Красна Зоря (Бахчисарайський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Красна Зоря
Chotkara 6.JPG
Країна Україна Україна
Регіон Автономна Республіка Крим
Район/міськрада Бахчисарайський район
Рада/громада Тінистівська сільська рада
Код КОАТУУ 0120486203
Облікова картка Красна Зоря 
Основні дані
Населення 349
Поштовий індекс 98400
Телефонний код +380 6554
Географічні дані
Географічні координати 44°45′09″ пн. ш. 33°43′09″ сх. д. / 44.75250° пн. ш. 33.71917° сх. д. / 44.75250; 33.71917Координати: 44°45′09″ пн. ш. 33°43′09″ сх. д. / 44.75250° пн. ш. 33.71917° сх. д. / 44.75250; 33.71917
Середня висота
над рівнем моря
76 м[1]
Водойми Кача
Місцева влада
Адреса ради с. Тінисте, вул. Леніна, 23
Карта
Красна Зоря. Карта розташування: Україна
Красна Зоря
Красна Зоря
Красна Зоря. Карта розташування: Автономна Республіка Крим
Красна Зоря
Красна Зоря

CMNS: Красна Зоря на Вікісховищі

Кра́сна Зоря́ (до 1945 року — Чоткара, крим. Çotqara, рос. Красная Заря) — село в Україні, в Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим. Підпорядковане Тінистівській сільській раді. Населення — 349 осіб (2001).

В селі 4 вулиці, в 127 дворах, за даними сільради на 2009 рік, проживає 330 осіб, приписані до села землі займають площу 624 гектари, діє мусальманська культова будівля «Акшеїх»

Географія[ред. | ред. код]

Село Красна Зоря розташоване на заході району, в долині річки Кача, в її нижній течії, на різних берегах, що обумовлено історичними причинами. З півночі над селом височіє Зовнішнє пасмо, з півдня — Каратау, з найближчою вершиною Керменчик (204 м)[2], на якій з I ст. до н. е. до III ст. н. е. розташовувалося найбільше в південно-західному Криму пізньоскіфське городище Краснозірья.[3], висота центру села над рівнем моря 76 м[4].

Відстань від села до Бахчисарая близько 12 кілометрів, там же найближча залізнична станція, Сімферополь знаходиться за 45 кілометрів. Від села до морського побрежье в районі Орлівки 15 кілометрів по шосе Т 2701. Сусідні села: Некрасовка і Фурмановка — обидва приблизно за 2 кілометри. Красна Зоря пов'язана автобусним сполученням з Бахчисараєм, Севастополем і Сімферополем[5]

Історичні відомості[ред. | ред. код]

Село Красна Зоря утворено в результаті злиття двох сіл: Малодворне (Чоткара) і Красна Зоря — Акшеїх, розташованих на протилежних берегах Качи (Акшеїх на правому, Чоткара — на лівому березі[6]).

Кримське ханство[ред. | ред. код]

За часів Кримського ханства в нижній частині долини Качи існував значний релігійний комплекс з центром у селі Ефендікой (Айвове), причому для цих місць був створений особливий кадилик — Качи Беш Пареси — невеликого розміру в порівнянні з іншими, і деякі землі могли належати священнослужителям. Зокрема, судячи з назви села Ак-Шейх (білий шейх), воно могло бути вотчиною високопоставленого клірика, глави релігійної громади (при цьому кримські татари в ханстві завжди були особисто вільні). Акшеїх вперше згадується в кадіаскерському (судовому) ділі 1719 десяти сусідніх джемаатів[7] проти мурз Ахмеда і Ягьї про захоплення общинної землі[8]. В останній період існування ханства село відносилося до Качи Беш Пареси кадилика Бахчисарайського каймакамства, що записано в Камеральному описі Криму 1784 року[9].

