Краковець

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
смт Краковець
POL Krakowiec COA.png
Герб
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район/міськрада Яворівський район
Рада Краковецька селищна рада
Код КОАТУУ: 4625855600
Основні дані
Засноване 1320
Статус з 1940 року
Площа 1,46 км²
Населення 1121 (01.01.2013)[1]
Густота 757,5 осіб/км²
Поштовий індекс 81033—034
Телефонний код +380 3259
Географічні координати 49°57′30″ пн. ш. 23°09′26″ сх. д. / 49.95833° пн. ш. 23.15722° сх. д. / 49.95833; 23.15722Координати: 49°57′30″ пн. ш. 23°09′26″ сх. д. / 49.95833° пн. ш. 23.15722° сх. д. / 49.95833; 23.15722
Висота над рівнем моря 209 м
Водойма р. Шкло, Краковецьке озеро
Відстань
Найближча залізнична станція: Яворів
До станції: 23 км
До райцентру:
 - автошляхами: 23 км
До обл. центру:
 - автошляхами: 72 км
Селищна влада
Адреса 81033, Львівська обл., Яворівський р-н, смт. Краковець
Карта
Краковець is located in Україна
Краковець
Краковець
Краковець is located in Львівська область
Краковець
Краковець

Commons-logo.svg Краковець у Вікісховищі

Кракове́ць — селище міського типу Яворівського району Львівської області України. Розташоване між річками Шкло та Ожомлею, за 19 км на захід від районного центру і за 21 км від залізничної станції Яворів.

Історія[ред.ред. код]

Краковець вперше згадується в історичних документах за 15 століття. У 1425 році містечку було надане магдебурське право.

У 1590 р. за сприяння власника міста князя Острозького Олександра було збудовано замок, який не зберігся.[2] Про нього згадував в своїх спогадах німецький мандрівник Ульріх фон Вердум.

Кальвінський збір, що діяв у місті, був заснований в 16 столітті за сприяння самбірського войського Станіслава Фредра. Припускають, був закритий за ініціятивою Перемиського біскупа РКЦ Мацея Пстроконського[3] 1604 року, а будівлю повернули католицькій громаді міста.

Куропатніцький у своїй праці «Geografia Galicyi» згадував про значну колекцію цінних речей в «замку Іґнація Цетнера», зокрема, ікон, портретів, книг, монет, табакерок, опудал птахів, які зникли безвісти.

Після анексії Польщею західноукраїнських земель Краковець утратив статус міста. Але 27 березня 1934 р. Краковець знову його отримав[4]. На 01.01.1939 у місті було 1840 жителів (640 українців-грекокатоликів, 80 українців-римокатоликів, 350 поляків і 770 євреїв)[5].

Радянський період[ред.ред. код]

17 січня 1940 р. Краковець став райцентром Львівської області.

В березні 1941 р. організовано колгосп ім. Т. Г. Шевченка.

У роки ІІ Світової війни жителі Краковця м. Каранкевич та С. Адамчик допомагали червоноармійцям, за що були розстріляні гітлерівцями. У боях за Краквець у 1944 р. загинув Герой Радянського Союзу Г. П. Карюкін.

До заборони УГКЦ в 1946 році Краківець був осідком Краковецького деканату Перемишльської єпархії греко-католицької церкви (деканат налічував 16 парафій) та власне парафії Краковець, до якої належали також Передвір'я, Будзинь, Руда-Краковецька і Гуки.

На території селищної ради у 60-их рр. ХХ ст. діяв колгосп "Прикордонник", який посідав 1392 га орної землі. Із зернових - вирощували пшеницю та жито, а з технічних - льон. Розвивали м'ясо-молочне тваринництво, вівчарство. Побудували молочарню, льоносушильню, льонопереробний пункт.

Сучасність[ред.ред. код]

На початку 1998 року на кордоні з Польщею введено в експлуатацію найбільший у Східній Європі міжнародний пункт пропуску «Краківець» — Корчова пропускною спроможністю до 5 тисяч легкових автомобілів на добу, що є виключною заслугою державного діяча Лукашика Степана Івановича.

Пам'ятки архітектури[ред.ред. код]

  • Час фундації та будівництва першого костелу в місті невідомий.
  • Сучасний Костел святого апостола Якуба (Якова, 1785—1787) — існуючий костел в неокласичному стилі, збудований коштом дідича Іґнація Цетнера.

У 1846 р. мурована святиня мала 7 вівтарів. Була посвячена («консекрована») в 1854 році.

Відомі люди[ред.ред. код]

Народились[ред.ред. код]

Пов'язані з Краковцем[ред.ред. код]

Дідичі[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Державний комітет статистики України. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2013 року, Київ-2013 (pdf)
  2. Krakowiec (пол.)
  3. Kowalska Halina. Pstrokoński Maciej z Burzenina h. Poraj (ok. 1553—1609), biskup przemyski // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1986. — Tom XXІX/2, zeszyt 121. — S. 267. (пол.)
  4. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 27 marca 1934 r. o podniesieniu niektórych miasteczek w województwie lwowskiem do rzędu miast, objętych ustawą gminną z 1889 r. (пол.)
  5. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 30.
  6. Anna hr. Cetner h. Przerowa (ID: 2.899.112)

Джерела та література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]