Кошари (Роздільнянський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Кошари
Адміністративна будівля Кошарського старостинського округу
Адміністративна будівля Кошарського старостинського округу
Країна Україна Україна
Область Одеська область
Район/міськрада Роздільнянський район
Громада Роздільнянська міська громада
Код КОАТУУ 5123983201
Облікова картка Кошари 
Основні дані
Засноване 1805 (216 років)
Населення 894 (01.01.2019)[1]
Площа 2,22[2] км²
Густота населення 739,28 осіб/км²
Поштовий індекс 67423
Телефонний код +380 4853
Географічні дані
Географічні координати 46°57′54″ пн. ш. 30°09′55″ сх. д. / 46.96500° пн. ш. 30.16528° сх. д. / 46.96500; 30.16528Координати: 46°57′54″ пн. ш. 30°09′55″ сх. д. / 46.96500° пн. ш. 30.16528° сх. д. / 46.96500; 30.16528
Середня висота
над рівнем моря
142 м
Місцева влада
Адреса ради 67400, Одеська обл., Роздільнянський район, м. Роздільна, вул. Муніципальна, 17
Карта
Кошари. Карта розташування: Україна
Кошари
Кошари
Кошари. Карта розташування: Одеська область
Кошари
Кошари
Мапа

CMNS: Кошари у Вікісховищі

Коша́ри (у минулому — Старі Кошари, Кашари, Альт-Кашари, Мангейм) — село в Україні, у Роздільнянській міській громаді Роздільнянського району Одеської області. Адміністративний центр однойменного старостинського округу. Населення становить 894 особи. Відстань до районного центру Роздільна автодорогою 19 км.

Історія[ред. | ред. код]

Старі Кошари — це село згідно з інформацією в журналі «Фольк ауф дем вен», засновано першими переселенцями — німцями в 1805-1809 роках. Жили перші переселенці в землянках. Їх будували в цих місцях через нестаток будівельних матеріалів. Розташовувалися вони поруч з ровом по схилу балочки — розгалуження великої балки, що вливається своєю чергою, у велику балку, котра тягнеться з північно-західної України до самого Чорного моря[3].

У 1887 році на хуторі Старі Кошари Понятівської волості Тираспольського повіту Херсонської губернії мешкало 59 чоловіків та 61 жінка[4].

Станом на 20 серпня 1892 року при хуторі Кошари 2-го стану були польові землеволодіння (2058 десятин) Товариства мангеймських поселенців[5].

У 1896 році на хуторі Старі Кошари Понятівської волості Тираспольського повіту Херсонської губернії при балці Свина, було 32 двора, у яких мешкало 200 людей (95 чоловік і 105 жінок). На хуторі був винний погріб.[6].

На 1 січня 1906 року на хуторі Старі Кошари (Кошари, Мангейм) Понятівської волості Тираспольського повіту Херсонської губернії, яке розташоване на вершині лівого відвершка балки Великої Свиної, були товариство німецьке й десятинники на їх землі; був сільський староста й писар; католицький молитовний будинок; суспільна школа; квартира для проїжджих чиновників; існували колодязі й 3 става; 42 двори, в яких мешкало 346 людей (163 чоловіків і 183 жінок)[7].

В 1916 році на хуторі Старі Кошари Понятівської волості Тираспольського повіту Херсонської губернії, мешкало 234 людини (110 чоловік і 124 жінки)[8].

Станом на 28 серпня 1920 р. на хуторі Старі Кошари Понятівської волості Тираспольського повіту Одеської губернії, було 51 домогосподарство. Для 44 домогосподарів рідною мовою була німецька, 3 — єврейська, 2 — російська, 1 — польська, 1 — інші. На хуторі 299 людей наявного населення (145 чоловіків і 154 жінок). Родина домогосподаря: 128 чоловіків та 140 жінок (родичів: 6 і 12; наймані працівники й прислуга: 9 і 1; мешканці та інші: 2 та 1 відповідно). Тимчасово відсутні: солдати Червоної Армії — 14 чоловіків, на заробітках — 4 жінок.[9].

На початку 1924 року хутір Старі Кошари відносився до Шевченківської сільради Тарасо-Шевченківського району Одеської округи Одеської губернії. Більшість населення хутора становили німці (296 осіб). Вони мали 56 господарств[10].

На 1 вересня 1946 року село входило до складу Понятовської сільської ради[11].

На 1 травня 1967 року у селі знаходився господарський центр радгоспу «Комуніст»[12].

