Краснодарський край
Краснодарський край | |||||
---|---|---|---|---|---|
Краснодарский край | |||||
| |||||
Краснодарський край на карті Росії | |||||
Краснодарський край на карті Росії | |||||
Адміністративний центр | Краснодар | ||||
Площа - Усього |
41-й 75 500 км² | ||||
Населення - Усього |
3-й | ||||
Федеральний округ | Південний | ||||
Економічний район | Північно-Кавказький | ||||
Автомобільний код | 23, 93, 123 | ||||
Гімн | Гімн Краснодарського краю | ||||
Часовий пояс | MSK (UTC+3) | ||||
![]() |
Краснода́рський край (рос. Краснода́рский край) — суб'єкт Російської Федерації, входить до складу Південного федерального округу.
Адміністративний центр — м. Краснодар.
Межує з Ростовською областю, Ставропольським краєм, Карачаєво-Черкесією, Адигеєю, Українським Кримом (через Керченську протоку) і Грузією (Абхазією).
Утворений 13 вересня 1937 року виділенням з Азово-Чорноморського краю.
Губернатор — Кондратьєв Веніамін Іванович.
Географія[ред. | ред. код]
Край знаходиться на півдні Росії і омивається водами Азовського і Чорного морів. Із загальної протяжності межі — 1540 кілометрів — 740 кілометрів проходить по морю. Край ділиться річкою Кубань на дві частини: північну — рівнинну (2/3 території) і південну — передгір'я і гори (1/3 території). Ім'я річки часто поширюють на увесь край, називаючи його просто Кубань.
Клімат[ред. | ред. код]
Клімат на більшій частині території помірно континентальний, на Чорноморському узбережжі (на південь від Анапи) — субтропічний. Середня температура січня на рівнині — −3…-5 °С, у січні 2006 року в Краснодарі зареєстрована температура −33,7 °С [1], на Чорноморському узбережжі 0…+6, в Сочі — +5,9. Середня температура липня — +22…+24 °С. Річна кількість опадів — від 400 до 600 мм в рівнинній частині, до 3242 мм і більш — в гірській. Кожну весну край затоплюють паводки.
Природні ресурси[ред. | ред. код]
У надрах краю відкрито понад 60 видів корисних копалин. В основному вони залягають в передгірних і гірських районах. Є запаси нафти, природного газу, мергеля, йодо-бромистих вод, мармуру, вапняку, пісковика, гравію, кварцового піску, залізних і апатитових руд, кам'яної солі.
Краснодарський край — старий нафтовидобувний район Росії. Добування нафти почате з 1864 року.
На території краю розташований найбільший в Європі Азово-Кубанський басейн прісних підземних вод, що має значні запаси термальних і мінеральних вод.
Серед багатств Кубані ліс займає важливе місце, оскільки має велике природоохоронне значення і є основним джерелом деревини цінних порід Росії. Загальна площа лісів Краснодарського краю становить понад 1,8 млн га. Дубові і букові масиви, що мають промислове значення, займають, відповідно, 49 і 19% площі всіх лісів.
Історія[ред. | ред. код]
Кубань у Російській імперії[ред. | ред. код]
До перевороту 1917 велику частину території сучасного Краснодарського краю займала Кубанська область, утворена в 1860 з Чорноморського козацького війська, західної частини Кавказького лінійного козацького війська. Кубанська область була територією Кубанського козацького війська. У 1900 населення області налічувало близько 2 млн осіб. У 1913 по валовому збору зерна Кубанська область вийшла на 2-е місце в Росії, по виробництву товарного хліба — на 1-е місце. В області активно розвивалася промисловість по переробці сільгосппродукції і хімічна промисловість (створені крупні акціонерні суспільства), йшло залізничне будівництво.
Післяреволюційна Кубань[ред. | ред. код]
У 1918 році Кубанська область була зайнята більшовиками і включена в територію Північно-Кавказької Соціалістичної Радянської Республіки. В результаті Другого Кубанського походу перейшла під контроль Добровольчої армії. У 1918–1920 роках існувала небільшовицька Кубанська народна республіка. На початку 1920 року знову зайнята Червоною армією в ході Кубано-Новоросійської операції.
Північно-Кавказьку Соціалістичну Радянську Республіку у 1932–1933 уразив Голодомор на Кубані, штучно створений радянською владою з метою зменшення населення, більшість якого становили на той час в регіоні етнічні українці, торжества суцільної колективізації. На думку радянської влади це дозволило розвивати індустріалізацію по планах уряду. Краснодарський край утворений 13 вересня 1937 року, коли Азово-Чорноморський край був роздільний на Ростовську область і Краснодарський край з територією 85 тис. км², включаючи Адигейську автономну область.
