Краматорськ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Краматорськ
Kramatorsk gerb.png Kramatorsk prapor.png
Герб Краматорська Прапор Краматорська
Будинок культури і творчості НКМЗ
Будинок культури і творчості НКМЗ
Краматорськ
Краматорськ на мапі України
Краматорськ на мапі України
Краматорськ
Краматорськ на мапі Донецької області.
Краматорськ на мапі Донецької області.
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Донецька область
Район Краматорська міськрада
Код КОАТУУ 1412900000
Засноване 1868
Статус міста з 1932 року
Населення 160 895 (1 січня 2015)[1]
Агломерація Краматорська агломерація
Площа 305.24 км²
Густота населення 527 осіб/км²
Поштові індекси 84300-84390
Телефонний код +380-626(4)
Координати 48°43′15″ пн. ш. 37°33′20″ сх. д. / 48.72083° пн. ш. 37.55556° сх. д. / 48.72083; 37.55556Координати: 48°43′15″ пн. ш. 37°33′20″ сх. д. / 48.72083° пн. ш. 37.55556° сх. д. / 48.72083; 37.55556
Висота над рівнем моря 60-177,3 м
Водойма р. Казенний Торець
День міста збігається з Днем машинобудівника (4-та неділя вересня)
Відстань
Найближча залізнична станція Краматорськ
До обл./респ. центру
 - фізична 84 км
 - залізницею 98 км
 - автошляхами 95 км
До Києва
 - фізична 540 км
 - залізницею 748 км
 - автошляхами 655 км
Міська влада
Адреса 84313, м. Краматорськ, пл. Миру, 2
Веб-сторінка Краматорська міськрада
Міський голова Панков Андрій Вікторович

Commons-logo.svg Краматорськ у Вікісховищі

Крамато́рськ — місто обласного підпорядкування у Донецькій області. Лежить у північний частині регіону на річці Казенний Торець (притока Сіверського Дінця). З 13 жовтня 2014 року місто оголошено тимчасовим центром Донецької області, де міститься Донецька обласна державна адміністрація[2].

Географія[ред.ред. код]

Розміщення та фізична географія[ред.ред. код]

Краматорськ і прилеглі до нього селища лежать у долинах Казенного Торця і його приток, оточених пагорбами. Пагорби порізано ярами і балками. Найменша висота над рівнем моря — 60 м — уріз води Торця в Ясногірці. На берегах Казенного Торця і його притоки Білянки у двох місцях утворено круті схили — «крейдяні гори». Межі міста лежать на найбільших висотах (метрів): 199,1 у селищі Василівська Пустош; 177,3 на аеродромі; 169,5 Крейдяна гора; 167,6 Карачун-гора; 158,4 в селищі Жовтневий.

Ясна Поляна. Крейдяна гора. Кар'єр. Краєвид міста.

Людська діяльність справила нові форми рельєфу, найбільш значні з яких — це кар'єр у Крейдяній горі та шлакові відвали при КМЗ і НКМЗ. На території Краматорська 6 розвіданих родовищ корисних копалин: Краматорське (крейда і глина), Новокраматорське (тугоплавка глина), Яснополянське (вохроглина), Шабельковське (формувальний пісок), Розсоховатське (будівельний пісок), Краматорське (керамічна сировина).

Видобувається сім видів мінеральної сировини: будівельні, охро, цегляно-черепичні і керамічні глини (всього 107,2 тис. т в 2008 р.), крейда (576,2 тис. т), формувальні і будівельні піски. Завдяки відкритим родовищам при станції Краматорська в 1885 pр. побудували завод будівельних матеріалів, котрий поклав початок іншим заводам і селищу. З кінця 1930-х років до війни північніше Мар'ївки видобували вугілля. Потужність пласта була 40 см. Після війни вхід до шахти обрушився та був затоплений[3].

1991 року біля Пчолкіне було виявлено скам'янілі залишки дерева араукарії[4].

Клімат[ред.ред. код]

Клімат Краматорська помірно-континентальний з відносно холодною зимою і спекотним , сухим літом. Кількість атмосферних опадів незначна, за роками та за сезонами розподіляється нерівномірно. За рік може випадати від 250 до 650 мм, середнє значення — 420 мм. Більше половини опадів відбувається влітку переважно зливами. Іноді добовий рівень опадів може перевищувати середньомісячний і досягає 120—125 мм.