Виконавчий комітет Одеської обласної ради народних депутатів рішенням від 22 травня 1989 року вніс в адміністративно-територіальний устрій Роздільнянського району зміни утворивши Кошарську сільраду з центром в селі Кошари й сільській раді підпорядкував село Лозове Понятівської сільради[13].

У результаті адміністративно-територіальної реформи село ввійшло до складу Роздільнянської міської територіальної громади та після місцевих виборів у жовтні 2020 року було підпорядковане Роздільнянській міській раді. До того село входило до складу ліквідованої Кошарської сільради.

Населення[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 770 осіб, з яких 348 чоловіків та 422 жінки.[14]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 845 осіб.[15]

2016 — 843

2017 — 878

2018 — 895

2019 — 894

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[16]

Мова Відсоток
українська 87,34 %
російська 8,76 %
молдовська 3,31 %
білоруська 0,24 %
інші 0,35 %

Освіта[ред. | ред. код]

У селі знаходиться загальноосвітня школа І-III ступенів, розрахована на 220 дітей[17]. У 2019 році у школі навчались 97 дітей. Також є один дошкільний заклад на 25 дітей.

Культура[ред. | ред. код]

У селі є сільський клуб та одна бібліотека.

Соціально економічні проблеми[ред. | ред. код]

Основна нагальна проблема — поточний ремонт дороги Понятівка–Кошари та ремонт доріг по селу Кошари.

Економіка, релігія[ред. | ред. код]

У селі є Українська Православна церква Московського патріархату — Успіння Пресвятої Богородиці, фельдшерсько-акушерський пункт, три продовольчих магазини. Село Кошари повністю газифіковане з 1997 року. Земля розпайована, населення має 496 земельних ділянок (паїв). На даний час на території сільської ради є господарства, які займаються виробництвом зернових культур: товариств з обмеженою відповідальністю – 5, фермерських господарств – 5, сільськогосподарський виробничий кооператив – 1, фізична особа підприємець – 2 та товаровиробники.

Мешканці села працюють в містах – Одеса, Роздільна та в інших регіонах, а деякі в місцевих господарствах.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Паспорт Кошарської сільської ради
  2. Публічна кадастрова карта України. map.land.gov.ua. Процитовано 2020-12-15. 
  3. Історична довідка. koshry-rada.gov.ua. Процитовано 2020-06-06. 
  4. Список населенныхъ мѣст Херсонской губерніи. По свѣдѣніямъ 1887 года. — Херсонъ: Типографія Херсонскаго Губернскаго Правленія, 1888. — С. 14.(рос.)
  5. Списокъ землевладѣний Тираспольскаго уѣзда. Составленъ к 20 августа 1892 года. — Тирасполь: Тип. С. П. Тимченко, Покровская улица, 1892. — С. 63.(рос.)
  6. Список населенныхъ мѣст Херсонской губерніи. Статистическія данныя о каждомъ поселеніи. — Херсонъ: Типографія Губернскаго Правленія, 1896. — С. 382.(рос.)
  7. Список населенныхъ пунктовъ и нѣкоторыя справочныя данныя по Тираспольському уѣзду Херсонской губерніи.  — Одесса: "Славянская" тип. Е. Хрисогелосъ, 1907. — С. 155.(рос.)
  8. Список населенныхъ мѣст Херсонской губерніи. (По даннымъ Всероссійской сел.-хоз. переписи 1916 г.). — Александрія: Типографія Ф. Х. Райхельсона, 1917. — С. 320.(рос.)
  9. Список населенных пунктов и численность населения Одесской губ. (По данным Всероссийской профессионально-демографической переписи 28 авг. 1920 г.). — Выпуск V. Тираспольский уезд. — Одесса: Издание Одесского губстатбюро, 1922. — С. 32-33.(рос.)
  10. Національні меншості на Україні (реєстр селищ) — Харків: Друкарня Кооперативного Видавництва "Пролетарій", 1925. — С. 52.
  11. Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 387.
  12. Одеська область: адміністративно-територіальний поділ (на 1 травня 1967 р.) / Виконавчий комітет Одеської обл. Ради депутатів трудящих; М. Брагін (ред.). — Одеса : Маяк, 1967. — С. 113.
  13. Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1989 — № 26 — с. 283.
  14. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 8 жовтня 2019. 
  15. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 8 жовтня 2019. 
  16. Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 8 жовтня 2019. 
  17. Головна - Кошарська загальноосвітня школа І-III ступенів Роздільнянської районної ради Одеської області. www.koshary-zosh.od.sch.in.ua. Процитовано 2020-06-06. 

Посилання[ред. | ред. код]