У 1991 році Адигейська автономна область вийшла зі складу краю і була перетворена в Республіку Адигея.
У сучасний край входить велика частина території колишньої Кубанської області (за винятком частини територій колишніх Лабінського і Кавказького відділів, що входить нині до складу Ставропольського краю, частини території колишнього Єйського відділу, що входить нині до складу Ростовської області, а також майже всієї території колишнього Баталпашинського відділу, на якій утворена Карачаево-Черкеська Республіка), майже вся територія колишньої Чорноморської губернії (за винятком частини території колишнього Сочинського округу, що входить нині до складу Абхазії) і територія північніше Єї — Куго-Єї, що відносилася до Області Війська Донського.
У прапорі сучасного Краснодарського краю використані кольори прапора Кубанської народної республіки.
Кубань в період розпаду СРСР[ред. | ред. код]
Під час параду суверенітетів і розпаду СРСР серед інших козацьких державних утворень на територіях Середньої і Верхньої Кубані в листопаді 1991 року були проголошені як суб'єкти РРФСР відповідно Баталпашинська Козацька Республіка і Верхнє-Кубанська Козацька Республіка. Створення козацьких республік підтримав II Великий Круг Союзу козаків, що пройшов 7-10 листопада 1991 року в Ставрополі. 20 листопада 1991 року на скликаному Союзом козацтв Півдня Росії в Новочеркаську на Великому козацькому кругу Півдня Росії проголошено об'єднання декількох проголошених козацьких республік (Донської, Терської, Армавірської, Верхнє-Кубанської) в Союз Козацьких Республік Півдня Росії із столицею в Новочеркаську і із статусом союзної республіки в новій союзній державі, що передбачалася (ССД). Проте незабаром Радянський Союз припинив існування, а у складі Російської Федерації козацькі республіки так і не були створенні.
Населення[ред. | ред. код]
Населення — 5121,0 тис. осіб (2008, 5125,2 тис. в 2002 році, за кількістю населення регіон посідає 3-тє місце в країні після Москви і Московської області). У краю проживає понад п'ять мільйонів осіб, зокрема близько 53 відсотків — в містах і 47 відсотків — в сільській місцевості. Щільність населення — 67,1 (2008) людини на 1 км². Питома вага міського населення — 52,7% (2005).
У 1989 національний склад населення краю був наступним:
Народ | Чисельність, 1989, % |
---|---|
Росіяни (включно з кубанським народом) | 86,71% |
Українці | 3,94% |
Вірмени | 3,72% |
Німці | 0,65% |
Греки | 0,61% |
Адигейці | 0,45% |
Кримські татари | 0,37% |
Грузини | 0,26% |
Молдовани | 0,16% |
Євреї | 0,11% |
За переписом 2002:
Народ | Чисельність, 2002, тис. (*) |
---|---|
Росіяни | 4436,3 (86,6%) |
Вірмени | 274,6 (5,4%) |
Українці | 131,8 (2,6%) |
Греки | 26,5 (0,5%) |
Білоруси | 26,3 |
Татари | 25,6 |
Грузини | 20,5 |
Німці | 18,5 |
Адигейці | 15,8 |
Турки | 13,5 |
Азербайджанці | 11,9 |
Цигани | 10,9 |
показані народи з чисельністю понад 10 000 осіб |
Багато з росіян, особливо на заході і півночі краю, в побуті балакають, тобто вживають в мові багато українізмів; більшість вірмен проживають на півдні краю, особливо в Сочі, а також в Краснодарі; кількість греків, німців і турків у краю знизилася після репресивних переселень 1930-х—1940-х років; адиги (шапсуги, натухайці і ін.), зараз нечисленні, є аборигенними мешканцями краю.
