Красностав (Польща)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Красностав
Krasnystaw
Герб Прапор
Герб Прапор
площа Ринок
площа Ринок
Розташування міста Красностав
Основні дані
51°00′ пн. ш. 23°10′ сх. д. / 51.000° пн. ш. 23.167° сх. д. / 51.000; 23.167Координати: 51°00′ пн. ш. 23°10′ сх. д. / 51.000° пн. ш. 23.167° сх. д. / 51.000; 23.167
Країна Польща Польща
Регіон Люблінське воєводство
Магдебурзьке право 1394
Населення 19 285 (2008[1])
Площа міста 42,13 км²
Густота населення 458 осіб/км²
Поштові індекси 22-300
Телефонний код 48 82
Номери автомобілів LKS
Міста-побратими комуна Альвеста
Міська влада
Веб-сторінка krasnystaw.pl

Красностав у Вікісховищі?

Красностав (Краснистав, пол. Krasnystaw) — місто в східній Польщі, на річці Вепш. Адміністративний центр Красноставського повіту Люблінського воєводства. Розташоване на річці Вепш.

Походження назви[ред.ред. код]

Згідно з легендою, польський король Владислав Ягайло, проводжаючи з Кракова до Львова руську князівну, у яку був закоханий, зупинився на обід у селі Щекареві. До страви місцевим старостою був поданий короп із шафраном, який дуже сподобався князівні. Виїжджаючи з замку, вона побачила ставок, де розводилася та риба, і в захопленні сказала: «Ото красний став!» На згадку про те, король Владислав зробив село Щекареве містом Красноставом, а зображення двох коропів розмістив на місцевому гербі[2].

Історія[ред.ред. код]

Пам'ятна дошка К.Нєсєцкому на колишньому єзуїтському колегіумі. Красностав, Польща

Красностав виник поруч давньоруського граду Щекарева. Як зазначає К. Столецький (2008), Якуб Суша – холмський уніатський єпископ в XVII ст. записав народний переказ про те що Щекарів був закладений одним з київських братів – Щеком. Укріплення мало лежати на торгівельному шляху від бродів на Бузі в районі Городла до Вепря, по дорозі на Люблін. В ХІІ ст. Щекарів лежав на приграниччі холмських та червенських волостей. Аналіз сучасного планування Красноставу свідчить, що сучасна вулиця Коловорот, яка півколом огинає село з півночі і обривається на березі Вепря, колись могла вести до переправи на ньому. Така локалізація може свідчити про розміщення тут поселення (див. тут). На південний-схід від описуваного поселення розташовується округлий горб, на якому могло розміщуватися Щекарівське городище (див. тут). Існують деякі підтвердження такої гіпотези, які можна знайти в холмських судових записах. Зокрема, запис 1470 р. розповідає, що тут у підніжжя городища функціонував млин. Другий запис про продаж землі згадує в 1473 р. «узгір’я городище». Археологічні розвідки на території Красноставу свідчать про інтенсивне поселення в Х-ХІІІ ст. Таким чином, можна припустити що землі Щекарева простягалися на південь від поселення та городища аж до до гирла Жолкевки до Вепря. Імовірно городище утворилося ще в Х-ХІ ст. На початку ХІІІ ст. згадувалося як городище та центр волості. Зокрема у 1219 р. літопис Єпатієвський повідомляє: «Приде Лестко на Данила к Щекаревоу бороня идти емоу на помощь Мьстиславоу тестю своемоу». Тобто Лешек Білий перегородив дорогу Данилові, який ішов до Галича на зустріч з Мстиславом. Порівняльний аналіз джерел свідчить що описувані події дійсно могли відбутися в 1220 чи 1221 р. Щекарів пережив напад монголів, про що свідчить згадка про нього наприкінці ХІІІ ст., коли нащадки Данила змушені були брати участь у татарських нападах на сусідів. З цього часу походить другий запис про Щекарів, коли мазовецький князь Болеслав ІІ, скориставшись з відсутності руських князів, напав та знищив села біля Щекарева, хоча його самого здобути не міг: «оусмотривь време таково пришедь во двоу стоу вовоева вкола Щекерева и взя десять сел и тако идяшеть назад с великою гордостью...ако всю землю вземь». Ця подія могла мати місце в 1285 р. Кінець існуванню старого Щекарева принесло загарбання прикордоння Казимиром Великим. Король розпорядився звести замок на новому місці. В 1377 р. вже згадується Красностав[3].

Красностав, був повітовим центром у Холмській землі Руського воєводства Корони Польської. У XVI ст. тут діяли 2 православні церкви, русини-українці складали близько 1/3 мешканців (за даними деяких істориків, були навіть більшістю).

Пам'ятки архітектури[ред.ред. код]

Відомі люди[ред.ред. код]

Красноставські старости[ред.ред. код]


Галерея[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].
  2. Legenda nt. powstania nazwy miasta i herbu miasta. (пол.)
  3. Парнікоза, Іван (16.06.2017). Холм та Холмщина – подорож для українця. Частина 2: Княжий Холм. http://h.ua (українська). http://h.ua. Процитовано 16.06.2017. 
  4. Pileccy (01) (пол.)
  5. Szamotulscy (01) (пол.)
  6. Tęczyńscy (01) (пол.)
  7. Olesniccy (01) (пол.)

Джерела[ред.ред. код]


Польща Це незавершена стаття з географії Польщі.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.