Перейти до вмісту

Кравченко Михайло Федорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Кравченко Михайло Федорович
Народився3 серпня 1952(1952-08-03)
Каменськ-Уральський, Свердловська область, РРФСР, СРСР
Помер2011
Каменськ-Уральський, Свердловська область, Росія
Діяльністьспортсмен

Михайло Федорович Кравченко (1952, Каменськ-Уральський — 2011, Каменськ-Уральський) — радянський спортсмен-мотогонщик, дворазовий чемпіон СРСР зі спідвею на льоду в класі мотоциклів 125 см³, п'ять разів ставав срібним призером і двічі бронзовим призером чемпіонату СРСР з мотоперегонів на льоду у класі мотоциклів 125 см³; чемпіон СРСР з шосейно-кільцевих мотоперегонів у класі мотоциклів 125 см³ «А» 1975 року, чотирикратний срібний призер чемпіонату СРСР з шосейно-кільцевих перегонів в класах 125 см³ «А», 175 см³ «Б»; багаторазовий переможець і призер чемпіонату РРФСР і Озброєних Сил; майстер спорту СРСР.[1]

Біографія

[ред. | ред. код]

Михайло Кравченко народився 3 серпня 1952 року в місті Кам'янка-Уральському Свердловської області, закінчив там восьмирічну школу № 32[2] , професійне технічне училище і в 1971 році пішов в армію, службу проходив у Групі Радянських Військ у Німеччині (ГСВГ), через півроку служби був зарахований до СКА ГСВГ, по закінченню двох років строкової служби залишився на надстрокову і служив до 1980 р

Помер 14 квітня 2011 року в м Кам'янсько-Уральському.

Спортивна кар'єра

[ред. | ред. код]

Вже в шкільні роки Кравченко наполегливо займався спортом: ставав переможцем і призером міських змагань з лижних гонок, а при досягненні 15 років почав займатися в Каменськ-Уральському міському мотоклубі ДОСААФ, під керівництвом почесного майстра спорту СРСР В'ячеслава Павловича Чупіна[3] і заслуженого тренера РРФСР Володимира Васильовича Друзя . Через рік Кравченко вже став чемпіоном області з мотокросу серед юнаків і йому було присвоєно звання кандидата в майстри спорту СРСР. У 1968 році Кравченко був зарахований до збірної команди РРФСР з мотоперегонів. Далі, під час служби в армії за досягнення в спорті він був зарахований до збірної команди СРСР, з успіхом виступав на всесоюзних змаганнях з шоссейно- кільцевих мотоперегонів у класі мотоциклів 125 см³ «А», мотоперегонів на льоду в класі мотоциклів 125 см³, іподрому, спідвею по гаревій доріжці і мотоциклетного кросу.

У різний час представляв клуби: СКА ГСВГ (ГДР), РРФСР. Білоруська РСР, Українська РСР, Каменськ — Уральський мотоклуб.

Спортивну кар'єру закінчив у 1989 році.

Шосейно-кільцеві мотоциклетні гонки

[ред. | ред. код]

Чемпіонат СРСР з шосейно — кільцевих мотоциклетних перегонів проходив у чотири етапи, на чотирьох абсолютно різних траса Риги, Вільянді і Талліна.

Перший етап проходив в Ризі (Латвійська РСР) на ділянці траси «Бікерніекі» протяжністю 3850 метрів, званому «Кільце майстерності» (від 20 до 28 кіл). Другий етап проходив так само в Ризі, на трасі «Бікерніекі», на ділянці «Велике кільце» протяжністю 5 495 метрів, який включав в себе значну частину «Кільця майстерності» (від 11 до 21 кола). Третій етап проходив у м Вільянді (Естонська РСР) на трасі «Вана — Вийду» протяжністю 4 750 метрів. Четвертий, заключний етап проходив у м Талліні (Естонська РСР) на трасі «Піриту», протяжністю 6000 метрів (від 6 до 19 кіл залежно від класу мотоциклів).

Кожен етап чемпіонату ставив перед пілотами різні завдання: траси сильно відрізнялися одна від одної за кількістю крутих поворотів і прямих, швидкісних ділянок, що в свою чергу впливало на спосіб і характер проходження траси, а часто і змушувало спортсменів вносити зміни в конфігурацію мотоциклів. Так «Кільце майстерності» (Рига) мало тільки один пряму ділянку (старт — фініш) і складалося в основному з поворотів різних радіусів, що вимагало від спортсменів вміння швидкісного проходження віражів і не дозволяло нарощувати перевагу в гонці за рахунок сильного мотора. Траса третього етапу «Вана — Вийду» (Вільянді), навпаки мала всього три крутих повороти і складалася здебільшого з швидкісних ділянок, траса з такою проектуванням дозволяла пілотам максимально використовувати швидкісні можливості своїх мотоциклів. Фінал чемпіонату СРСР з ШКМГ проходив на трасі «Піриту» (Таллінн), ця траса вважалася універсальною через безліч швидкісних ділянок і великої кількості поворотів з різними радіусами, що в свою чергу так само вимагало від гонщиків універсальної техніки ведення мотоциклів. Іншими словами, такий розклад характеристик трас дозволяв виходити в лідери чемпіонату тільки фахівцям «широкого профілю»: спортсменам, які можуть досягати успіху на швидкісних трасах так само як на трасах вимагають майстерності керування мотоциклом на віражах.