Тоді як увесь пострадянський період населення Росії зменшується, Краснодарський край — один з небагатьох регіонів, який значно збільшив населення: на 0,4 млн (майже на 10%) постійного населення, що враховується переписами, і на один мільйон — фактично наявного населення (з урахуванням незареєстрованих і тимчасових гастарбайтерів). Визначальним чинником зростання властями і фахівцями називається приплив економічних мігрантів зі всього північно-кавказького півдня Росії, України і країн Закавказзя, що нерідко викликає ускладнення серед місцевого населення і викликає заклопотаність федерального центру ([2], [3], [4], [5]). Благодатний Краснодарський край історично притягав мігруюче і охоче поселитися в Росії закавказьке (особливо вірменське) населення, а останніми роками цей розвинений і інвестиційний привабливий регіон ([6]) додатково також є місцем поселення не тільки для мігруючих ради заробітків, але і для забезпечених громадян, що набувають житла, з навколишніх регіонів і переселенців з Крайньої Півночі і інших регіонів ([7], [8], [9], [10], [11], [12], [13], [14], [15], [16], [17][недоступне посилання з квітня 2019], [18]).
Національний склад районів Краснодарського краю за переписом 2002 р.[2]
населення | росіяни | українці | білоруси | адиги | вірмени | грузини | азерб. | турки | татари | греки | німці | цигани | |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
м. Краснодар | 646 175 | 89,8% | 2,1% | 0,4% | 1,0% | 3,3% | 0,2% | 0,2% | 0,1% | 0,3% | 0,3% | 0,1% | 0,1% |
м. Кропоткин | 79 185 | 91,1% | 1,9% | 0,4% | 0,1% | 4,1% | 0,2% | 0,1% | 0,1% | 0,3% | 0,1% | 0,3% | 0,4% |
м. Кримськ | 56 623 | 80,3% | 3,5% | 0,7% | 0,1% | 3,6% | 0,2% | 0,3% | 1,3% | 2,3% | 2,2% | 0,5% | 0,2% |
м. Туапсе | 64 238 | 76,7% | 3,3% | 0,6% | 1,3% | 8,3% | 0,4% | 0,1% | 0,1% | 0,6% | 0,4% | 0,2% | 0,1% |
м. Слов'янськ-на-Кубані | 64 136 | 90,4% | 2,6% | 0,5% | 0,1% | 4,0% | 0,1% | 0,1% | 0,1% | 0,3% | 0,1% | 0,2% | 0,6% |
Краснодарська міська адміністрація | 145 179 | 89,1% | 2,1% | 0,4% | 0,5% | 4,6% | 0,2% | 0,1% | 0,1% | 0,3% | 0,2% | 0,3% | 0,1% |
Анапська міська адміністрація | 62 490 | 81,8% | 3,6% | 0,8% | 0,1% | 6,0% | 0,1% | 0,1% | 0,1% | 0,9% | 4,1% | 0,5% | 0,1% |
Армавірська міська адміністрація | 211 824 | 86,0% | 2,0% | 0,5% | 0,5% | 8,6% | 0,2% | 0,1% | 0,1% | 0,2% | 0,1% | 0,3% | 0,3% |
Білоріченська міська адміністрація | 60 394 | 81,6% | 2,2% | 0,4% | 0,4% | 10,9% | 0,4% | 0,4% | 0,6% | 0,4% | 0,7% | 0,2% | 0,4% |
Геленджицька міська адміністрація | 84 532 | 82,6% | 3,9% | 0,9% | 0,1% | 2,5% | 0,4% | 0,1% | 0,1% | 1,2% | 5,8% | 0,4% | 0,1% |
Гарячеключівська міська адміністрація | 51 640 | 85,1% | 3,0% | 0,5% | 0,5% | 6,1% | 0,4% | 0,2% | 0,1% | 0,5% | 0,2% | 0,4% | 0,1% |
Єйська міська адміністрація | 95 249 | 92,0% | 3,4% | 0,7% | 0,1% | 1,2% | 0,2% | 0,3% | 0,1% | 0,3% | 0,3% | 0,3% | 0,1% |
Лабінська міська адміністрація | 63 047 | 91,0% | 2,0% | 0,4% | 0,3% | 3,5% | 0,2% | 0,2% | 0,1% | 0,3% | 0,1% | 0,3% | 0,4% |
