Кошари (Роздільнянський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Кошари
Адміністративна будівля Кошарського старостинського округу
Адміністративна будівля Кошарського старостинського округу
Країна Україна Україна
Область Одеська область
Район/міськрада Роздільнянський район Роздільнянський район
Громада Роздільнянська міська громада
Код КАТОТТГ UA51140130250068550
Облікова картка Кошари 
Основні дані
Засноване 1805 (217 років)
Населення 894 (01.01.2019)[1]
Площа 2,22[2] км²
Густота населення 739,28 осіб/км²
Поштовий індекс 67423
Телефонний код +380 4853
Географічні дані
Географічні координати 46°57′54″ пн. ш. 30°09′55″ сх. д. / 46.96500° пн. ш. 30.16528° сх. д. / 46.96500; 30.16528Координати: 46°57′54″ пн. ш. 30°09′55″ сх. д. / 46.96500° пн. ш. 30.16528° сх. д. / 46.96500; 30.16528
Середня висота
над рівнем моря
142 м
Місцева влада
Адреса ради 67400, Одеська обл., Роздільнянський район, м. Роздільна, вул. Муніципальна, 17
Карта
Кошари. Карта розташування: Україна
Кошари
Кошари
Кошари. Карта розташування: Одеська область
Кошари
Кошари
Мапа

CMNS: Кошари у Вікісховищі

Коша́ри (у минулому — Старі Кошари, Кашари, Альт-Кашари, Мангейм) — село в Україні, у Роздільнянській міській громаді Роздільнянського району Одеської області. Адміністративний центр однойменного старостинського округу. Населення становить 894 особи. Відстань до районного центру Роздільна автодорогою 19 км.

Повз Кошари проходить автошлях обласного значення О161930 (Роздільна - с. Понятівка - с. Кошари - с. Знам'янка).

Історія[ред. | ред. код]

Старі Кошари — це село згідно з інформацією в журналі «Фольк ауф дем вен», засновано першими переселенцями — німцями в 1805-1809 роках. Жили перші переселенці в землянках. Їх будували в цих місцях через нестаток будівельних матеріалів. Розташовувалися вони поруч з ровом по схилу балочки — розгалуження великої балки, що вливається своєю чергою, у велику балку, котра тягнеться з північно-західної України до самого Чорного моря[3].

У 1887 році на хуторі Старі Кошари Понятівської волості Тираспольського повіту Херсонської губернії мешкало 59 чоловіків та 61 жінка[4].

Станом на 20 серпня 1892 року при хуторі Кошари 2-го стану були польові землеволодіння (2058 десятин) Товариства мангеймських поселенців[5].

У 1896 році на хуторі Старі Кошари Понятівської волості Тираспольського повіту Херсонської губернії при балці Свина, було 32 двора, у яких мешкало 200 людей (95 чоловік і 105 жінок). На хуторі був винний погріб.[6].

На 1 січня 1906 року на хуторі Старі Кошари (Кошари, Мангейм) Понятівської волості Тираспольського повіту Херсонської губернії, яке розташоване на вершині лівого відвершка балки Великої Свиної, були товариство німецьке й десятинники на їх землі; був сільський староста й писар; католицький молитовний будинок; суспільна школа; квартира для проїжджих чиновників; існували колодязі й 3 става; 42 двори, в яких мешкало 346 людей (163 чоловіків і 183 жінок)[7].

В 1916 році на хуторі Старі Кошари Понятівської волості Тираспольського повіту Херсонської губернії, мешкало 234 людини (110 чоловік і 124 жінки)[8].

Станом на 28 серпня 1920 р. на хуторі Старі Кошари Понятівської волості Тираспольського повіту Одеської губернії, було 51 домогосподарство. Для 44 домогосподарів рідною мовою була німецька, 3 — єврейська, 2 — російська, 1 — польська, 1 — інші. На хуторі 299 людей наявного населення (145 чоловіків і 154 жінок). Родина домогосподаря: 128 чоловіків та 140 жінок (родичів: 6 і 12; наймані працівники й прислуга: 9 і 1; мешканці та інші: 2 та 1 відповідно). Тимчасово відсутні: солдати Червоної Армії — 14 чоловіків, на заробітках — 4 жінок.[9].

На початку 1924 року хутір Старі Кошари відносився до Шевченківської сільради Тарасо-Шевченківського району Одеської округи Одеської губернії. Більшість населення хутора становили німці (296 осіб). Вони мали 56 господарств[10].

На 1 вересня 1946 року село входило до складу Понятовської сільської ради[11].

На 1 травня 1967 року у селі знаходився господарський центр радгоспу «Комуніст»[12].

