Красностав (Славутський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Красностав
Krasnostav slav gerb.png Krasnostav slav prapor.png
Герб Прапор
Країна Україна Україна
Область Хмельницька область
Район/міськрада Славутський район
Громада Берездівська сільська громада
Код КОАТУУ 6823982202
Облікова картка картка 
Основні дані
Населення 535
Площа 3,46 км²
Густота населення 154,62 осіб/км²
Поштовий індекс 30085
Телефонний код +380 3842
Географічні дані
Географічні координати 50°24′20″ пн. ш. 27°10′48″ сх. д. / 50.40556° пн. ш. 27.18000° сх. д. / 50.40556; 27.18000Координати: 50°24′20″ пн. ш. 27°10′48″ сх. д. / 50.40556° пн. ш. 27.18000° сх. д. / 50.40556; 27.18000
Середня висота
над рівнем моря
215 м
Місцева влада
Адреса ради 30084, Хмельницька обл., Славутський р-н, с. Гориця, тел. 55-3-31
Карта
Красностав. Карта розташування: Україна
Красностав
Красностав
Красностав. Карта розташування: Хмельницька область
Красностав
Красностав
Мапа

Красноста́в (Хлапотин, Хлопотин; їдиш: קראַסניסטאַוו) — село в Україні, в Берездівській сільській територіальній громаді Славутського району Хмельницької області. Населення становить 535 осіб.

Історія[ред. | ред. код]

Перша письмова згадка про населений пункт датується 1386 роком, коли великий литовський князь Ягайло надав Корець, Заслав, Острог, Хлапотин та деякі інші сусідні міста князеві Федорові Даниловичу Острозькому. Сталося це на підставі Кревської унії.

Князь Ілля Острозький записав своїй дружині Беаті Косцелецькій, зокрема, замки у Хлопотині, Степані, Сатиєві з належними до них маєтностями.[1]

Право на міський статус Хлапотин отримав 2 червня 1573 року. За даними деяких дослідників Хлапотин одним із перших одержав Магдебурзьке право. Ця подія відбулася у 1616 році. Мав свою печатку і був одним із 102 міст Волині, що мали замки.

У 1603 році відбувається перерозподіл маєтностей між синами Василя Костянтина Острозького. Хлапотин, разом із сусіднім Берездовом, одержав князь Олександр Васильович Острозький. Одначе у повне володіння своїми маєтностями не вступив. Бо того ж таки 1603 року помер. Від 15 травня 1604 до 1619 року цими містами, володіла його вдова Анна зі Штемберку Костчанка Острозька. Після смерті обох її синів Костянтина-Адама і Януша-Павла вдова ділить, що залишилося, поміж дочками. Відтак у 1621 році Хлапотин і Берездів успадкувала її молодша дочка Анна-Алоїза Ходкевичова-Острозька. А вже після смерті Анни-Алоїзи у 1654 році всі маєтності перейшли до дітей сестри — княгині Софії Любомирської.

Відповідно до поборового реєстру від 1635 року, у Хлапотині було із 93 ремісників. А саме: 14 чоботарів, 4 ковалі, 10 каретників, 6 бондарів, 4 теслярі, 6 гребенників, 1 лимар, 20 кравців, 2 ткачі, 1 котляр, 4 гончарі, 1 скрипаль, 8 м'ясників, 2 майстри з виробництва солоду, 4 пивовари, 6 пекарів.

З поступовим занепадом князівських родів Острозьких, Заславських, Любомирських, почалися тривалі сварки поміж їх нащадками за спадщину, у тому числі й за населені пункти Славута, Берездів та Красностав (Хлапотин), на тривалий період зрештою стають власністю Сангушків. Також певний час містечко належало до князів Яблоновських, але 1831 року маєток був конфіскований царським урядом.

Занепад міста пов'язують з частими пожежами та нападами татар. Один з яких, за легендою і завершився повним його руйнуванням, після чого від Хлапотина залишився лише «красний» від крові став.

На кінець 19 століття у Красноставі 200 будинків і 697 жителів, в тому числі 55 % євреїв, дерев'яна церква з 1874 року, синагога, дім молитви, гарбарня, фабрика черепиці, школа заснована у 1886 році, цегельня.

За переписом 1911 року в містечку було 2,342 жителів,, міщанська управа, аптека, 2 аптекарські склади, 15 крамниць, горілчана державна крамниця, кредитове товариство, паровий млин (15,000 пудів річного перемолу), земська випозичальня сільсько-господарських машин, 2 ресторани і 8 ярмарків щорічно.

У 1927 році в Красноставі проживало 190 єврейських сімей. Протягом 19331938 років функціонувала єврейська школа. Протягом Другої Світової війни майже всі євреї Красностава були розстріляні.

28 вересня 2007 року відкрито меморіальний комплекс пам'яті загиблого міста Хлапотин.

Символіка[ред. | ред. код]

Затверджена 23 грудня 2016 р. рiшенням № 15 XVII сесії сільської ради VII скликання.

Герб[ред. | ред. код]

У червоному щиті срібний мурований косий хрест. Щит вписаний в золотий декоративний картуш і увінчаний золотою сільською короною. Внизу картуша напис «КРАСНОСТАВ».

Мурований хрест — символ замку, який існував у Красноставі, що стояв на перехресті двох торгових шляхів.

Прапор[ред. | ред. код]

На квадратному червоному полотнищі білий мурований косий хрест.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Żelewski R. Łaska 1. v. Ostrogska z Kościeleckich Beata (1515—1576) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1973. — T. ХVIII/…, zeszyt 7…. T. XVIII. — S. 223. (пол.)

Література[ред. | ред. код]


Посилання[ред. | ред. код]