Середньорічна відносна вологість повітря 75 %, в літній полудень може зменшуватися до 30-35 %. Найбільш вологе повітря в грудні і січні — 90-98, а іноді і 100 %, тому взимку часті тумани і ожеледиця. Хмарність зимового неба досягає 80 %, тумани тримаються на великій площі тривалий час навіть при вітрі 15 м/с, мряка. Зимові вітри переважно східні та північно-східні, часті відлиги.

Середня температура найхолоднішого місяця січня — -4-5 °, найтеплішого липня — +21-22 °.

Середня глибина промерзання ґрунту — 1,2 м, найбільша — 1,5 м.

Флора[ред.ред. код]

Ліси посідають 1704 га площі Краматорська, зокрема: Шабельківка — 289, Красногірка — 196, Біленьке — 165, Веселе — 71, Іванівка — 64, Берестове — 27, Комишоваха — 622 (урочища Грако-Комишовашське — 214, Малотаранівка — 117, Трійчатське — 94, Липове — 91, Крутеньке I — 29, Заяче Велике — 26, Плоске — 10, Вовче — 20, Крутеньке — 10).

У лісах переважають акація, дуб, ясен, абрикос, алича, липа звичайна і липа дрібнолиста, сосна, береза, шовковиця, клен гостролистий, волоський горіх. Підлісок складає бруслина, а ближче до узлісь — глід, терен, шипшина; на галявинах — вишня степова, карагана чагарникова. Унікальна сосна крейдова, яка зростає у селі Білому, і сосна кримська.

Видовий склад лісопаркових насаджень різноманітний. Це лісові та узлісні рослини: ясенець білий, зірочник лісовий, пролісок, конвалія травнева, фіалки, дзвіночки, перстач гусячий, ожина, суниці. Місцева флора багата на лікарські рослини: звіробій, материнка, чебрець, ромашка лікарська, чистотіл, валеріана, подорожник, деревій, цикорій, глід, шипшина тощо. Є види, занесені до Червоної книги: бурачок голоножковий, дворядник крейдовий, дрік донський, громовик донський, ранник крейдовий, тонконіг Талієва, ковила волосиста, конвалія травнева.

В околицях Краматорська водяться єноти, лисиці, дикі свині, сарни, зайці, ласки, куниці. Окрім них, зустрічаються вовки і занесені до Червоної книги борсуки. З птахів у місті живуть осілі граки, горобці, кільчасті горлиці, голуби, дрозди, дятли, синиці, солов'ї, сови, сойки, фазани тощо.

Фауна[ред.ред. код]

В околицях Краматорська водяться єноти, лисиці, кабани, косулі, зайці, ласки, куниці. Окрім них, зустрічаються вовки і занесені до Червоної книги барсуки. Із птахів живуть оседлі граки, горобці, кільчасті горлиці , голуби, дрозди, дятли, синиці, соловьї, сови, сойки, фазаны та ін.

Ландшафтний парк[ред.ред. код]

У межах міста в 2004 р. утворений регіональний ландшафтний парк Краматорський площею 1738,82 га. Він складається з чотирьох ділянок.

Резерват Біле (477,8 га) знаходиться на схилах балки, розташованої на масштабних крейдяних відкладеннях з оголеннями порід і куполоподібними пагорбами. Особливу цінність являє унікальна степова реліктова рослинність на крейдяних відшаруваннях.

Резерват Пчолкінські скам'янілі дерева (22,61 га) має насадження кримської сосни, серед якої зустрічаються виходи скам'янілих дерев кам'яновугільного періоду віком понад 200 мільйонів років.

Резерват Комишуваха (865,23 га) складається з лісів дуба, ясена, клена, в'яза, і липи. Підлісок багатий первоцвітами: горицвіт, анемона, тюльпани. Густі урочища розташувалися у глибоких розгалужених балках. Зустрічаються дикі звірі зайці, борсуки і лисиці. На території є Лебедине озеро з лебедями. На пагорбі поблизу озера знаходиться напівзруйнований будинок поміщика Бантишева — одна з найстаріших будівель регіону.

