Кравченко Владислав Ігорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Владислав Кравченко
Особисті дані
Повне ім'я Владислав Ігорович
Кравченко
Народження 23 лютого 1993(1993-02-23) (31 рік)
  Харків, Україна
Зріст 180 см
Вага 74 кг
Громадянство  Україна
Позиція лівий захисник
Юнацькі клуби
до 2010 Україна ХДВУФК-1 (Харків)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2011–2014 Україна «Шахтар-3» 80 (8)
2014–2015 Україна «Полтава» 37 (1)
2016–2017 Україна «Геліос» 45 (0)
2018 Україна «Волинь» 10 (0)
2019 Україна «Металіст 1925» 23 (1)
2020 Україна МФК «Металург» 9 (0)
2020–2021 Україна «Метал» 10 (0)
2021 → Україна «Гірник-Спорт» 10 (0)
2021 Україна «Епіцентр» 13 (1)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 29 квітня 2023.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кравченко.

Владислав Ігорович Кравченко (нар. 23 лютого 1993, Харків, Україна) — український футболіст, захисник.

Кар'єра гравця[ред. | ред. код]

Вихованець харківського ХДВУФК-1[1].

Перший професійний контракт уклав у 2011 році з донецьким «Шахтарем». Проте за головну команду гірників не виступав, натомість захищав кольори друголігового фарм-клубу донеччан, «Шахтаря-3». На професійному рівні у складі «Шахтаря-3» дебютував 9 квітня 2011 року в виїзному матчі 16-го туру чемпіонату України серед команд другої ліги проти кременчуцького «Кременя» (0:1). У тому поєдинку Владислав вийшов на поле в стартовому складі[2]. Першим голом на професійному рівні відзначився 11 травня 2011 року, сталося це на 9-ій хвилині виїзного поєдинку другої ліги проти криворізького «Гірника» (2:2)[3]. Загалом у складі «Шахтаря-3» у 2011—2014 роках зіграв 80 матчів та забив 8 м'ячів.

Улітку 2014 року перейшов до першолігового ФК «Полтава», кольори якого захищав до 2016 року. За цей час у складі «городян» у чемпіонаті України провів 37 матчів та відзначився 1 голом, ще 3 поєдинки зіграв у кубку України.

26 лютого 2016 року перейшов до складу іншого представника першої ліги, харківського «Геліоса», за який виступав до кінця 2017 року, провівши за «сонячних» 45 ігор у чемпіонаті та одну — в кубку.

У 2018 році футболіст виступав за луцьку «Волинь», зігравши за «червоно-біліх» 10 матчів у першій лізі та ще 2 — у кубку України.

У грудні 2018 року підписав контракт з харківським клубом «Металіст 1925»[4]. Дебютував за «жовто-синіх» 13 квітня 2019 року в грі проти «Балкан» (1:0), замінивши на 61-ій хвилині Назара Мельничука та заробивши для своєї команди пенальті, після якого харків'яни забили єдиний гол у матчі[5]. У першій частині сезону 2019/20 був основним гравцем «Металіст 1925», провівши в чемпіонаті 17 матчів із 19 командних[6]. При цьому Кравченко не заробив жодного попередження, ставши найкоректнішим гравцем команди[6]. У всіх 17-ти іграх Кравченко виходив у стартовому складі[6]. Всього зіграв за харківський клуб 23 матчі в Першій лізі, ще один — у кубку України, забив один гол у чемпіонаті[7]. 13 січня 2020 року припинив співпрацю з «Металістом 1925»[8].

22 липня 2020 року став гравцем першолігового МФК «Металург» (Запоріжжя)[9].

У першій половині сезону 2020/21 виступав за друголіговий «Метал» (Харків). У другій частині сезону потрапив до заявки першолігового «Гірника-Спорт»[10], за який виступав на правах оренди з «Метала»[11].

Досягнення[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Владислав Кравченко — гравець «Геліоса». www.gelios.ua. ФК «Геліос» Харків. Архів оригіналу за 7 липня 2017. Процитовано 25 грудня 2017.
  2. ↑ «Кремінь» (Кременчук) — «Шахтар-3» (Донецьк). Архів оригіналу за 22 грудня 2016. Процитовано 22 грудня 2016.
  3. ↑ «Гірник» (Кривий Ріг) — «Шахтар-3» (Донецьк). Архів оригіналу за 22 грудня 2016. Процитовано 22 грудня 2016.
  4. ↑ Олександр Горяїнов: Перший збір більше для емоцій. Металіст 1925. Архів оригіналу за 21 грудня 2018. Процитовано 21 грудня 2018.
  5. ↑ Балкани – Металіст 1925: онлайн-трансляция матча. metalist1925.com. Металіст 1925. Архів оригіналу за 13 квітня 2019. Процитовано 13 квітня 2019.
  6. ↑ а б в Металіст 1925 у першій частині сезону. Як це було. metalist1925.com. Металіст 1925. Процитовано 21 січня 2020.
  7. ↑ Ukraine — V. Kravchenko — Profile with news, career statistics and history. soccerway.com. Soccerway. Архів оригіналу за 2 жовтня 2017. Процитовано 21 січня 2020.
  8. ↑ Металіст 1925 дякує за співпрацю Владиславу Кравченку, Олександру Жданову та Сергію Петрову. metalist1925.com. Металіст 1925. Архів оригіналу за 14 січня 2020. Процитовано 14 січня 2020.
  9. ↑ Владислав Кравченко став гравцем «Металургу». fc-metalist.com. 22 червня 2020. Архів оригіналу за 26 червня 2020. Процитовано 24 червня 2020.
  10. ↑ Дозаявки ПФЛ: «Верес», «Гірник-Спорт», «ВПК-Агро». pfl.ua. ПФЛУ. Архів оригіналу за 27 червня 2021. Процитовано 2 березня 2021.
  11. ↑ Vladyslav Kravchenko. Player profile. transfermarkt.com (англ.). Архів оригіналу за 12 липня 2021. Процитовано 2 березня 2021.

Джерела[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Кравченко_Владислав_Ігорович&oldid=39350954