Крапина

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Крапина
Krapina
Герб Прапор
Центр міста Крапина
Центр міста Крапина
Основні дані

46°16′ пн. ш. 15°87′ сх. д. / 46.267° пн. ш. 16.450° сх. д. / 46.267; 16.450 Координати: мінути довготи >= 60
Координати: 46°16′ пн. ш. 15°87′ сх. д. / 46.267° пн. ш. 16.450° сх. д. / 46.267; 16.450 Координати: мінути довготи >= 60
{{#coordinates:}}: недопустима довгота

Країна Flag of Croatia.svg Хорватія
Регіон Крапинсько-Загорська жупанія
Засноване 1193
Населення 12950 (2001)
Площа міста 47,53 км²
Густота населення 272 осіб/км²
Поштові індекси 49000
Телефонний код 385 049
Висота над рівнем моря 203 м
Міська влада
Веб-сторінка www.krapina.hr
Мер міста Йосип Хорват[1] (ХДС)
Крапина (Хорватія)
Крапина
Крапина

Commons-logo.svg Крапина у Вікісховищі

Кра́пина (хорв. Krapina) — місто в північно-західній Хорватії, адміністративний центр Крапинсько-Загорської жупанії.

Історія і етимологія[ред.ред. код]

Розташоване посеред Хорватського Загор'я місто Крапина виводить свою назву від прилеглої річки Крапинчиця (хорв. Krapinčica). Назва ж річки походить від імені прісноводної риби коропа, яким колись кишіла Крапинчиця, адже на кайкавському наріччі короп зветься крап.

Крапина є чи не найдавнішим населеним місцем Хорватії. Історія людського роду в межах міста сягає в далеку минувшину і налічує від 120000 до 50000 років, про що свідчать близько 900 закам'янілих останків максимум 80 прадавніх людей неандертальців, виявлених в 1899 р. хорватським археологом і палеонтологом Драгутіном Горяновичем-Крамбергером на пагорбі Хушняково в західній частині Крапини. Найімовірніше, йшлося про місце поховання, пов'язане з ритуальним канібалізмом. У 2010 році в Крапині відкрито Музей крапинських неандертальців. На місці, де велися розкопки, нині закладено парк, прикрашений багатьма статуями, серед яких є ведмідь, лось і бобер.[2]

Перші писемні згадки про Крапину датовано 1193 роком. У середні віки існувала твердиня Крапина, попід якою почало виростати поселення. Ці первісно королівські маєтки з XIV сторіччя починають одержувати окремі дворянські сім'ї. У той час королівською грамотою Крапина стає вільним торговельним містом. Аристократична сім'я Кеглевич в першій половині XVI століття купує помістя Крапина і оселяється посеред найбільших на той час турецьких вторгнень у Хорватію. Аристократичні родини були захисниками церковних орденів, і в Крапині в XVII столітті з'являються францисканці, які будують церкву Св. Катерини і францисканський монастир. У XVIII ст. виникає в Крапині знаменита церква на Тростинному верху. У XIX ст. в добу пробудження національної свідомості і становлення хорватської літературної мови саме тут народився ідейний вождь хорватського національного відродження Людевіт Ґай.

Визначні місця[ред.ред. код]

Визначні постаті[ред.ред. код]

Людевіт Ґай — хорватський мовознавець, політик, журналіст і письменник. Його домівка тепер стала меморіальним музеєм.

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]