Резерват Білокузьминівський (373,9 га) є геологічним пам'ятником природи зі скелевидним оголенням верхньої крейди посеред незайманого степу.

Історія[ред.ред. код]

Згідно з даними археології, на території сучасного Краматорська і його найближчих передмість люди селилися ще у сиву давнину. У другій половині XVIII сторіччя, територія, яку нині посідає місто, масово заселяється козаками Слобідського війська. Місто розвинулося від селища при маленькій залізничній станції, побудованій у 1868 році, до сучасного досить великого міста обласного значення, промислового центру й транспортного вузла.

Акція Краматорського металургійного товариства номіналом 500 рублів, 1899.
Російська листівка з Краматорськом, початок ХХ століття

Згідно археологічних відомостей, на території сучасного Краматорська і його найближчих передмість, люди селилися ще з давніх- давен. На північно-західній околиці Краматорська, знайдено каменоломні й майстерні з обробки кременя епохи неоліту, існування яких тривало й у період ранньої міді. У передмісті Краматорська досліджене також курганне поховання металурга-ливаря епохи бронзи.

Пам'ятник воїнам-визволителям

У другій половині XVII — початку XVIII століття ця частина Слобожанщини масово заселюється козаками з Гетьманщини, кріпаками з південних районів Московії та Мордовії.

1767 уряд Московії віддав графові Ф. Таранову 10 тисячах десятин козацької землі, на яких було засновано село Петрівка. Пізніше ці землі було продано шляхетському роду Абаза, згодом — іноземцям Іванову, Шабельському, Штейгерову. В результаті виникли нові поселення Абазовка, Іванівка, Шабельківка, Штейгеровка, котрі надалі створили своєрідну агломерацію — Краматорськ. В 1799 територію майбутнього Краматорська включено в Ізюмський повіт Слобідсько-української (пізніше перейменовано у Харківську) губернії.

Наприкінці 60-х років XIX століття на споруджуваній Курсько-Харківсько-Азовській залізниці біля річки Казенний Торець з'явилася залізнична станція Краматорська, поблизу якої виросло селище. Спочатку селище мало назву Крам на Торці, потім поступово назва змінилась на Краматорськ.

В часи УНР[ред.ред. код]

Після того як стало відомо про лютневий переворот, у Краматорську 2 березня було створено, Громадський комітет - видним його діячем був кадет доктор Демулін. За підтримки меншовиків та есерів Демулін виступив у тимчасовому комітеті проти роззброєння поліції, як заходу, здатного призвести до суспільних безладів, або пропонував роззброїти тільки "поганих" поліцейських, а "хороших" залишити на місцях. Більше того, він виступав, взагалі, проти організації рад.[5]

Повінь (розлив річки Торець), що спіткала Краматорськ навесні 1917 року, не дала організаційному комітету можливості провести вибори до ради робітничих депутатів -у пізніше, Раду було обрано лише 21 березня (за старим стилем).

З квітня 1918 року по грудень 1918 року Краматорськ перебував під владою УНР.

Через поразку УНР в українсько-радянській війні, Краматорськ, як і інші населені пункти Донбасу, опинився під радянською владою.

Радянські часи[ред.ред. код]

З 1926 року — селище міського типу, 1932 року отримав статус міста обласного підпорядкування у складі новоствореної Донецької області.

27 жовтня 1941 місто було окуповане німецькими військами.[6][7] З 5 по 27 лютого перебувало під контролем радянських військ, остаточно відвойоване 6 вересня 1943 військами Південно-Західного фронту в ході Донбаської операції[6]

У повоєнні часи в місті було збудовано Завод лиття та пакувань, електроламповий Завод «Альфа» (1969), комбінат панельного домобудівництва (1972), відкрито тролейбусну лінію (1971). На горі Карачун збудовано ретрансляторну вежу. Двічі — у 1964 і 1985 роках місто зазнавало повені.

Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Nuvola apps kaboodle.svg Захоплення терористами адмінбудівлі в Краматорську.
Повалення пам'ятника В. І. Леніну у Краматорську (17 квітня 2015 року)

Незалежна Україна[ред.ред. код]

З 1991 року — місто у складі Незалежної України. В 1997 почалася ретрансляція програм FM-радіо «Європа Плюс Донбас», а 1998 року розпочала мовлення перша недержавна радіостанція («Радіо Біт»).

24 вересня 2008 — прийняті прапор та новий герб міста. 2010 року — на частині площ КЗТС засновано завод Фурлендер з виробництва вітряних енергетичних установок.

З 12 квітня по 5 липня 2014 місто було окуповане бойовиками терористичної організації «Донецька народна республіка». У ході боїв з окупантами було частково зруйновано цехи заводу Енергомашспецсталь та заводу Краматорського важкого верстатобудування[8], близько 50 людей загинуло[9].

13 вересня учасники міського Віча прийняли рішення створити добровольчі загони — для захисту міста від російської окупаційної армії; також було вирішено збирати гроші на засоби захисту для захисників, котрі вступали у підрозділи оборони[10].

З 13 жовтня 2014 року місто було оголошено центром Донецької області, оскільки новий голова обласної адміністрації Олександр Кіхтенко повідомив про перенесення обласної держадміністрації до Краматорська[11].

У листопаді 2014 року до Краматорська було переведено Донецький апеляційний адміністративний суд[12].

10 лютого 2015 року місто було обстріляно з реактивної системи «Торнадо» з боку Горлівки проросійськими бойовиками або з літака.[13][14] За даними на вечір 11 лютого від обстрілу загинуло 17 осіб, поранено 64 особи, серед них 5 дітей[15].

Населення[ред.ред. код]

Кількість населення на початок 2014 року — 162 811 осіб , власне місто та 196 242 — з територіями, підпорядкованими міськраді. За переписом 2001 р. населення становило 181,025 тис. мешканців; разом із селищами  — 216,162 тис. мешканців, з них: чоловіків — 98,1 тис.; жінок — 118,7 тис.

Місто входить до складу Краматорської агломерації.

Національний склад населення за переписом 2001 року[16]

чисельність частка, %
українці 151 389 70,2
росіяни 58 002 26,9
білоруси 1 439 0,7
вірмени 1 386 0,6
азербайджанці 370 0,2
євреї 262 0,1

За даними перепису 2001 р. народжуваність — 7,4 на 1000 осіб (9,6 у 2008), смертність — 16,7, природний збиток — 9,3, сальдо міграції від'ємне (-1,3 на 1000 чоловік). Динаміка показника природного зменшення населення за роками: 2005 — 9,9; 2006 — 8,4; 2007 — 8,1 на 1000 осіб.

Кількість дітей до 17 років — 32630 (16 % від загальної чисельності населення, 2008), пенсіонерів — 63187 (більше 30 % загальної чисельності, 2006).

За даними перепису 2001 року 31,06 % зазначили рідною мову українську, 67,87 % — російську, 0,23 % — вірменську, 0,10 % — білоруську, 0,06 % — циганську, 0,02 % — молдовську, 0,01 % — грецьку, а також угорську, єврейську, болгарську, польську, німецьку та гагаузьку мови[17]. На початку ХХ століття українська мова тут посідала перше місце.

Транспорт і зв'язок[ред.ред. код]

Міськелектротранспорт:

Краматорськ — пасажирська і вантажна залізнична станція Донецької залізниці, розташована в Старому місті. Крім нього в Краматорську є вантажна станція Шпичкине. Автовокзал Краматорська перебуває в Соцмістечку.

У місті є аеропорт і військова злітно-посадкова смуга класу «Б». Містом пролягає національна автомобільна дорога Н20 (вулиці Олекси Тихого і Танкістів).

Рівень телефонізації — 600 телефонних номерів на 1000 сімей (1999 р.).

В 1958—1959 роках БМУ НКМЗ звело телерадіовежу висотою 76 м на вул. Катеринича. У 1976—1979 роках на горі Карачун між Слов'янськом і Ясногіркою з боку селища Андріївка був побудований телерадіопередавальний центр з щоглою висотою 222 м. Центр був знищений російськими терористами влітку 2014 року.

Економіка[ред.ред. код]

Завод ДОНМЕТ
Розлив сталі в доменному цеху Краматорського металургійного комбінату

Краматорськ вважається центром машинобудування Донбасу.

Підприємства, пристосовуючись до ринкових відносин, змінили форму власності, більшість стали акціонерними товариствами. Змінилася й номенклатура продукції, що випускається ними. У місті працюють науково-дослідний і проектно-технологічний інститут машинобудування. Більше половини загального числа зайнятих, працює у промисловості.

Обсяг промислового виробництва — 1 423 млн гривень (на 1 жителя — 6 740 грн.). Індекс промислової продукції — 95,8 % у 2003 році до 1990 року. Викиди шкідливих речовин у 2003 році в атмосферне повітря від джерел забруднення міста — 7,0 тис. тонн.

Панорама з Крейдяної гори
Панорама з Крейдяної гори
Краматорський регіональний ландшафтний парк
Краматорський регіональний ландшафтний парк

Соціальна сфера[ред.ред. код]

10 медичних установ (690 лікарів, 1 930 медпрацівників), 33 школи (21 600 учнів, 1 550 педагогів), 34 дитсадка (4 200 дітей), 6 ПТУ (3 900 учнів), 3 музичні школи, 23 бібліотеки, 16 клубів і будинків культури.

Освіта[ред.ред. код]

Школа № 6

Засоби масової інформації[ред.ред. код]

Газети
  • «Типовий Краматорськ»
  • «Східний проект»
  • «Новини»
  • «Пошук»
  • «Технополіс»
  • «СКЕТ»
  • «Гуртожиток»
  • «Краматорська правда»
  • «Шкільний вісник»
  • «Вісник НКМЗ»
Телебачення
  • «СКЕТ» — Краматорський недержавний інформаційно-розважальний телеканал
  • Кабельне телебачення ТРК «Краматорськ»
  • Цифрове телебачення «ММДС»
FM-радіомовлення

Культура[ред.ред. код]

Музей історії міста Краматорська
Краматорський художній музей

Релігія[ред.ред. код]

  • Православна церква:
    • Свято-Успенський храм;
    • Свято-Покровська церква;
    • Свято-Троїцька церква;
    • Храм Свят-Різдва Богородиці.

Католицька громада[ред.ред. код]

Католицьку громаду за часів Російської імперії утворювали спеціалісти-робітники, зокрема, поляки. У 1912 році в місті служив о. Рилло. У старому місті 1917-го року було збудовано костел, закритий 1923-го. Після війни «Палац піонерів» було знищено, на його місці тепер стояв пам'ятник Леніну.

2003-го зареєстровано католицьку громаду міста. Влада відмовилася співпрацювати з вірянами, тож ділянка під майбутній костел була придбана, але не виділена. 30 листопада 2008 року капличку освятив єпископ Мар'ян Бучек. Парафію Святого Духа обслуговує товариство Христове для Закордонної Полонії з парафії у Донецьку. Святі Меси у каплиці щонеділі о 15-00. Храмове свято — урочистість Зіслання Святого Духа[27].

Архітектура[ред.ред. код]

Багатоповерхова забудова міста

У місті на обліку перебуває 59 пам'яток історії та одна пам'ятка монументального мистецтва. Тут розташований Краматорський регіональний ландшафтний парк.

  • Перше відділення міліції — колишній особняк заступника директора завода Краматорського металургійного товариства Е. Протце.
  • Приватний будинок з обсерваторією у Тихому провулку (1926 р.).
  • Клуб «Цементник» (вул. Дмитра Мазура).
  • Колишній палац культури (театр) ім. Пушкіна, 1930-і рр., відновлений в 1946 р.
  • Палац культури імені Леніна (вул. Шкільна), колишній заводу ім. С. Орджонікідзе (архітектори О. І. Дмитрієв, В. А. Веснін, Л. А. Веснін і А. А. Веснін, І. І. Леонідов, 1925). 1928 — 6 листопада 1930 р., зруйнований в 19411943 рр., перебудований в 1945—1946 р.
  • Палац культури Донмашбуду «Будівельник» (1954 р.).
  • Палац культури і техніки НКМЗ на пл. Леніна. Побудований в 1950—1965 рр. за унікальним проектом архітектора Д. М. Баталова.
  • Кав'ярня «Замок» — будівля кафе, побудоване у формі середньовічного замку (1983 р.).

