Красногорський район (Удмуртія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Красногорський район
рос. Красногорский район
удм. Красногорск ёрос
Coat of Arms of Krasnogorskoe rayon (Udmurtia).png Flag of Krasnogorskoe rayon (Udmurtia).jpg
Герб Красногорсього району (Удмуртія) Прапор Красногорського району (Удмуртія)
Розташування району
Основні дані
Суб'єкт Російської Федерації: Удмуртія
Утворений: 15 липня 1929 року
Населення (2015[1]): 9393 особи
Площа: 1860,1 км²
Густота населення: 5,05 осіб/км²
Телефонний код: 7-34164
Населені пункти, округи та поселення
Адміністративний центр: село Красногорське
Кількість сільських поселень: 10
Сільських населених пунктів: 71
Влада
Голова місцевої думи: Бабінцев Віктор Ігоревич
Голова району: Корепанов Володимир Серафимович
Мапа

Красного́рський район (рос. Красногорский район, удм. Красногорск ёрос) — район (йорос) в складі Удмуртської Республіки Російської Федерації. Адміністративний центр — село Красногорське.

Географія[ред. | ред. код]

Район розташований на північному заході республіки. Його площа становить 1 860,1 км² і з цим показником він займає 12 місце серед усіх районів (їх 25) Удмуртії. Він межує із Кіровською областю — на заході з Унінським районом; та з іншими районами Удмуртії — Юкаменським та Глазовським районами на півночі, Балезінським на сході, Селтинським на півдні та Ігринським районом на півдні та південному сході.

Юкаменський район розташований на сході Східно-Європейської рівнини, в межах Красногорської височини.

Історія[ред. | ред. код]

Район був утворений 15 липня 1929 року як Святогорський. Він складався з 13 сільрад Святогорської та Кур'їнської волостей Глазовського повіту. 1 січня 1932 року район був ліквідований, а його територія включена до складу Юкаменського та Глазовського районів. 8 січня 1935 року Святогорський район був відновлений, але 9 березня того ж року перейменований на Баришніковський. 10 липня 1938 року він знову був перейменований, тепер в сучасну назву. 1962 року, в результаті адміністративної реформи, район був ліквідований, територія відійшла до Балезінського, Ігринського та Глазовського районів. 1965 року Красногорський район був остаточно відновлений в своїх межах.

Адміністративний поділ[ред. | ред. код]

Станом на 2012 рік район адміністративно поділяється на 10 сільських поселень, включає в себе 71 населений пункт, з яких 10 — не мають постійного населення, але ще не зняті з обліку:

Поселення Площа,
км²
Населення,
осіб (2010[2])
Населення,
осіб (2012[3])
Населення,
осіб (2015[4])
Центр Населені
пункти
Агрікольське сільське поселення 448,5 1391 1346 1334 Красногорське 17
Архангельське сільське поселення 164,1 470 419 384 Архангельське 5
Валамазьке сільське поселення 139,7 851 810 712 Валамаз 1
Васильєвське сільське поселення 210,9 649 629 538 Васильєвське 18
Дьобинське сільське поселення 107,3 635 610 579 Дьоби 8
Кокманське сільське поселення 255,7 333 325 293 Кокман 1
Красногорське сільське поселення 59,7 4694 4564 4370 Красногорське 5
Кур'їнське сільське поселення 116,7 566 562 525 Кур'я 5
Прохоровське сільське поселення 253,2 430 418 400 Барани 7
Селегівське сільське поселення 104,3 328 319 258 Великий Селег 4

Найбільші населені пункти[ред. | ред. код]

Населений пункт Населення,
осіб (2010)
Населення,
осіб (2012)
1 Красногорське 4 425 4 302
2 Валамаз 851 810
3 Агріколь 728 708
4 Кур'я 446 448
5 Дьоби 358 346
6 Кокман 333 325
7 Архангельське 355 315
8 Великий Селег 290 282
9 Васильєвське 254 244
10 Барани 232 229

Населення[ред. | ред. код]

Населення району становить 9393 особи (2015[5]; 10002 в 2012[6], 10347 в 2010[7], 11628 в 2009[8]), з них 59,3 % — росіяни, 38,0 % — удмурти, 1,5 % — татари.

Економіка[ред. | ред. код]

Район є сільськогосподарським.

Відомі особистості[ред. | ред. код]

У районі народився:

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]