Сонцівка
село Сонцівка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Донецька область |
Район | Покровський район |
Громада | Курахівська міська громада |
Основні дані | |
Засноване | 1785 |
Колишня назва | Красне |
Населення | ▼ 626 (2017 р.) |
Поштовий індекс | 85374 |
Телефонний код | +380 623 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°02′56″ пн. ш. 37°11′26″ сх. д. / 48.04889° пн. ш. 37.19056° сх. д.Координати: 48°02′56″ пн. ш. 37°11′26″ сх. д. / 48.04889° пн. ш. 37.19056° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
121 м |
Водойми | річка Щурова |
Відстань до обласного центру |
57,4 км |
Відстань до районного центру |
32 км |
Найближча залізнична станція | Цукуриха |
Відстань до залізничної станції |
13 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 85374, с. Сонцівка, вул. Центральна, буд. 11А |
Вебсторінка | Сонцівська сільрада |
Сільський голова | Кудінов Павло Іванович |
Карта | |
Мапа | |
|
Со́нцівка (з 1927 по 2 червня 2016 роки — Кра́сне) — село Курахівської міської громади Покровського району Донецької області, Україна.
Загальні відомості[ред. | ред. код]
Відстань до райцентру становить близько 32 км і проходить переважно автошляхом E50.
Землі села межують із територією с. Петропавлівка Великоновосілківського району та с. Вознесенка Мар'їнського району Донецької області. Селом тече річка Щурова.
Історія[ред. | ред. код]
Сонцівка була заснована в 1785 році полковником Дмитром Сонцовим на землі, дарованої йому Катериною II.
За даними на 1859 рік у казенному селі Бахмутського повіту Катеринославської губернії мешкало 886 осіб (447 чоловічої статі та 439 — жіночої), налічувалось 86 дворових господарств, існувала православна церква[1].
Станом на 1886 рік у колишньому власницькому селі Сонцівка, центрі Сонцівської волості, мешкало 938 осіб, налічувалось 162 дворових господарств, існували православна церква, кінський завод і лавка[2].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1228 осіб (629 чоловічої статі та 599 — жіночої), з яких 1221 — православної віри[3].
У 1908 році в селі Андріївської волості, мешкало 1400 осіб (698 чоловічої статі та 702 — жіночої), налічувалось 226 дворових господарств[4].
Перші відомості про вуглевидобуток у Сонцівці датовані 1850 роком. Пласти вугілля були знайдені й розроблялися «при Сонцівці (поміщика генерал-майора Сонцова), на річці Соленій, що впадає у Вовчу – [товщиною у] 2 фути». Наприкінці XIX — на початку XX століття тут був перспективна вугільна ділянка («дача»), і коли у 1899 і 1913 роках розглядалися проєкти залізниці Рутченкове — Гришине, передбачався навіть варіант проходження колії через район Сонцовки[5][6][7].
Населення[ред. | ред. код]
За даними перепису 2001 року населення села становило 795 осіб, із них 92,45 % зазначили рідною мову українську та 7,42 % — російську[8].
Відомі люди[ред. | ред. код]
У селі, тодішньому маєтку Сонцівка Бахмутського повіту Катеринославської губернії, народились:
- Сергій Сергійович Прокоф'єв (11 (23) квітня 1891) — видатний композитор XX століття;
- Дмитро Кислиця — головний редактор українського журналу «Нові дні» в Торонто.
Культура[ред. | ред. код]
Сьогодні в селі працює меморіальний музей С. С. Прокоф'єва при Донецькому краєзнавчому музеї[9].
Галерея[ред. | ред. код]
-
Меморіальний музей С. С. Прокоф'єва при Донецькому краєзнавчому музеї, 2020 р.
-
Місце садиби Прокоф'єва, 2020 р.
-
Братська могила радянських воїнів Південного фронту і пам'ятник воїнам-односельчанам, 2020 р.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Екатеринославская губернія съ Таганрогскимъ градоначальствомъ. Списокъ населенныхъ местъ по сведениям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ Комитетомъ Министерства Внутреннихъ Делъ. Обработанъ редакторомъ И Вильсономъ. 1859. — IV + 452 с., (стор. 1004) (рос. дореф.)
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-63. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- ↑ рос. дореф. Списокъ населенныхъ мѣстъ Бахмутскаго уѣзда Екатеринославской губерніи съ приложеніемъ карты. Изданіе Екатеринославской Губерной Земской Управы. Екатеринославъ. Типографія Губернскаго земства. 1911, (код 18-4)
- ↑ Военно-статистическое обозрение Российской империи // Т. XI. – Ч. 4 / Екатеринославская губерния. СПб. 1850.
- ↑ Доклад Совета Съезда по железнодорожным вопросам // Труды XXIV Съезда горнопромышленников юга России, бывшего в городе Харькове с 25 октября по 20 ноября 1899 года // Часть I. Отчёты, протоколы и доклады. Х. 1900.
- ↑ Пути сообщения // Горно-заводское дело, № 15. 1913.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 22 жовтня 2016.
- ↑ Меморіальний музей С. С. Прокоф'єва. Архів оригіналу за 28 вересня 2012. Процитовано 5 грудня 2011.
Посилання[ред. | ред. код]
- Сонцівська сільська рада [Архівовано 10 серпня 2017 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії Донецької області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|