Красовський Степан Якимович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Степан Якимович Красовський
біл. Сцяпан Акімавіч Красоўскі
Красовский Степан Акимович.jpg
Народження 7 (20) серпня 1897(1897-08-20)
Російська імперія с. Глухи Могильовської губернії, Російська імперія
Смерть 21 квітня 1983(1983-04-21) (85 років)
СРСР Москва, СРСР
Поховання Московська область
Приналежність Прапор Радянської армії Радянська армія
Вид збройних сил Прапор ВПС СРСР ВПС СРСР
Роки служби Російська імперія 1916-1917
СРСР 1918-1983
Партія Комуністична партія Радянського Союзу
Член Центральний Комітет Комуністичної партії Радянського Союзу
Звання SA AF F9Mars 1974 h.svg Маршал авіації
Війни / битви Перша світова війна
Громадянська війна в Росії
Радянсько-фінська війна
Німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Леніна Орден Леніна Орден Леніна
Орден Леніна Орден Леніна Орден Жовтневої Революції Орден Червоного Прапора
Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора Орден Суворова I ступеня
Орден Кутузова I ступеня Орден Богдана Хмельницкого I ступеня Орден Суворова II ступеня Орден Червоної Зірки
Орден «За службу Батьківщині у Збройних силах СРСР» III ступеня
Красовський Степан Якимович у Вікісховищі?

Степан Якимович Красовський (7 (20) серпня 1897(18970820) — 21 квітня 1983) — радянський військовий діяч, маршал авіації (1959), Герой Радянського Союзу (1945). Професор (1960). Депутат Верховної Ради УРСР 2-го скликання. Член Центральної ревізійної комісії КПРС в 1961 — 1966 роках. Перший почесний громадянин міста Бровари.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 7(20) серпня 1897 року в селі Глухи Могильовської губернії (тепер Биховського району Могильовської області, Республіка Білорусь) у селянській родині. У 1915 році закінчив вище початкове училище у місті Бихові. Працював у Селецькому поштовому відділенні Могильовської губернії.

З травня 1916 р. — у російський імператорській армії. Служив у Сибірському запасному полку (Псковська губернія), закінчив радіотелеграфні курси Західного фронту у місті Мінську. З грудня 1916 року — начальник радіостанції авіаційного загону 20-го армійського корпусу, з березня 1917 року — начальник радіостанції 25-го корпусного авіаційного загону Західного фронту. Учасник 1-ї світової війни, унтер-офіцер.

З жовтня 1917 р. — у Червоній гвардії. У грудні 1917 року у складі авіазагону переведений в місто Єфремов Тульської губернії, де в лютому 1918 року добровольцем зарахований до Червоної Армії.

Член РКП(б) з 1918 року.

Учасник громадянської війни: з літа 1918 року — на Західному фронті, у жовтні 1918 — травні 1920 — авіамоторист і військовий комісар 33-го авіазагону на Східному фронті; у травні 1920 — жовтні 1921 — військовий комісар і одночасно льотчик-спостерігач 1-го Азербайджанського авіазагону і ВПС 11-ої армії Кавказького фронту у місті Баку.

Після громадянської війни продовжував службу у військово-повітряних силах (ВПС) на комісарських посадах. З 1923 року — комісар 47-го зведеного авіазагону у місті Баку. З 1924 року — військовий комісар 14-го авіаційного загону у місті Москві, незабаром переформованого в 30-у авіаційну ескадрилью імені Червоної Москви. З 1926 року — начальник авіапарку у Москві.

У 1927 році закінчив курси удосконалення командного складу ВПС при Військово-повітряній академії імені Жуковського у Ленінграді.

З листопада 1927 року — командир та військовий комісар 3-го авіазагону Московського військового округу у місті Іваново-Вознесенську, з березня 1934 року — командир 253-ї штурмової авіаційної бригади Ленінградського військового округу. У 1935 році направлений на навчання.

У 1936 році закінчив оперативний факультет Військово-повітряної академії імені Жуковського.

З грудня 1936 року — командир 147-ї швидкісної штурмової авіаційної бригади Ленінградського військового округу. З червня 1937 року — командувач 1-го авіаційного корпусу Ленінградського військового округу, з квітня 1938 року — начальник 7-го бригадного авіаційного району Ленінградського військового округу, з жовтня 1938 року — начальник району авіаційного базування у місті Мурманську і заступник командувача ВПС 13-ї армії.

Учасник радянсько-фінської війни. У 1939 — 1940 р. — командувача ВПС 14-ї армії і одночасно — командир Мурманської авіаційної бригади. З січня 1940 року — заступник командувача ВПС 14-ї армії з бомбардувальної авіації.

З березня 1940 року — начальник Краснодарського військового авіаційного училища, з січня 1941 року — помічник командувача ВПС Північно-Кавказького військового округу з військово-навчальних закладів.

З червня 1941 — командувач Військово-повітряних сил (ВПС) Північно-Кавказького військового округу.

Учасник радянсько-німецької війни. З жовтня 1941 року — командувач ВПС 56-ї армії Південного фронту. З січня 1942 року командував ВПС Брянського фронту. У травні — жовтні 1942 — командувач 2-ї повітряної армії на Брянському і Воронезькому фронтах. У листопаді 1942 року призначений командувачем 17-ї повітряної армії на Сталінградському і Південно-Західному фронтах. З березня 1943 року знову командував 2-ою повітряною армією.

До травня 1947 року продовжував командувати 2-ою повітряною армією, яка дислокувалася у Австрії. З травня 1947 року — командувач ВПС Далекого Сходу. З вересня 1951 року по серпень 1952 року був головним військовим радником Народно-визвольної армії Китаю з військово-повітряних сил.

У серпні 1952 — червні 1953 року — командувач ВПС Московського військового округу. У червні 1953 — квітні 1955 року — командувач ВПС Північно-Кавказького військового округу. У квітні 1955 — квітні 1956 року — командувач 26-ї повітряної армії (Білоруський військовий округ).

У квітні 1956 — травні 1968 року — начальник Червонопрапорної Військово-повітряної академії.

З жовтня 1968 року — у відставці. У липні 1970 року рішенням Політбюро ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР відновлений в кадрах Збройних Сил, призначений військовим інспектором-радником в Групі генеральних інспекторів Міністерства оборони СРСР.

Проживав у Москві. Похований у селищі Моніно Московської області.

Звання[ред. | ред. код]

  • комбриг (4.12.1935)
  • генерал-майор авіації (4.06.1940)
  • генерал-лейтенант авіації (20.12.1942)
  • генерал-полковник авіації (4.02.1944)
  • маршал авіації (8.05.1959)

Нагороди[ред. | ред. код]

Джерела та література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]