Красногорський район (Удмуртія)

Красногорський район
рос. Красногорский район; удм. Красногорск ёрос
Герб Красногорсього району (Удмуртія)	Прапор Красногорського району (Удмуртія)
Основні дані
Суб'єкт Російської Федерації:	Удмуртія
Утворений:	15 липня 1929 року
Населення (2019):	8711 осіб
Площа:	1860,05 км²
Густота населення:	4,68 осіб/км²
Телефонний код:	7-34164
Населені пункти та поселення
Адміністративний центр:	село Красногорське
Сільських населених пунктів:	72
Влада
Голова місцевої думи:	Бабінцев Віктор Ігорьович
Голова району:	Корепанов Володимир Серафимович
Мапа

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Красногорський район.

Красного́рський район (рос. Красногорский район, удм. Красногорск ёрос) — муніципальний округ у складі Удмуртської Республіки Російської Федерації. Адміністративний центр — село Красногорське.

Географія[ред. | ред. код]

Округ розташований на північному заході республіки. Його площа становить 1 860,1 км² і з цим показником він займає 12 місце серед усіх округів (їх 25) Удмуртії. Він межує із Кіровською областю — на заході з Унінським районом; та з іншими районами Удмуртії — Юкаменським та Глазовським районами на півночі, Балезінським на сході, Селтинським на півдні та Ігринським районом на півдні та південному сході.

Історія[ред. | ред. код]

Округ був утворений 15 липня 1929 року як Святогорський район. Він складався з 13 сільрад Святогорської та Кур'їнської волостей Глазовського повіту. 1 січня 1932 року район був ліквідований, а його територія включена до складу Юкаменського та Глазовського районів. 8 січня 1935 року Святогорський район був відновлений, але 9 березня того ж року перейменований на Баришниковський. 10 липня 1938 року він знову був перейменований, отримавши сучасну назву. 1962 року, в результаті адміністративної реформи, район був ліквідований, територія відійшла до Балезінського, Ігринського та Глазовського районів. 1965 року Красногорський район був остаточно відновлений в своїх межах.

2021 року Красногорський район був перетворений в муніципальний округ зі збереженням старої назви, при цьому були ліквідовані усі сільські поселення:


Поселення	Площа, км²	Населення, осіб (2002)	Населення, осіб (2010)	Населення, осіб (2019)	Центр	Населені пункти
Агрікольське сільське поселення	448,54	1601	1391	1270	Красногорське	17
Архангельське сільське поселення	164,06	636	470	323	Архангельське	5
Валамазьке сільське поселення	139,71	1079	851	620	Валамаз	1
Васильєвське сільське поселення	210,89	1019	649	456	Васильєвське	18
Дьобинське сільське поселення	107,28	759	635	507	Дьоби	8
Кокманське сільське поселення	255,73	426	333	262	Кокман	1
Красногорське сільське поселення	59,69	4892	4694	4284	Красногорське	5
Кур'їнське сільське поселення	116,72	742	566	455	Кур'я	5
Прохоровське сільське поселення	253,15	590	430	301	Барани	7
Селегівське сільське поселення	104,28	475	328	233	Великий Селег	4

Населені пункти[ред. | ред. код]


№	Населений пункт	Населення, осіб (2002)	Населення, осіб (2010)
1	Агриколь	731	728
-	Андрієвці	0	-
2	Артик	190	152
3	Архангельське	457	355
4	Багир	261	222
5	Барани (Агрикольське)	11	8
6	Барани (Прохоровське)	287	232
7	Ботаніха	142	94
8	Бурово	25	25
9	Бухма	19	14
10	Вавилово	79	64
11	Валамаз	1079	851
12	Васильєвське	327	254
13	Велика Ігра	18	11
14	Великий Полом	4	12
15	Великий Селег	400	290
16	Великі Чуваші	47	19
17	Гаїнці	64	20
18	Демидовці	9	5
19	Дьоби	398	358
20	Єлово	28	21
21	Єфремово	4^[2]	0
22	Захватай	44	30
23	Зотово	57	48
24	Івановці	8^[3]	0
25	Каркалай	58	9
26	Касаткино	8	6
-	Кельдиш	0	-
27	Киселі	6	4
28	Клабуки	61	45
29	Кокман	426	333
30	Коровкинці	70	34
31	Котомка	30	14
32	Красногорське	4559	4425
33	Кульоміно	15	8
34	Кур'я	570	446
35	Мала Ігра	83	58
36	Малі Чуваші	7^[4]	0
37	Малягурт	125	89
38	Мельниченки	43	33
39	Мухино	133	84
40	Нефедово	22	13
41	Новий Караул	94	66
42	Новий Качкашур	0	0
43	Новий Кеновай	2	1
44	Ново-Кичино	34	27
45	Нохріно	1^[5]	0
46	Огородники	15	9
47	Осипинці	0	0
48	Пивовари	25	19
49	Полянці	0	0
50	Потапово	35	20
51	Прохорово	129	66
-	Раменці	0	-
52	Рилово	72	49
53	Родники	-	-
54	Руський Караул	7	4
55	Рябово	54	41
56	Севастьяновці	0	0
57	Сичі	3^[6]	0
-	Старе Біляєво	0	-
58	Старе Кичино	133	118
59	Старий Качкашур	88	64
60	Старий Кеновай	66	20
61	Сюрзяне	36	19
62	Тараканово	62	67
-	Тарасенки	0	-
63	Тукташ	83	74
64	Тура	79	75
65	Убитьдур	43	25
66	Удмуртський Караул	117	87
67	Чебаково	13^[7]	0
68	Черниші	19	4
69	Чумаки	26	22
70	Шахрово	32	11
71	Шаші	3	1
-	Шиші	0	-
72	Юшур	43	44

Населення[ред. | ред. код]

Населення району становить 8711 осіб (2019^[1]; 10002 в 2012^[8], 10347 в 2010^[9], 11628 в 2009^[10], 12219 у 2002^[11]), з них 59,3 % — росіяни, 38,0 % — удмурти, 1,5 % — татари.

Економіка[ред. | ред. код]

Район є сільськогосподарським.

Відомі особистості[ред. | ред. код]

У районі народився:

Широких Микола Олександрович (* 1950) — удмуртський диригент, музикант (с. Заутинський Орел).

Примітки[ред. | ред. код]

↑ ^а ^б Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2019 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
↑ З них росіяни — 100 %.
↑ З них удмурти — 100 %.
↑ З них росіяни — 100 %.
↑ З них удмурти — 100 %.
↑ З них росіяни — 67 %, удмурти — 33 %.
↑ З них удмурти — 69 %, росіяни — 31 %.
↑ Численность постоянного населения Удмуртии на 1 января 2012 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
↑ http://pop-stat.mashke.org/russia-census-2010/udmurtija.htm
↑ Чисельність населення на 1 січня 2009 року. Архів оригіналу за 2 січня 2014. Процитовано 11 березня 2022.
↑ http://pop-stat.mashke.org/russia-census-2002/udmurtija.htm

Посилання[ред. | ред. код]

На сайті Державної ради республіки

Це незавершена стаття про Удмуртію.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[rus-population2019-1] а ^б Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2019 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)

[2] З них росіяни — 100 %.

[3] З них удмурти — 100 %.

[4] З них росіяни — 100 %.

[5] З них удмурти — 100 %.

[6] З них росіяни — 67 %, удмурти — 33 %.

[7] З них удмурти — 69 %, росіяни — 31 %.

[rus-ud-census-2012-8] Численность постоянного населения Удмуртии на 1 января 2012 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)

[9] ttp://pop-stat.mashke.org/russia-census-2010/udmurtija.htm

[10] Чисельність населення на 1 січня 2009 року. Архів оригіналу за 2 січня 2014. Процитовано 11 березня 2022.

[11] ttp://pop-stat.mashke.org/russia-census-2002/udmurtija.htm

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

[11]