Новоросійська міська адміністрація | 281 036 | 85,8% | 3,5% | 0,6% | 0,1% | 4,3% | 0,4% | 0,4% | 0,1% | 1,4% | 0,9% | 0,2% | 0,1% |
Сочинська міська адміністрація | 397 103 | 67,5% | 3,7% | 0,6% | 1,2% | 20,2% | 2,3% | 0,3% | 0,1% | 0,5% | 0,9% | 0,2% | 0,1% |
Тихоріцька міська адміністрація | 66 516 | 94,0% | 2,1% | 0,4% | 0,1% | 1,5% | 0,2% | 0,2% | 0,0% | 0,2% | 0,1% | 0,2% | 0,3% |
Абінський район | 89 794 | 87,8% | 2,4% | 0,4% | 0,1% | 2,9% | 0,2% | 0,5% | 1,8% | 0,7% | 1,0% | 0,5% | 0,3% |
Анапський район | 69 134 | 77,6% | 3,1% | 0,9% | 0,1% | 11,9% | 0,1% | 0,1% | 0,2% | 1,6% | 0,7% | 1,0% | 0,2% |
Апшеронський район | 95 048 | 78,3% | 2,6% | 0,4% | 0,1% | 11,2% | 1,0% | 0,5% | 1,7% | 0,4% | 0,3% | 0,3% | 0,3% |
Білоглинський район | 33 477 | 94,8% | 1,2% | 0,3% | 0,1% | 1,5% | 0,2% | 0,2% | 0,0% | 0,2% | 0,1% | 0,1% | 0,4% |
Білоріченський район | 43 542 | 76,1% | 1,9% | 0,5% | 0,2% | 5,7% | 0,9% | 1,5% | 6,3% | 0,3% | 0,7% | 0,3% | 0,4% |
Брюховецький район | 54 594 | 93,7% | 2,3% | 0,5% | 0,1% | 1,5% | 0,1% | 0,1% | 0,1% | 0,2% | 0,2% | 0,2% | 0,2% |
Висілковський район | 60 239 | 93,3% | 2,1% | 0,5% | 0,1% | 1,5% | 0,1% | 0,2% | 0,1% | 0,2% | 0,5% | 0,2% | 0,1% |
Гулькевицький район | 102 632 | 89,9% | 2,8% | 0,5% | 0,1% | 2,2% | 0,2% | 0,2% | 0,1% | 0,3% | 0,2% | 1,6% | 0,7% |
Дінський район | 119 833 | 89,8% | 2,3% | 0,4% | 0,1% | 3,9% | 0,2% | 0,2% | 0,0% | 0,3% | 0,1% | 0,4% | 0,1% |
Єйський район | 43 962 | 93,8% | 2,8% | 0,5% | 0,1% | 0,9% | 0,1% | 0,2% | 0,0% | 0,3% | 0,1% | 0,4% | 0,1% |
Кавказький район | 45 343 | 88,1% | 1,6% | 0,4% | 0,1% | 7,2% | 0,1% | 0,2% | 0,0% | 0,3% | 0,1% | 0,3% | 0,5% |
Калінінський район | 50 161 | 91,1% | 2,1% | 0,3% | 0,1% | 2,1% | 0,1% | 0,1% | 0,1% | 0,2% | 0,1% | 0,6% | 0,3% |
Канівський район | 102 245 | 92,9% | 2,4% | 0,5% | 0,1% | 1,2% | 0,2% | 0,2% | 0,1% | 0,2% | 0,2% | 0,2% | 0,3% |
Коренівський район | 85 259 | 90,9% | 2,5% | 0,5% | 0,1% | 2,2% | 0,1% | 0,2% | 0,1% | 0,2% | 0,1% | 0,3% | 0,1% |
Красноармійський район | 103 874 | 92,7% | 2,3% | 0,4% | 0,1% | 2,1% | 0,1% | 0,1% | 0,1% | 0,3% | 0,1% | 0,3% | 0,3% |
Криловський район | 37 657 | 90,2% | 2,4% | 0,6% | 0,1% | 3,4% | 0,2% | 0,4% | 0,0% | 0,2% | 0,1% | 0,5% | 0,5% |
Кримський район | 70 576 | 76,0% | 2,7% | 0,7% | 0,1% | 2,7% | 0,1% | 1,1% | 6,5% | 2,1% | 2,5% | 0,5% | 0,1% |
Курганінський район | 103 999 | 86,5% | 2,1% | 0,4% | 0,1% | 7,2% | 0,2% | 0,3% | 0,1% | 0,3% | 0,1% | 0,4% | 0,6% |
Кущівський район | 70 513 | 89,5% | 2,6% | 0,4% | 0,1% | 2,3% | 0,3% | 0,4% | 0,6% | 0,8% | 0,1% | 0,4% | 0,2% |
Лабинський район | 39 235 | 90,3% | 2,0% | 0,4% | 0,2% | 3,3% | 0,5% | 0,2% | 0,2% | 0,2% | 0,2% | 0,4% | 0,2% |
Ленінградський район | 66 679 | 92,8% | 2,4% | 0,7% | 0,1% | 1,2% | 0,2% | 0,2% | 0,1% | 0,2% | 0,1% | 0,3% | 0,4% |
Мостовський район | 72 660 | 93,0% | 2,2% | 0,4% | 0,3% | 1,1% | 0,2% | 0,2% | 0,1% | 0,3% | 0,2% | 0,3% | 0,4% |
Новокубанський район | 87 478 | 86,5% | 2,3% | 0,6% | 0,4% | 6,8% | 0,1% | 0,1% | 0,1% | 0,2% | 0,1% | 1,1% | 0,1% |
Новопокровський район | 47 893 | 92,0% | 1,8% | 0,5% | 0,1% | 1,8% | 0,1% | 0,2% | 0,0% | 0,2% | 0,1% | 0,3% | 1,1% |
