Кравчук Євгенія Михайлівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Євгенія Михайлівна Кравчук
Kravchuk e.JPEG
Народилася 23 грудня 1985(1985-12-23) (35 років)
Тернопіль, Українська РСР, СРСР
Громадянство УРСРУкраїна Україна
Національність українка
Діяльність політична діячка
Відома завдяки журналістка
кінопродюсерка
сценаристка
Alma mater Інститут журналістики КНУ імені Тараса Шевченка
Членство Верховна Рада України IX скликання
Посада Народний депутат України
Партія Слуга народу[1]
Україна Народний депутат України
9-го скликання
Слуга народу 29 серпня 2019

Євгенія Михайлівна Кравчук (нар. 23 грудня 1985, м. Тернопіль[2][3], Україна) — українська політична діячка, журналістка, експертка в сфері комунікацій. Очолює пресофіс партії «Слуга народу». Народна депутатка України 9-го скликання[4]. Заступниця голови комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики (з 29 серпня 2019 року)[5].

Життєпис[ред. | ред. код]

Євгенія Кравчук народилася 23 грудня 1985 року в місті Тернополі в сім'ї лікарів[6] Худзіків[7]. Батько — Михайло Худзік — завідувач родильного відділення Чортківської центральної міської лікарні[8].

Закінчила Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Випускниця програми FLEX (Future Leaders Exchange Program)[9], навчалася у Сполучених Штатах Америки. Вільно володіє англійською мовою[6].

Працювала на керівних посадах в аналітичних центрах; в журналістиці; продюсеркою і сценаристкою у документальному кіно (фільм Сергія Буковського «Живі»). Партнер у «New Center Consulting»[9]. Брала участь у фільмуванні документальної стрічки «Назви своє ім'я»[9].

Входила до організаційного комітету Одеського міжнародного кінофестивалю (2010—2014). Працювала у венчурному фонді «TA Venture»[9].

Політична діяльність[ред. | ред. код]

Керівниця пресслужби партії «УКРОП», директор з комунікацій у штабі партії «Сильна Україна» та Сергія Тігіпка під час виборів у 2014 р. Помічниця депутата Ірини Констанкевич на громадських засадах, була помічником депутата Сергія Тігіпка[9].

2015 р. — кандидатка у депутати Київради від партії «УКРОП»[6].

Кандидатка у народні депутати від партії «Слуга народу» на парламентських виборах 2019 року, № 112 у списку[10]. На час виборів: тимчасово не працює, безпартійнa. Проживає в м. Києві[11].

Заступниця голови депутатської фракції партії «Слуга народу»[12]. Заступниця члена Постійної делегації в Парламентській асамблеї Ради Європи.

12 грудня 2019 року увійшла до складу Міжфракційного об'єднання «Гуманна країна», створеного за ініціативи UAnimals для популяризації гуманістичних цінностей та захисту тварин від жорстокості.[13]

У травні 2020-го року стала однією з ініціаторів законопроєкту від “Слуги народу”, який за даними ЗМІ, фактично офіційно дозволяє непрямий підкуп виборців в умовах пандемії коронавірусу[14].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Далі буде. У Києві пройшов з'їзд Слуги народу, на якому обрали нового голову партії — хроніка // НВ. — 2019. — 10 листопада.
  2. Кравчук Євгенія Михайлівна — політичний діяч, журналіст, експерт в сфері комунікацій. Народний депутат Верховної ради 9 скликання від партії «Слуга народу» // РБК-Україна.
  3. Євгенія Кравчук. Слуга народу. 
  4. Хто проходить в Раду від «Слуги народу»: список // Дзеркало Тижня. — 2019. — 21 липня.
  5. Рада затвердила перелік, склад та керівництво усіх комітетів парламенту IX скликання. Повний список.
  6. а б в Кравчук Євгенія Михайлівна vl.ukrop.party
  7. Відсіч // ФБ.
  8. Гроші для Юзика, наступника Кличка та легендарного Чорткова. Кому дістанеться мільярд «мажоритарних» гривень. (рос.)
  9. а б в г д Кравчук Євгенія Михайлівна Чесно
  10. Партія «Слуга народу» обновила список кандидатів // РБК-Україна. — 2019. — 13 червня.
  11. Відомості про кандидата в народні депутати України cvk.gov.ua
  12. Разумков назвав прізвища голів фракцій Depo.ua (29 серпня 2019)
  13. У Раді створили міжфракційне об'єднання з метою захисту прав тварин. НВ. Процитовано 12 грудня 2019. 
  14. “Слуга народу” хоче узаконити гречкосійство перед виборами – Рух ЧЕСНО. www.chesno.org (uk). Процитовано 2021-10-13.