Крайсгауптманшафт Станіслав

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Крайсгауптманшафт Калуш)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Kreishauptmannschaft Stanislau
Станіславівська округа
Держава Flag of the NSDAP (1920–1945).svg Німецька імперія
Окупаційна зона Генеральна губернія
Дистрикт Галичина
Центр Станіславів
Уряд
 - Окружний староста Гайнц Альбрехт[1]
Площа
 - Повна 5 740,0[2] км²
Населення (1943)
 - Усього 474 489
Джерело: territorial.de

Крайсгауптманшафт Станіслав, Станіславське окружне староство, Станіславівська округа (нім. Kreishauptmannschaft Stanislau) — адміністративно-територіальна одиниця дистрикту Галичина Генеральної губернії з центром у Станіславі. Існувала під час нацистської окупації України.

Історія[ред. | ред. код]

1 серпня 1941 року колишні українські райони Долинський, Калуський, Надвірнянський, Рогатинський і Станіславський увійшли до складу дистрикту Галичина. Ймовірно, 11 серпня 1941 року[1] з Долинського і Калуського районів утворилося Калуське окружне староство (нім. Kreishauptmannschaft und Gemeindeverband Kalusz «окружне староство і об'єднання гмін Калуш»), із Рогатинського району — Рогатинське окружне староство (нім. Kreishauptmannschaft und Gemeindeverband Rohatyn «окружне староство і об'єднання гмін Рогатин»), а з Надвірнянського і Станіславського районів — Станіславське окружне староство (нім. Kreishauptmannschaft und Gemeindeverband Stanislau «окружне староство і об'єднання гмін Станіслав»). 15 вересня 1941 відбулася реорганізація окружних староств дистрикту, тоді ж Рогатинське окружне староство приєдналося до Станіславського окружного староства. 1 липня 1943 запроваджено виключне використання німецької форми назви «Станіслау» замість ранішого польського варіанту «Stanislawów». Того ж дня створено Долинський повітовий комісаріат (нім. Landkommissariat Dolina) в Калуському окружному старостві та Надвірнянський і Тлумацький повітові комісаріати (нім. Landkommissariat Nadwórna, Landkommissariat Tlumacz) в Станіславському окружному старостві. 1 серпня 1943 Калуське окружне староство було розформовано з віднесенням частини території (місто Калуш і гміни Голинь, Небилів, Лдзяни, Новиця, Томашівці, Верхня, Вістова і Войнилів) до Станіславського окружного староства, а решти (місто Долина і гміни Велдіж, Витвиця, Креховичі, Перегінське, Рожнятів, Спас і Тростянець) — до Стрийського окружного староства. Тоді ж було утворено Калуський повітовий комісаріат (нім. Landkommissariat Kalusz).

Округами керували окружні старости — крайсгауптмани. Калуським крайсгауптманом із 15 вересня 1941 був Ґерке (нім. Gercke), присланий із Седльце, якого з 1 квітня 1942 змінив доктор Карл-Ганс Брошеґ (нім. Karl-Hans Broschegg) зі Бжеська. Рогатинське окружне староство очолював крайсгауптман Ганс-Адольф Асбах (нім. Hans-Adolf Asbach) із Янова-Любельського, якого 1 листопада 1941 перевели на аналогічну посаду у крайсгауптманшафт Бережани. Станіславським крайсгауптманом із 15 вересня 1941 тимчасово був д-р Гайнц Альбрехт (нім. Heinz Albrecht), переведений із Конського, який із 1 серпня 1942 і до 1944 був остаточно затвердженим на цій посаді[1].

Весь управлінський апарат на рівні округи перебував у руках німців, українці могли тільки займати посаду війта або бургомістра.[3] Округи поділялися на повіти (нім. Bezirke), ті у свою чергу – на волості, а останні – на сільські громади.[4]

У Станіславі 1941 року виходив орган окружної адміністрації «Вістник Станіславівської обласної управи», де редактором був Василь Яшан, а в січні-березні 1942 — «Вістник Станіславівської дієцезії». У 1941 році 7-17 липня видавався часопис «Самостійна Україна», на зміну якому (з 22 липня) прийшло «Українське слово» (нім. Das Ukrainische Wort; деякі числа — українською і німецькою мовами), редакторами якого були В. Гуцуляк (1941), Дмитро Греголинський (1941—1942), а видавцем — Іван Чепіга (1941). У 1942—1944 роках видавалося «Станіславівське слово» (попередні назви — «Самостійна Україна», «Українське слово»), редактором якого був Дмитро Греголинський, а з червня 1942 — Антін Княжинський.[5] 15 травня 1943 р. Український окружний комітет у Станіславові випустив одноднівку «До зброї!».

Станом на 1 січня 1944 Станіславська округа складалася із 47 адміністративно-територіальних одиниць: сімох міст (Галич, Делятин, Калуш, Надвірна, Станіслав, Тлумач і Тисмениця) та 40 волостей (нім. Landgemeinde): Боднарів, Блюдники, Богородчани, Верхня, Вістова, Войнилів, Деліїв, Галич, Гаврилівка, Голинь, Єзупіль, Заріччя-на-Пруті, Зелена, Ланчин, Лдзяни, Лисець, Ляхівці, Маріампіль, Марківці, Небилів, Нижнів, Новиця, Олеша, Отинія, Пасічна, Пнів, Перерісль, Росільна, Рожнів, Солотвин, Старуня, Тарновиця-Польна, Татарів, Тлумач, Томашівці, Угорники, Хотимир, Черніїв, Яблунька, Яремче.[6]

27 липня 1944 року радянські війська вибили німців зі Станіслава[7].

Примітки[ред. | ред. код]