Отрадненський район | 66 734 | 85,9% | 1,4% | 0,3% | 0,2% | 8,8% | 0,3% | 0,2% | 0,1% | 0,2% | 0,2% | 0,2% | 0,4% |
Павловський район | 68 470 | 94,4% | 2,4% | 0,7% | 0,1% | 0,9% | 0,1% | 0,1% | 0,0% | 0,1% | 0,2% | 0,1% | 0,1% |
Приморсько-Ахтарський район | 60 913 | 93,1% | 3,1% | 0,5% | 0,1% | 0,7% | 0,2% | 0,2% | 0,1% | 0,3% | 0,2% | 0,3% | 0,1% |
Сіверський район | 107 661 | 91,1% | 2,6% | 0,5% | 0,2% | 2,0% | 0,2% | 0,2% | 0,1% | 0,4% | 0,6% | 0,4% | 0,3% |
Слов'янський район | 66 129 | 94,0% | 2,3% | 0,5% | 0,1% | 0,8% | 0,1% | 0,1% | 0,2% | 0,2% | 0,1% | 0,3% | 0,1% |
Старомінський район | 41 097 | 94,7% | 1,8% | 0,4% | 0,1% | 0,9% | 0,2% | 0,1% | 0,0% | 0,2% | 0,1% | 0,1% | 0,4% |
Тбіліський район | 48 752 | 89,4% | 2,1% | 0,8% | 0,1% | 3,2% | 0,2% | 0,2% | 0,1% | 0,2% | 0,3% | 1,9% | 0,5% |
Темрюцький район | 115 462 | 87,8% | 3,5% | 0,7% | 0,1% | 1,9% | 0,1% | 0,1% | 0,1% | 2,0% | 0,3% | 0,6% | 0,1% |
Тимашівський район | 107 189 | 90,8% | 2,5% | 0,5% | 0,1% | 2,9% | 0,2% | 0,3% | 0,1% | 0,4% | 0,2% | 0,3% | 0,1% |
Тихорецький район | 61 232 | 92,1% | 2,0% | 0,4% | 0,1% | 2,8% | 0,2% | 0,5% | 0,1% | 0,2% | 0,1% | 0,2% | 0,2% |
Туапсинський район | 61 257 | 65,4% | 3,0% | 0,6% | 5,7% | 21,0% | 0,4% | 0,1% | 0,1% | 0,7% | 0,3% | 0,3% | 0,1% |
Успенський район | 40 873 | 78,3% | 2,2% | 0,5% | 7,9% | 4,9% | 0,2% | 0,3% | 0,1% | 0,3% | 1,6% | 0,6% | 0,9% |
Усть-Лабенський район | 115 442 | 89,6% | 2,0% | 0,4% | 0,2% | 3,6% | 0,3% | 0,3% | 0,1% | 0,2% | 0,1% | 0,9% | 0,6% |
Щербинівський район | 38 816 | 94,9% | 2,1% | 0,3% | 0,1% | 0,7% | 0,1% | 0,1% | 0,0% | 0,2% | 0,1% | 0,2% | 0,3% |
Краснодарский край | 5 125 221 | 86,6% | 2,6% | 0,5% | 0,5% | 5,4% | 0,4% | 0,2% | 0,3% | 0,5% | 0,5% | 0,4% | 0,2% |
Населені пункти[ред. | ред. код]
Населені пункти з кількістю мешканців понад 20 тисяч 2007 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Адміністративний поділ[ред. | ред. код]
Території, підпорядковані адміністраціям міст:
- I. Краснодар
- II. Новоросійськ
- III. Геленджик
- IV. Гарячий Ключ
- V. Сочі
- VI. Армавір
Райони і їх адміністративні центри:
- Абінський (28) — Абінськ
- Анапський (26) — Анапа
- Апшеронський (31) — Апшеронськ
- Білоглинський (14) — Біла Глина
- Бєлорєченський (30) — Бєлорєченськ
- Брюховецький (10) — станиця Брюховецька
- Виселківський (11) — станиця Виселки
- Гулькевицький (24) — Гулькевичі
- Дінський (20) — станиця Дінська
- Єйський (1) — Єйськ
- Кавказький (23) — станиця Кавказька
- Калінінський (17) — станиця Калінінська
- Канівський (6) — станиця Канівська
- Корєновський (19) — Корєновськ
- Красноармійський (16) — станиця Полтавська
- Криловський (5) — станиця Криловська
- Кримський (27) — Кримськ
- Курганінський (32) — Курганінськ
- Кущевський (4) — станиця Кущевська
- Лабінський (37) — Лабінськ
- Ленінградський (7) — станиця Ленінградська
- Мостовський (36) — Мостовський
- Новокубанський (33) — Новокубанськ
- Новопокровський (13) — станиця Новопокровська
- Отрадненський (38) — станиця Отрадна