М. Кравченко виступав у класі мотоциклів 125 см³, який ділився на класи «А» і «Б». «А» клас — спеціально розроблені заводами моделі гоночних мотоциклів обмеженої серії, а так само деякі моделі допрацьовані самими спортсменами; «Б» клас — спортивні мотоцикли серійного виробництва. Кравченко виступав у класі «А».

За регламентом змагань переможець в особистому заліку визначався за результатами трьох найкращих етапів, 8-10 серпня 1975 року в Таллін прибуло понад 200 спортсменів, що б завершити суперечку за вищі сходинки п'єдесталу пошани у різних класах. У класі 125 см³ «А» М. Кравченко вийшов на старт фінального етапу чемпіонату СРСР з шосейно-кільцевих мотоциклетних перегонів вже в ранзі дострокового чемпіона.[4]

Спортивні досягнення

[ред. | ред. код]
  • Чемпіон СРСР з шосейно-кільцевих мотоциклетних перегонів у класі мотоциклів 125 см³; (особистий залік клас «А», 1975 рік р Таллін);[4][5]
  • Чотирикратний срібний призер чемпіонату СРСР з шосейно-кільцевих перегонів (1974; 1976 — см³ «А», 175 см³ «Б»; 1978 — клас 175 см³ «Б», р.р.);[6][7][8]
  • Дворазовий чемпіон СРСР по льодовому спідвею в класі мотоциклів 125 см³;[9]
  • П'ятикратний срібний призер чемпіонату СРСР по льодовому спідвею в класі мотоциклів 125 см³;[10][11][12][13][14]
  • Дворазовий бронзовий призер чемпіонату СРСР по льодовому спідвею в класі мотоциклів 125 см³;[15]
  • Багаторазовий переможець і призер чемпіонату РРФСР по льодовому спідвею в класі мотоциклів 125 см³.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Administrator. Зал славы. motoussr.ru. Архів оригіналу за 2 лютого 2016. Процитовано 27 січня 2016.
  2. Школа №32 - История школы. 32-school.ucoz.ru. Архів оригіналу за 28 січня 2016. Процитовано 27 січня 2016.
  3. Спорт на Урале - Чупин Вячеслав Павлович. sportufo.ru. Архів оригіналу за 30 січня 2016. Процитовано 27 січня 2016.
  4. а б Спорт - Ноябрь 1975 года - архив За рулем. www.zr.ru. Архів оригіналу за 30 січня 2016. Процитовано 27 січня 2016.
  5. Архив За рулем #04 Апрель 1976 год. www.zr.ru. Процитовано 27 січня 2016.
  6. Спорт - Ноябрь 1974 года - архив За рулем. www.zr.ru. Архів оригіналу за 29 січня 2016. Процитовано 27 січня 2016.
  7. Табло чемпионатов - Декабрь 1976 года - архив За рулем. www.zr.ru. Архів оригіналу за 30 січня 2016. Процитовано 27 січня 2016.
  8. Табло чемпионатов - Ноябрь 1978 года - архив За рулем. www.zr.ru. Архів оригіналу за 29 січня 2016. Процитовано 27 січня 2016.
  9. СПОРТ-СПОРТ-СПОРТ - Май 1979 года - архив За рулем. www.zr.ru. Архів оригіналу за 29 січня 2016. Процитовано 27 січня 2016.
  10. СПОРТ - Май 1974 года - архив За рулем. www.zr.ru. Архів оригіналу за 30 січня 2016. Процитовано 27 січня 2016.
  11. Табло чемпионатов 34 - Май 1978 года - архив За рулем. www.zr.ru. Архів оригіналу за 30 січня 2016. Процитовано 27 січня 2016.
  12. Каменские звезды мотоспорта. cgb.kamensktel.ru. Архів оригіналу за 29 січня 2016. Процитовано 27 січня 2016.
  13. Мастера ледовых трасс - Май 1976 года - архив За рулем. www.zr.ru. Архів оригіналу за 30 січня 2016. Процитовано 27 січня 2016.
  14. Табло чемпионатов - Май 1977 года - архив За рулем. www.zr.ru. Архів оригіналу за 29 січня 2016. Процитовано 27 січня 2016.
  15. ТАБЛО ЧЕМПИОНАТОВ - Июнь 1985 года - архив За рулем. www.zr.ru. Процитовано 27 січня 2016.