетяни Чорновол[7]. Був серед перших добровольців «Автоботів», які протистояли сепаратистам у Маріуполі 9 травня 2014 року[2]. Близько двох місяців воював у батальйоні «Азов»[4]. Згодом почав конструювати й випробовувати безпілотники, зайнявся розшифровкою фотографій повітряної розвідки. Залучив до цієї справи друзів і об'єднав їх у групу «Аеророзвідка»[8].

15 березня 2015 року об 11:15 підірвався на міні з «розтяжкою» поблизу Красногорівки (Донецька область)[9][2]. Натан Хазін: «Разом з волонтерами мав їхати за межу передової встановлювати спецобладнання. Тільки взялися за роботу, як почав працювати снайпер. Володя наказав усім відійти у пролісок, сховатися за деревами. На стежці побачив міну. Думав, обійде ту розтяжку. Але вона виявилася пасткою»[4].

Прощання відбулося 18 березня на Майдані Незалежності та у Михайлівському монастирі[8][4]. Похований на Лісовому кладовищі.

Залишилася дружина Тетяна та четверо дітей[4].

Нагороди[ред. | ред. код]

Посмертно нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня — «за особисту мужність та високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету і територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові»[10].

У 2022 році Православна церква України нагородила Володимира Кочеткова-Сукача медаллю «За жертовність і любов до України».[11]

У мистецтві[ред. | ред. код]

У 2021 році вийшов фільм про Володимира Кочеткова-Сукача «Небесний координатор», режисер Євген Трегубов.[12][13][14]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Як стати вчителем у вальдорфській школі? [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.], Слово Волині (10 червня 2015)
  2. а б в г Втрати патріотичних сил внаслідок російського вторгнення в Україну (березень-червень 2015 року). Частина 10 [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.], Літопис запорізької міліції (5 червня 2015)
  3. Volodymyr Kochetkov-Sukach, LinkedIn
  4. а б в г д «Думав ту розтяжку обійти, але вона виявилася пасткою» [Архівовано 6 липня 2015 у Wayback Machine.], Gazeta.ua (20 березня 2015)
  5. У Києві попрощалися з загиблим волонтером, який очолював «Авіарозвідку» [Архівовано 14 липня 2015 у Wayback Machine.], 5 канал (18 березня 2015)
  6. а б Hospitality Industry Forum 2009 [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.], MeetingPoint Ukraine (17 лютого 2009)
  7. Владимир Кочетков-Сукач [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.], Dyvys!in (17 квітня 2014)
  8. а б «Чубакку називали очами та вухами української армії. А ще — невразливим» [Архівовано 13 липня 2015 у Wayback Machine.](рос.), Факти (20 березня 2015)
  9. На Донбасі загинув волонтер — Лисенко [Архівовано 20 листопада 2017 у Wayback Machine.], ВВС Україна (16 березня 2015)
  10. Указ Президента України № 147/2015 Про нагородження В.Кочеткова-Сукача орденом Богдана Хмельницького [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.], Офіційне інтернет-представництво Президента України (18 березня 2015)
  11. [1]. Аеророзвідка. 24.07.2022
  12. «Небесний координатор»: у Києві відбулася прем'єра стрічки про загиблого на Донбасі волонтера. 5 канал. 27.08.2021
  13. «Небесний координатор». ГУР МО України. 17.06.2021
  14. Небесний координатор. УКФ

Посилання[ред. | ред. код]