Красна Лука

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Красна Лука
Krasna luka.png
Герб
Країна Україна Україна
Область Полтавська область
Район/міськрада Гадяцький район
Рада/громада Краснолуцька сільська рада
Код КОАТУУ 5320483601
Облікова картка Красна Лука 
Основні дані
Населення 1147
Площа 4,575 км²
Густота населення 250,71 осіб/км²
Поштовий індекс 37315
Телефонний код +380 5354
Географічні дані
Географічні координати 50°25′47″ пн. ш. 33°59′04″ сх. д. / 50.42972° пн. ш. 33.98444° сх. д. / 50.42972; 33.98444Координати: 50°25′47″ пн. ш. 33°59′04″ сх. д. / 50.42972° пн. ш. 33.98444° сх. д. / 50.42972; 33.98444
Середня висота
над рівнем моря
104 м
Водойми р. Грунь
Місцева влада
Адреса ради 37315, с.Красна Лука, вул. Миру, 24; тел. 57-3-31
Карта
Красна Лука. Карта розташування: Україна
Красна Лука
Красна Лука
Красна Лука. Карта розташування: Полтавська область
Красна Лука
Красна Лука

Кра́сна Лука́село в Україні, у Гадяцькому районі Полтавської області. Населення становить 1147 осіб. Орган місцевого самоврядування — Краснолуцька сільська рада.

Географічне розташування[ред. | ред. код]

Село Красна Лука знаходиться на березі річки Грунь, вище за течією примикає село Римарівка, нижче за течією на відстані 1 км розташоване село Хитці. Річка в цьому місці звивиста, утворює лимани, стариці та заболочені озера.

Походження назви[ред. | ред. код]

За місцевою легендою, чумаки, що прямували до Криму по сіль або повертались назад, обов'язково зупинялись на місці нинішнього поселення. Вони ж, за переказами, й найзвали цю чарівну місцину Красними (тобто красивими) Луками. Але ще в 1950 році село мало назву Червона Лука.

Історія[ред. | ред. код]

  • Уперше село згадується в історичних документах, датованих 21 травня 1708 року. У «Літописі землі Гадяцької» читаємо, що Красна Лука Гадяцького полку було подароване гетьманом Іваном Скоропадським пані Романовій-Бороховичевій.
Малороссийский родословник. Том 1 Модзалевский Вадим Львович Бороховичи
  • Належало родині Бороховичів.
  • 1782 року воно значиться як власність гетьмана Кирила Розумовського з населенням 176 чоловік, діючою дерев'яною Миколаївською церквою, побудови 1756 року.
  • 1785 році село було продане державній скарбниці. Красна Лука до середини XIX ст. стала досить великим селом.
  • За даними на 1859 рік у власницькому, казеному та козацькому селі Гадяцького повіту Полтавської губернії, мешкала 1561 особа (820 чоловічої статі та 741 — жіночої), налічувалось 191 дворове господарство, існувала православна церква[1].
  • Станом на 1900 рік село було центром окремої, Краснолуцької волості[2].
  • Тут була досить розвинута освітня справа, адже в Красній Луці діяли аж 5 шкіл: дві земські, дві церковнопарафіяльні та школа грамоти.
  • Першою ластівкою промислового прогресу в с. Красній Луці став збудований у 1907 році підприємцями Бойком та Нижником млин, а вже на 1910 рік у селі працював ще й завод ягідних та фруктових вин.
  • Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного окупаційним урядом СССР 1923-1933 та 1946-1947 роках.
  • До Другої світової війни на території Краснолуцької сільської ради, яку ще певний час називали Червонолуцькою, діяли кілька колгоспів: «Червоний партизан», «Радянське життя» (с. Красна Лука) та «Зразок життя», «Вільна праця» (с. Хитці). У 1939 році до її складу входили 3 населені пункти. У воєнні роки жителі Краснолуцької сільської ради зробили великий внесок у розгром ворога. Багато з них пішли на фронт, а в період окупації у Красній Луці діяла партизанська група, усі члени якої загинули від рук нацистів. Усім визволителям, що загинули в боях за село вдячні селяни встановили обеліски та надгробки.
  • У післявоєнний час відбулися помітні зміни у житті села. Розвивалася культурно-освітня та соціальна сфери. Основним підприємством Краснолуцької сільської ради є СПОП «Нива», організоване на базі колгоспу «Прапор комунізму».

Попри нестачу коштів та проблеми культурних закладів в центрі села продовжує працювати будинок культури. І не просто працює, його працівники зуміли зберегти і поповнити колективи народної самодіяльності. Гордістю місцевих жителів є Народний самодіяльний фольклорний ансамбль «Берегиня» та Народний самодіяльний хор Краснолуцького сільського будинку культури.

Уродженці[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Малороссийский родословник. Том 1 Модзалевский Вадим Львович
  • рос. дореф. Адресъ-календарь. Справочная книжка Полтавской губерніи на 1900. Составлен Д. А. Иваненко, Секретарем Полтавского Губернскаго Статистического Комитета. Полтава. Типо-литографія Губернскаго Правленія. 1900

Примітки[ред. | ред. код]

  1. рос. дореф. Полтавская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года, томъ XXXIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1862 — 263 с., (код 646)
  2. рос. дореф. Адресъ-календарь. Справочная книжка Полтавской губерніи на 1900. Составлен Д. А. Иваненко, Секретарем Полтавского Губернскаго Статистического Комитета. Полтава. Типо-литографія Губернскаго Правленія. 1900