Спорт[ред.ред. код]

Михайло Денисов у кольорах «Авангарду»

Перше спортивне товариство з'явилося в 1912 р.

В місті є два стадіони: «Блюмінг» (1937, 1956 належить НКМЗ) в парку Пушкіна з трибунами на 5000 осіб та «Авангард» в парку Леніна (1936, 1968, належить СКМЗ) на 4000 глядачів.

На стадіоні «Авангард» грає футбольна команда «Авангард»[28] (колишній «Авангард-ТЕЦ», в сезоні 2012–2013 вперше починає виступати в першій лізі України[29][30]), а на «Блюмінг» — ФК «Краматорськ» (у сезоні-2012 виступає в чемпіонаті Донецької області[31]).

В Краматорську два плавальних басейни — в палаці культури НКМЗ (1963 р., перший в Донецькій області[32]) і в спорткомплексі ПТУ № 28.

Щорічно у вересні на День міста проводиться мотокрос в Кутовій балці.

Люди, пов'язані з містом[ред.ред. код]

Пам'ятник Бикову Л. Ф.
Пам'ятник Островському М., К — радянському письменнику

Народилися:

Жили й працювали

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України на 1 січня 2015 року»,  — Київ, Державна служба статистики України, 2015
  2. ДонОГА переезжает в Краматорск
  3. Історія Мар'ївки - «Технополіс» № 30 (419) від 27 липня 2000
  4. Пчелкінські кам'яні дерева - «Технополіс» № 9 (398) від 2 березня 2000
  5. Острогорский М. (ред.) Борьба за Октябрь на Артемовщине стр 72
  6. а б Справочник «Освобождение городов: Справочник по освобождению городов в период Великой Отечественной войны 1941—1945»/М. Л. Дударенко, Ю. Г. Перечнев, В. Т. Елисеев и др. М.: Воениздат, 1985. 598 с.
  7. Исаев А. В. От Дубно до Ростова. — М.: АСТ; Транзиткнига, 2004.
  8. У Краматорську під час артобстрілу частково зруйновано цехи двох заводів
  9. У Краматорську за час боїв загинули до 50 осіб, більшість з них — мирні жителі — мерія
  10. Краматорськ захищатимуть загони самооборони
  11. http://espreso.tv/news/2014/10/13/donoda_pereyizhdzhaye_iz_mariupolya_do_kramatorska____kikhtenko
  12. Про внесення змін до мережі адміністративних судів України: Президент України; Указ від 12.11.2014 № 866/2014
  13. http://www.segodnya.ua/regions/donetsk/boeviki-obstrelyali-kramatorsk-iz-tyazheloy-artillerii-591317.html
  14. http://www.dsnews.ua/politics/terroristy-obstrelyali-kramatorsk-10022015132500
  15. Жертв трагедии в Краматорске стало больше — ДонОГА
  16. Національний склад та рідна мова населення Донецької області. Розподіл постійного населення за найбільш численними національностями та рідною мовою по міськрадах та районах.
  17. Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua
  18. Фото із сайту Photo.tramvaj.ru
  19. Фото із сайту Photo.tramvaj.ru
  20. Новокраматорський машинобудівний завод
  21. Краматорський завод важкого верстатобудування
  22. Завод автогенного обладнання «ДОНМЕТ»
  23. Див. http://www.dgma.donetsk.ua
  24. Див. http://www.ditm.com.ua/
  25. Див. http://www.dgma.donetsk.ua/common/col/index.php
  26. Из истории Краматорского аэроклуба
  27. КРАМАТОРСЬК (Краматорівка). Каплиця Зіслання Святого Духа
  28. Сайт ФК «Авангард»
  29. /football_news.php? readmore = 6020 Професіональна футбольна ліга України
  30. Перша ліга: Нива знялася зі змагань — football.ua
  31. Східний проект — новини Краматорська, У суботу стартує чемпіонат Донецької області з футболу
  32. Спорт в Донбасі
  33. NICHOLAS HOLODEK (28 липня1924 р. — мешкає в Аргентині) — визначний український та американський скульптор, художник, іконописець, http://svitua.org/index.php/tsikavo/tsei-den-v-istorii/item/1719-mykola-holodek, http://www.nicholasholodek.com/

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]