Кракс-рогань північний

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кракс-рогань північний

Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Куроподібні (Galliformes)
Родина: Краксові (Cracidae)
Рід: Кракс-рогань (Pauxi)
Вид: Кракс-рогань північний
Pauxi pauxi
(Linnaeus, 1766)

Синоніми
Crax pauxi Linnaeus, 1766
Посилання
Вікісховище: Pauxi pauxi
Віківиди: Pauxi pauxi
ITIS: 553818
МСОП: 22678497
NCBI: 125070
Fossilworks: 321677

Кракс-рогань північний[2] (Pauxi pauxi) — вид куроподібних птахів родини краксових (Cracidae).

Поширення[ред. | ред. код]

Вид поширений на заході Венесуели та на півночі Колумбії. Мешкає у субтропічних туманних лісах важкодоступного гірського регіону; зустрічається на висоті від 500 до 2200 метрів над рівнем моря, хоча частіше на висоті від 1000 до 1500 метрів. Віддає перевагу вологим ущелинам, де є густий підлісок, та уникає узліссів.

Опис[ред. | ред. код]

Його довжина близько 92 см при вазі 2650-3750 г. У цього виду можна виділити дві різні форми: у звичайній формі самець і самиця майже ідентичні. Вони мають чорне оперення з зеленуватим відблиском. Пір'я в центрі живота і в нижній частині спини менш блискучі, м'якіші і позбавлені чорних країв. Пір'я на голові та верхній частині шиї не мають зеленого блиску, вони дуже щільні, гнучкі та оксамитові. Нижня частина живота і підхвостові частини чисто білі. Верхню частину черепа увінчає блідо-блакитний шолом у формі інжиру. Очі карі, дзьоб малиновий. Лапки рожевого або тьмяного карміново-червоного кольору. Смиці другої форми мають тьмяну чорну голову і верхню частину шиї. Хвіст ідентичний номінальній формі, але з замшевими кінцями. Решта оперення червонувато-коричневе з тьмяними чорними смугами. Численні пір'я мають сірувато-білі краї. Пір'я в центрі черевця світліше. Нижня частина живота і підхвостові частини білі, як у звичайній формі.

Спосіб життя[ред. | ред. код]

Раціон, в основному, складається з опалих плодів, насіння яких згодом відригує. Також іноді поїдає ніжне листя і пагони, які знаходить у підліску. Годується поодинці, парами або іноді невеликими групами до шести птахів і більше. Ця діяльність відбувається лише в перші години дня або пізно вдень. Сезон гніздування починається в грудні або на початку сезону дощів і закінчується в липні.

Підвиди[ред. | ред. код]

  • P. p. pauxi (Linnaeus, 1766) — поширений в центрально-північних і західних районах Венесуели, від гірського хребта Мерида до північного краю Анд в Колумбії;
  • P. p. gilliardi Wetmore e Phelps, 1943 — ендемік гірського хребта Сьєрра-де-Періха, по обидва боки кордону між Колумбією та Венесуелою.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. BirdLife International (2016). Pauxi pauxi: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 17 січня 2022
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.

Посилання[ред. | ред. код]