Краб (підводний човен)
| «Краб» | ||
|---|---|---|
 | ||
| Порт приписки | Севастополь | |
| Спуск на воду | 12 серпня 1912 | |
| Виведений зі складу флоту | Затоплений 26 квітня 1919 | |
| Проєкт | ||
| Головний конструктор | Нальотов Михайло Петрович | |
| Основні характеристики | ||
| Гранична глибина занурення | 50 м | |
| Автономність плавання | 2500 миль, 30 миль під водою | |
| Розміри | ||
| Довжина найбільша (по КВЛ) | 53 м | |
| Ширина корпусу найб. | 4,3 м | |
| Середня осадка (по КВЛ) | 4 м | |
| Озброєння | ||
Підводний човен «Краб» — перший у світі спеціалізований підводний човен для встановлення під водою мінних загороджень. Збудований на Миколаївському суднобудівному заводі «Наваль» за проєктом конструктора Михайла Нальотова, який з 1904 працював над створенням такого типу човнів. Активну участь у розробленні робочих креслень човна взяв фахіець у галузі суднобудування Степан Тимофійович Каменський. Був спущений на воду 12 серпня 1912 року, входив до складу Чорноморського флоту.
Мав довжину 53 м, ширину 4,3 м, осадку 4 м, міг зануритися під воду на глибину до 50 м, пропливти по воді 2500 миль, під водою — 30, здатен був транспортувати 60 мін і кілька торпед.
Перший бойовий похід здійснив під час Першої світової війни — 25 червня 1915 року з 58 мінами і 4 торпедами у супроводі підводних човнів «Морж», «Нерпа» і «Тюлень» вийшов у напрямку Босфору і через 2 дні виставив мінну загорожу в районі маяків Анатолі-фенер і Румелі-фенер. Загорожа невдовзі була виявлена турецьким флотом по мінах, що піднялися на поверхню, проте на одній з виставлених мін підірвався турецький канонірський човен «Іса-Рейс».
Друге виставлення мін було здійснено в тому самому районі 18 червня 1916, третє — 1 вересня 1916. Після цього човен поставили на ремонт до майстерень Севастопольського порту. У період австро-німецьких військ контролю над територією України 1918 човен потрапив у підпорядкування Німецького морського командування командування, а після висадки в Криму англо-французьких військ — морського командування Антанти.
26 квітня 1919 року після отримання пробоїни човен був затоплений на зовнішньому рейді Севастопольської бухти. Знайдений 1934 під час проведення підготовчих робіт з підйому підводного човна «Кит». У жовтні 1935 припіднятий із дна і заведений у Стрілецьку бухту, а через місяць — повністю піднятий на поверхню. Михайло Налетов розробив проєкт його відновлення і модернізації, але проєкт відхилили і човен здали на брухт.
Література[ред. | ред. код]
- Божаткин М. «Краб» уходит в море: Роман. — К.: Дніпро, 1985.-558 с.
Джерела та література[ред. | ред. код]
- «Краб» [Архівовано 17 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — С. 267. — 560 с. : іл. — ISBN 978-966-00-0855-4.
Посилання[ред. | ред. код]
- Підводний човен «Краб» на сайті www.navy.ru
|
Це незавершена стаття про підводний човен. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |