Перейти до вмісту

Красногорський район (Удмуртія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Красногорський район
рос. Красногорский район
удм. Красногорск ёрос
Герб Красногорського району (Удмуртія) Прапор Красногорського району (Удмуртія)
Розташування району
Основні дані
Суб'єкт Російської Федерації: Удмуртія
Утворений: 15 липня 1929 року
Населення (2019[1]): 8711 осіб
Площа: 1860,05 км²
Густота населення: 4,68 осіб/км²
Телефонний код: 7-34164
Населені пункти та поселення
Адміністративний центр: село Красногорське
Сільських населених пунктів: 72
Влада
Голова місцевої думи: Бабінцев Віктор Ігорьович
Голова району: Корепанов Володимир Серафимович
Мапа
Мапа
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Красногорський район.

Красного́рський район (рос. Красногорский район, удм. Красногорск ёрос) — муніципальний округ у складі Удмуртської Республіки Російської Федерації. Адміністративний центр — село Красногорське.

Географія

[ред. | ред. код]

Округ розташований на північному заході республіки. Його площа становить 1 860,1 км² і з цим показником він займає 12 місце серед усіх округів (їх 25) Удмуртії. Він межує із Кіровською областю — на заході з Унінським районом; та з іншими районами Удмуртії — Юкаменським та Глазовським районами на півночі, Балезінським на сході, Селтинським на півдні та Ігринським районом на півдні та південному сході.

Історія

[ред. | ред. код]

Округ був утворений 15 липня 1929 року як Святогорський район. Він складався з 13 сільрад Святогорської та Кур'їнської волостей Глазовського повіту. 1 січня 1932 року район був ліквідований, а його територія включена до складу Юкаменського та Глазовського районів. 8 січня 1935 року Святогорський район був відновлений, але 9 березня того ж року перейменований на Баришниковський. 10 липня 1938 року він знову був перейменований, отримавши сучасну назву. 1962 року, в результаті адміністративної реформи, район був ліквідований, територія відійшла до Балезінського, Ігринського та Глазовського районів. 1965 року Красногорський район був остаточно відновлений в своїх межах.

2021 року Красногорський район був перетворений в муніципальний округ зі збереженням старої назви, при цьому були ліквідовані усі сільські поселення:

Поселення Площа,
км² 		Населення,
осіб (2002) 		Населення,
осіб (2010) 		Населення,
осіб (2019) 		Центр Населені
пункти
Агрікольське сільське поселення 448,54 1601 1391 1270 Красногорське 17
Архангельське сільське поселення 164,06 636 470 323 Архангельське 5
Валамазьке сільське поселення 139,71 1079 851 620 Валамаз 1
Васильєвське сільське поселення 210,89 1019 649 456 Васильєвське 18
Дьобинське сільське поселення 107,28 759 635 507 Дьоби 8
Кокманське сільське поселення 255,73 426 333 262 Кокман 1
Красногорське сільське поселення 59,69 4892 4694 4284 Красногорське 5
Кур'їнське сільське поселення 116,72 742 566 455 Кур'я 5
Прохоровське сільське поселення 253,15 590 430 301 Барани 7
Селегівське сільське поселення 104,28 475 328 233 Великий Селег 4

Населені пункти

[ред. | ред. код]
№ Населений пункт Населення,
осіб (2002) 		Населення,
осіб (2010)
1 Агриколь 731 728
- Андрієвці 0 -
2 Артик 190 152
3 Архангельське 457 355
4 Багир 261 222
5 Барани (Агрикольське) 11 8
6 Барани (Прохоровське) 287 232
7 Ботаніха 142 94
8 Бурово 25 25
9 Бухма 19 14
10 Вавилово 79 64
11 Валамаз 1079 851
12 Васильєвське 327 254
13 Велика Ігра 18 11
14 Великий Полом 4 12
15 Великий Селег 400 290
16 Великі Чуваші 47 19
17 Гаїнці 64 20
18 Демидовці 9 5
19 Дьоби 398 358
20 Єлово 28 21
21 Єфремово 4[2] 0
22 Захватай 44 30
23 Зотово 57 48
24 Івановці 8[3] 0
25 Каркалай 58 9
26 Касаткино 8 6
- Кельдиш 0 -
27 Киселі 6 4
28 Клабуки 61 45
29 Кокман 426 333
30 Коровкинці 70 34
31 Котомка 30 14
32 Красногорське 4559 4425
33 Кульоміно 15 8
34 Кур'я 570 446
35 Мала Ігра 83 58
36 Малі Чуваші 7[4] 0
37 Малягурт 125 89
38 Мельниченки 43 33
39 Мухино 133 84
40 Нефедово 22 13
41 Новий Караул 94 66
42 Новий Качкашур 0 0
43 Новий Кеновай 2 1
44 Ново-Кичино 34 27
45 Нохріно 1[5] 0
46 Огородники 15 9
47 Осипинці 0 0
48 Пивовари 25 19
49 Полянці 0 0
50 Потапово 35 20
51 Прохорово 129 66
- Раменці 0 -
52 Рилово 72 49
53 Родники - -
54 Руський Караул 7 4
55 Рябово 54 41
56 Севастьяновці 0 0
57 Сичі 3[6] 0
- Старе Біляєво 0 -
58 Старе Кичино 133 118
59 Старий Качкашур 88 64
60 Старий Кеновай 66 20
61 Сюрзяне 36 19
62 Тараканово 62 67
- Тарасенки 0 -
63 Тукташ 83 74
64 Тура 79 75
65 Убитьдур 43 25
66 Удмуртський Караул 117 87
67 Чебаково 13[7] 0
68 Черниші 19 4
69 Чумаки 26 22
70 Шахрово 32 11
71 Шаші 3 1
- Шиші 0 -
72 Юшур 43 44

Населення

[ред. | ред. код]

Населення району становить 8711 осіб (2019[1]; 10002 в 2012[8], 10347 в 2010[9], 11628 в 2009[10], 12219 у 2002[11]), з них 59,3 % — росіяни, 38,0 % — удмурти, 1,5 % — татари.

Економіка

[ред. | ред. код]

Район є сільськогосподарським.

Відомі особистості

[ред. | ред. код]

У районі народився:

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2019 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
  2. ↑ З них росіяни — 100 %.
  3. ↑ З них удмурти — 100 %.
  4. ↑ З них росіяни — 100 %.
  5. ↑ З них удмурти — 100 %.
  6. ↑ З них росіяни — 67 %, удмурти — 33 %.
  7. ↑ З них удмурти — 69 %, росіяни — 31 %.
  8. ↑ Численность постоянного населения Удмуртии на 1 января 2012 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
  9. ↑ Результати перепису населення 2010 року в Удмуртії (рос.) [Архівовано 2022-08-17 у Wayback Machine.]
  10. ↑ Чисельність населення на 1 січня 2009 року. Архів оригіналу за 2 січня 2014. Процитовано 11 березня 2022.
  11. ↑ Результати перепису населення 2002 року в Удмуртії (рос.) [Архівовано 2022-08-17 у Wayback Machine.]

Посилання

[ред. | ред. код]


Прапор Удмуртії Це незавершена стаття про Удмуртію.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Красногорський_район_(Удмуртія)&oldid=45496819