Кочубей Антон Самійлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кочубей Антон Самійлович
Кочубей Антон Самійлович.jpg
Народився 22 жовтня (4 листопада) 1909
Войнівка, Олександрійський район, Україна
Помер 10 серпня 1998(1998-08-10) (88 років)
Херсон, Україна
Діяльність державний діяч, політик
Учасник німецько-радянська війна
Посада депутат Верховної ради СРСР[d]
Військове звання майор
Партія КПРС
Нагороди
орден Леніна орден Леніна орден Леніна орден Вітчизняної війни I ступеня орден Вітчизняної війни II ступеня орден Трудового Червоного Прапора орден Червоної Зірки

Антон Самійлович Кочубей (22 жовтня 1909(19091022), село Зубцово Олександрійського повіту Херсонської губернії, тепер село Войнівка Олександрійського району Кіровоградської області — 10 серпня 1998, місто Херсон) — український радянський комуністичний діяч. Член ЦК КПУ в 1966—1976 р. Депутат Верховної Ради УРСР 5-го скликання. Депутат Верховної Ради СРСР 3—4-го і 6—8-го скликань.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в родині селянина-бідняка. Трудову діяльність розпочав у 1922 році чорноробом на Сабліно-Знам'янському цукровому заводі. Працював слюсарем і токарем у майстернях радгоспу імені Фрунзе Долинського району Зінов'ївської округи. Згодом працював на будівництві Криворізької електростанції і в ремісничих (машинно-тракторних) майстернях міста Кривого Рогу.

З 1931 року служив у Червоній армії, був курсантом Київської авіатехнічної школи.

Член ВКП(б) з 1932 року.

У 1933—1934 роках — партійний організатор ЦК ВКП(б) Ічинського рибоконсервного комбінату (Камчатська область). У 1934 році арештовувався органами ОДПУ СРСР, але був звільнений. Змінив прізвище на Октябрський.

У 1934—1936 роках — редактор газети «Камчатский колхозник». З 1936 року — 2-й секретар, 1-й секретар Мільковського районного комітету ВКП(б) Камчатської області. У 1941 році навчався на курсах при ЦК ВКП(б)

У 1941—1947 роках — у Червоній армії, учасник німецько-радянської війни. З червня 1941 року перебував на політичній роботі у 84-му районі авіабазування під Москвою, воював на Калінінському фронті. У червні 1942 року був поранений у ліву ногу, лікувався в госпіталях. З березня 1944 року — заступник командира по політичній частині 107-го окремого авіаційного полку зв'язку 3-го Прибалтійського фронту.

У 1947 році — заступник директора з політичної частини Обертинської машинно-тракторної станції (МТС) Станіславської області.

У 1947—1950 роках — 1-й секретар Чернелицького районного комітету КП(б)У Станіславської області.

У 1950—1953 роках навчався в Партійній школі при ЦК КП(б)У (місто Київ). У 1953 році працював інспектором ЦК КПУ.

У 1953—1956 роках — 1-й секретар Калуського районного комітету КПУ Станіславської області.

У червні 1956 — 12 січня 1962 року — 2-й секретар Херсонського обласного комітету КПУ.

12 січня 1962 — січні 1963 року — 1-й секретар Херсонського обласного комітету КПУ. У січні 1963 — грудні 1964 року — 1-й секретар Херсонського сільського обласного комітету КПУ. У грудні 1964 — 5 жовтня 1972 року — 1-й секретар Херсонського обласного комітету КПУ.

З жовтня 1972 року — на пенсії.

Звання[ред. | ред. код]

  • майор

Нагороди[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]