Російська імперія[ред. | ред. код]

Після анексії Криму Російською імперією (8) 19 квітня 1783 [10], (8) 19 лютого 1784, іменним указом Катерини II сенату, на території колишнього Кримського Ханства була утворена Таврійська область і село було приписане до Сімферопольського повіту [11]. Після Павловських реформ, з 1796 по 1802 рік, входила в Акмечетський повіт Новоросійської губернії[12]. За новим адміністративним поділом, після створення 8 (20) жовтня 1802 Таврійської губернії [13], Акшеїх був включений до складу Актачинської волості Сімферопольського повіту.

За Відомостями про всі селища у Сімферопольському повіті… від 9 жовтня 1805 року, в Акшеїсі в 26 дворах проживали 142 людини татар і ще 13 кримських циган. Навколишні землі, що залишилися безгоспними після еміграції власників в Османську імперію[14] належали декому генерал-майору Гавро[15]. На військово-топографічній карті генерал-майора Мухіна дворів у Акшеіхе був уже 30 дворів[16]. Після реформи волосного поділу 1829 Акшеїх, віднесли до Дуванкойської волості (перетвореної з Чоргунської) [17]. На карті 1842 в селі позначено 36 дворів[18].

Станом на 1886 у селі Чоткара Дуванкойської волості Сімферопольського повіту Таврійської губернії мешкало 144 особи, налічувалось 30 дворових господарств, існувала мечеть[19].

Новий час[ред. | ред. код]

Після встановлення в Криму Радянської влади, за постановою Кримревкома від 8 січня 1921 року[20] була скасована волосна система і село ввійшло до складу Бахчисарайського району Сімферопольського повіту[21], а в 1922 році повіти отримали назву округів[22]. 11 жовтня 1923 року, згідно з постановою ВЦВК, в адміністративний поділ Кримської АРСР були внесені зміни, в результаті яких округи були скасовані і основний адміністративною одиницею став Бахчисарайський район[23] і село включили до його складу. Згідно зі Списком населених пунктів Кримської АРСР за Всесоюзним переписим 17 грудня 1926 року, Акшеїх був центром однойменної сільради Бахчисарайського району, в яку входило ще село Чоткара [24].

У 1944 році, після визволення Криму від нацистів, згідно з Постановою ДКО № 5859 від 11 травня 1944, 18 травня кримські татари були депортовані в Середню Азію[25], а 12 серпня 1944 року було прийнято постанову № ГОКО-6372с «Про переселення колгоспників у райони Криму», за яким в район з Орловської і Брянської областей РРФСР пререселялися 6000 колгоспників[26]. 21 серпня 1945, згідно з указом Президії Верховної ради РРФСР, Ак-Шєїх перейменований в Червону Зорю, а Ак-Шеіхскій сільрада — в Краснозорскій[27]. З 25 червня 1946 року в складі Кримської області РРФСР[28], а 26 квітня 1954 Кримська область була передана зі складу РРФСР до складу УРСР [29]. У повоєнний час в селах був колгосп Красна Зоря.