Виконавчий комітет Одеської обласної ради народних депутатів рішенням від 22 травня 1989 року вніс в адміністративно-територіальний устрій Роздільнянського району зміни утворивши Кошарську сільраду з центром в селі Кошари й сільській раді підпорядкував село Лозове Понятівської сільради[13].

У результаті адміністративно-територіальної реформи село ввійшло до складу Роздільнянської міської територіальної громади та після місцевих виборів у жовтні 2020 року було підпорядковане Роздільнянській міській раді. До того село входило до складу ліквідованої Кошарської сільради.

Населення[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 770 осіб, з яких 348 чоловіків та 422 жінки.[14]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 845 осіб.[15]

2016 — 843

2017 — 878

2018 — 895

2019 — 894

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[16]

Мова Відсоток
українська 87,34 %
російська 8,76 %
молдовська 3,31 %
білоруська 0,24 %
інші 0,35 %

Освіта[ред. | ред. код]

У селі знаходиться загальноосвітня школа І-III ступенів, розрахована на 220 дітей[17]. У 2019 році у школі навчались 97 дітей. Також є один дошкільний заклад на 25 дітей.

Культура[ред. | ред. код]

У селі є сільський клуб та одна бібліотека.

Соціально економічні проблеми[ред. | ред. код]

Основна нагальна проблема — поточний ремонт дороги Понятівка–Кошари та ремонт доріг по селу Кошари.

Економіка, релігія[ред. | ред. код]

У селі є Українська Православна церква Московського патріархату — Успіння Пресвятої Богородиці, фельдшерсько-акушерський пункт, три продовольчих магазини. Село Кошари повністю газифіковане з 1997 року. Земля розпайована, населення має 496 земельних ділянок (паїв). На даний час на території сільської ради є господарства, які займаються виробництвом зернових культур: товариств з обмеженою відповідальністю – 5, фермерських господарств – 5, сільськогосподарський виробничий кооператив – 1, фізична особа підприємець – 2 та товаровиробники.

Мешканці села працюють в містах – Одеса, Роздільна та в інших регіонах, а деякі в місцевих господарствах.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Паспорт Кошарської сільської ради. Архів оригіналу за 17 червня 2019. Процитовано 17 червня 2019. 
  2. Публічна кадастрова карта України. map.land.gov.ua. Архів оригіналу за 14 грудня 2020. Процитовано 15 грудня 2020. 
  3. Історична довідка. koshry-rada.gov.ua. Архів оригіналу за 6 червня 2020. Процитовано 6 червня 2020. 
  4. Список населенныхъ мѣст Херсонской губерніи. По свѣдѣніямъ 1887 года. — Херсонъ: Типографія Херсонскаго Губернскаго Правленія, 1888. — С. 14.(рос.)
  5. Списокъ землевладѣний Тираспольскаго уѣзда. Составленъ к 20 августа 1892 года. — Тирасполь: Тип. С. П. Тимченко, Покровская улица, 1892. — С. 63.(рос.)
  6. Список населенныхъ мѣст Херсонской губерніи. Статистическія данныя о каждомъ поселеніи. — Херсонъ: Типографія Губернскаго Правленія, 1896. — С. 382.(рос.)
  7. Список населенныхъ пунктовъ и нѣкоторыя справочныя данныя по Тираспольському уѣзду Херсонской губерніи.  — Одесса: "Славянская" тип. Е. Хрисогелосъ, 1907. — С. 155.(рос.)
  8. Список населенныхъ мѣст Херсонской губерніи. (По даннымъ Всероссійской сел.-хоз. переписи 1916 г.). — Александрія: Типографія Ф. Х. Райхельсона, 1917. — С. 320.(рос.)
  9. Список населенных пунктов и численность населения Одесской губ. (По данным Всероссийской профессионально-демографической переписи 28 авг. 1920 г.). — Выпуск V. Тираспольский уезд. — Одесса: Издание Одесского губстатбюро, 1922. — С. 32-33.(рос.)
  10. Національні меншості на Україні (реєстр селищ) — Харків: Друкарня Кооперативного Видавництва "Пролетарій", 1925. — С. 52.
  11. Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 387.
  12. Одеська область: адміністративно-територіальний поділ (на 1 травня 1967 р.) / Виконавчий комітет Одеської обл. Ради депутатів трудящих; М. Брагін (ред.). — Одеса : Маяк, 1967. — С. 113.
  13. Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1989 — № 26 — с. 283 [Архівовано 21 грудня 2018 у Wayback Machine.].
  14. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019. 
  15. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019. 
  16. Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019. 
  17. Головна - Кошарська загальноосвітня школа І-III ступенів Роздільнянської районної ради Одеської області. www.koshary-zosh.od.sch.in.ua. Архів оригіналу за 18 липня 2019. Процитовано 6 червня 2020. 

Посилання[ред. | ред. код]