Краснянська ГЕС
| Краснянська ГЕС | |
|---|---|
| 48°24′ пн. ш. 23°53′ сх. д. / 48.400° пн. ш. 23.883° сх. д.Координати: 48°24′ пн. ш. 23°53′ сх. д. / 48.400° пн. ш. 23.883° сх. д. | |
| Країна |
 Україна |
| Стан | діюча |
| Річка | Красношурка, притока р.Тересва |
| Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 2011, 2013 |
| Основні характеристики | |
| Установлена потужність | 1,16 МВт |
| Тип ГЕС | дериваційна змішаного типу |
| Характеристики обладнання | |
| Тип турбін | радіально-осьові |
| Кількість та марка турбін | 1 ФГ-3 |
| Витрата через турбіни | 2,2 м³/с |
| Кількість та марка гідрогенераторів | асинхроний генератор АГ (Р=800 кВт, U=10 кВ, n=758об/хв) |
| Власник | ПП «Укрелектробуд» |
  Краснянська ГЕС | |
| Мапа | |
 | |
Краснянська ГЕС — діюча мала гідроелектростанція у Закарпатській області. Розташована на потічку Красношурка[1], притоці Тересви, біля села Красна Тячівського району.
Опис[ред. | ред. код]
Краснянська ГЕС збудована у січні 2011 року[2]. Власник — ПП «Укрелектробуд», яке є складоворю енергетичної компанії «Ренер»[3]. Потужність Краснянська ГЕС у 2011 році становить 0,8 МВт. У липні 2013 року було добудовано ще одну турбіну потужністю 0,3 МВт. Робота гідроелектростанції запрограмована на програмованому логічному контролері, станція працює в повністю автономному режимі, також передбачено ручний режим роботи.
Краснянська ГЕС є дериваційною змішаного типу, де окрім деривації використовується ще підпірна гребля. Довжина деривації становить 1850 м, діаметр трубопроводу— 1,2 м.
 Зовнішні відеофайли
| |
|---|---|
|
Краснянська МГЕС |
Екологія[ред. | ред. код]
Краснянська ГЕС побудована без проходження процедури оцінки впливу на навколишнє природне середовище та без погоджень із Закарпатським облводгоспом та Головним держуправлінням охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства в Закарпатській області.
Основні екологічні проблеми[4]:
- істотна шкода екосистемі гірської річки;
- знищення оселищ червонокнижних видів риб, створення перешкод для міграції риби (форель струмкова, харіус європейський)[5];
- фрагментація річкової екосистеми, створення збіднених киснем річкових ділянок[6];
- надмірний забір води;
- замулюванн русла.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Немиш, Любов. Міні-ГЕС у селі Красна чи є користь громаді. http://transkarpatia.net (українська) . Архів оригіналу за 16 серпня 2016.
- ↑ ГЕС-турне по-українськи: про що мовчать закарпатські журналісти?. Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 2 листопада 2017.
- ↑ «Ренер». Архів оригіналу за 4 листопада 2017. Процитовано 2 листопада 2017.
- ↑ Карта ГЕС в Українських Карпатах. Мала ГЕС Білин. Архів оригіналу за 18 жовтня 2017. Процитовано 2 листопада 2017.
- ↑ Хто заробляє за «зеленим тарифом» на річках Закарпаття?. Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 2 листопада 2017.
- ↑ Після греблі — тільки каміння[недоступне посилання]
Посилання[ред. | ред. код]
- ГЕС в Українських Карпатах. Міні-ГЕС Красна (Краснянська)[недоступне посилання] Google
|
Це незавершена стаття з енергетики. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
Це незавершена стаття про підприємство. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||