- Павловський (8) — станиця Павловська
- Приморсько-Ахтарський (9) — Приморсько-Ахтарськ
- Сєверський (29) — станиця Сєверська
- Слов'янський (15) — Слов'янськ-на-Кубані
- Старомінський (3) — станиця Старомінська
- Тбіліський (22) — станиця Тбіліська
- Темрюцький (25) — Темрюк
- Тимашевський (18) — Тимашевськ
- Тихорєцький (12) — Тихорєцьк
- Туапсинський (35) — Туапсе
- Успенський (34) — Успенське
- Усть-Лабінський (21) — Усть-Лабінськ
- Щербіновський (2) — станиця Старощербинівська
Економіка[ред. | ред. код]
У галузевій структурі краєвих ВРП виділяються транспорт (16,2% проти 8,2% для Росії в цілому) і сільське господарство (16,0% проти 7,8%). Питома вага промисловості в порівнянні з середньоросійським показником вдвічі нижче — 16% (проти 33% по РФ в цілому і 23% для Південного федерального округу).
Провідне місце в структурі промисловості належить переробляючим виробництвам. Харчова галузь забезпечує 42,8% загального обсягу промислової продукції; далі йдуть електроенергетика (13,4%), паливна галузь (10,5%), машинобудування і металообробка (9,4%) і промисловість будівельних матеріалів (7,9%). На хімічний і лісовий комплекси припадає всього по 3-4% промислового виробництва. Частка легкої галузі зовсім незначна (1,3%).
Відмінною рисою промислової інфраструктури Краснодарського краю є високий ступінь концентрації спеціалізованих виробництв в основних промислових центрах — Краснодарі (де зосереджено більш за третину краєвого промислового потенціалу), Армавірі і Новоросійську.
У Краснодарі і його околицях зосереджено 38% обсягу промислової продукції і 47% інвестицій в основні засоби виробництва, сконцентровано 16% населення.
Порти Новоросійськ і Туапсе забезпечують перевалювання 75% сухих вантажів, що проходять через портове господарство півдня Росії, обслуговують третю частину російського експорту нафти.
Важлива галузь економіки — туризм, зокрема в районах міст Сочі, Геленджика, Анапи. Також останнім часом активно розвивається туристична галузь на узбережжі Азовського моря.
У зв'язку з проведенням у місті Сочі Олімпіади 2014 року очікувалося збільшення інвестицій в інфраструктуру Чорноморського узбережжя Краснодарського краю.
Примітки[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
![]() |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Krasnodar Krai |
- Офіційний сайт адміністрації Краснодарського краю (рос.)
- Космічний моніторинг деформацій рельєфу Краснодарського краю (рос.)
- Краснодарський край в довіднику-каталозі «Вся Росія» (рос.)
- Інформаційний портал Краснодарського краю (рос.)
- kuban.iNFO Інформаційний портал Краснодарського краю (рос.)
- Краснодарський край на Відкритому порталі Півдня Росії (рос.)
- Інформаційно-пошуковий портал Краснодарського краю (рос.)
- Інформаційний портал Кубані (рос.)
- Соціальний захист населення в Краснодарі і Краснодарському краю: офіційний сайт Департаменту соцзахисту населення Краснодарського краю[недоступне посилання з липня 2019] (рос.)
Азовське море Таганрозька затока |
![]() |
![]() |
Керченська протока | ![]() | |
Чорне море | ![]() |
![]() |
|
|
|
|