Пізніше, указом Президії Верховної Ради УРСР «Про укрупнення сільських районів Кримської області» від 30 грудня 1962 року [30], Малодворне було приєднано до Красної Зорі, а Краснозорську сільраду ліквідували, об'єднавши з Теністовською[31].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. weather.in.ua
  2. Гірський Крим. ЕтоМесто.ru. 2010. Архів [http: //etomesto.ru/map-krym_gornyi/? x = 33.726656 & y = 44.741750 оригіналу] за 2015-03-22. Процитовано 2015-01-11. 
  3. Висотського Тетяна Миколаївна. Скіфські городища. Архівовано 4 лютий 2013 у Wayback Machine.
  4. Прогноз погоди в с. Червона Зоря (Крим) на найближчі дні. Weather.in.ua. Процитовано 2014-10-03. 
  5. / 9751790 Розклад автобусів по автобусній зупинці Червона Зоря. Яндекс-розкладу. Процитовано 2015-01-11. 
  6. x = 33.719740 & y = 44.752220 Карта Криму Генштабу РККА (Червоної армії). кілометровках. ЕтоМесто.ru. 1941. Процитовано 2014-10-05. 
  7. Джемаат, сільська громада, яка має юридичні права
  8. Лашков Ф. Ф. Історичний нарис Кримсько-татарського землеволодіння. Стор.100 // Известия таврійської вченої комісії, т. 23. — 1895.
  9. Лашков Ф. Ф. Камеральне опис Криму, 1784 года. — 1888.
  10. Гржибовська, 1999, Маніфест про прийняття півострова Кримського, острова Тамані і всієї Кубанської сторони під російську державу. 1783 с. 96
  11. Гржибовська, 1999, Указ Катерини II про утворення Таврійської області. 8 лютого 1784, стор. 117
  12. Про новий поділ Держави на Губернії. (Саме, даний Сенату.)
  13. Гржибовська, 1999, З Указу Олександра I Сенату про створення Таврійської губернії, с. 124
  14. Национальная бібліотека України імені В.І. Вернадського. Архів оригіналу за 19 жовтень 2013. Процитовано 26 травень 2015.  (PDF)
  15. Лашков Ф. Ф. Ведомости про всіх селищах в Сімферопольському повіті складаються з показанням в якій волості скільки числом дворів і душ ... від 9 жовтня 1805. Стор.84 // Известия таврійської вченої комісії, т. 26. — 1897.
  16. Карта Мухіна 1817. Археологічна карта Криму. Процитовано 2014-10-04. 
  17. Гржибовська, 1999, Відомість про казенних волостях Таврійської губернії 1829 с. 127
  18. Карта Бетева і Оберга. Військово-топографічне депо, 1842 р. Археологічна карта Криму. Процитовано 2014-10-05. [недоступне посилання з липень 2019]
  19. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  20. Історія міст і сіл Української РСР: Кримська область. Стор. 521. Головна Ред. Укр. Рад. Енциклопедії, 1974. Архів оригіналу за 2012-04-22. Процитовано 2014-10-04. 
  21. [http: //ukrssr.ru /Krym/Bahczisarajskij.rajon/Kujbyszevo.html Історія міст і сіл Української РСР: Кримська область. Стор. 197-202]. Головна Ред. Укр. Рад. Енциклопедії, 1974. Процитовано 2014-10-04. 
  22. Население і промисловість. І.М.Саркізов-Серазини, 1925. Архів оригіналу за 2013-06-08. Процитовано 2013-06-08. 
  23. Административно-территориальное поділ Крыма. Архів оригіналу за 2013-04-29. Процитовано 2013-04-27. 
  24. Гржибовська, 1999, Список населених пунктів Кримської АРСР по Всесоюзного перепису 17 грудня 1926, с. 306
  25. Постанова ДКО № 5859сс від 11.05.44
  26. Государственный Комітет Оборони. Постанова № ГОКО-6372с. Архів оригіналу за 2013-09-21. Процитовано 2013-06-11. 
  27. Указ Президії Верховної Ради РРФСР від 21 серпня 1945 р
  28. Закон РРФСР від 25.06.1946 Про скасування Чечено-Інгушської АРСР і про перетворення Кримської АРСР в Кримську область
  29. Закон СРСР від 26.04.1954 Про передачу Кримської області зі складу РРФСР до складу Української РСР
  30. Гржибовська, 1999, З Указу Президії Верховної Ради Української РСР Про внесення змін до адміністративного районування Української РСР по Кримській області, з . 442
  31. [http: //www.soldat.ru/files/f/krimskaia_obl_1977_god.part1 .rar Кримська область. Адміністративно-територіальний поділ на 1 січня 1968 року. Стор. 18]. Сімферополь, видавництво «Таврія». 1968. Процитовано 2015-01-11. [недоступне посилання з липень 2019]