Красуха (комплекс РЕБ)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Красуха
Зображення
Країна  Росія
Країна походження  Росія
Виробник KRETd
CMNS: Красуха у Вікісховищі

Красуха — російське сімейство комплексів радіоелектронної боротьби (РЕБ). Розроблені Всеросійським Науково-дослідним інститутом «Градієнт» (Ростов-на-Дону), у виробництві та випробуваннях дослідного зразка брав участь новгородський завод " Квант ", що входить до Концерну «Радіоелектронні технології» (КРЕТ) .[1] Серійне виробництво машин РЕБ ведеться Брянським електромеханічним заводом .

Призначення[ред. | ред. код]

Прикриття командних пунктів, угруповань військ, засобів ППО, важливих промислових та адміністративно-політичних об'єктів. Комплекс аналізує тип сигналу та впливає на РЛС противника завадовим випромінюванням. Здійснюють придушення супутників-шпигунів, наземних радарів та авіаційних систем АВАКС .[2]

Історія створення[ред. | ред. код]

Розробка комплексів «Красуха» почалася в середині 1990-х років. Одночасно з комплексом 1РЛ257 «Красуха-4» розроблялася система 1Л269 «Красуха-2». Комплекси відрізняються один від одного складом застосовуваного обладнання («Красуха-2» виконана на аналоговому обладнанні, «Красуха-4» на цифровому[3]), характеристиками і шасі, що застосовується. Комплекс «Красуха-2» монтується на чотириосному шасі БАЗ- 6910-022, «Красуха-4» — на чотириосному шасі заводу КамАЗ . Інформація, що дозволяє скласти докладний перелік відмінностей між комплексами, засекречена.

Державні випробування комплексів завершено у 2009 році.[4]

Початок експлуатації[ред. | ред. код]

Перші станції «Красуха-2» поставлені до Збройних сил Росії у 2012 році. Держоборонзамовлення 2014 року на постачання станцій «Красуха-2» виконано КРЕТ у жовтні 2014 року.[1] У 2015 році було поставлено два комплекси.[5]

Перший контракт на постачання п'яти серійних виробів «Красуха-4» було підписано 26 травня 2011 року. Другий державний контракт на виготовлення неуточненої кількості комплексів «Красуха-4» укладено за результатами закритого аукціону 23 квітня 2012 року вже з Концерном «Радіоелектронні технології». За аналогічною схемою 27 березня 2013 року з КРЕТом було укладено третій держконтракт на постачання комплексів «Красуха-4» у кількості 18 одиниць.[6] Всього за 2012—2013 роки вироблено 10 комплексів «Красуха-4»[6]

Технічна інформація[ред. | ред. код]

Технічні подробиці комплексу засекречені. Стверджується, що можливості станції активних перешкод дозволяють ефективно боротися з усіма сучасними станціями радіолокації. За деякими даними, комплекс РЕБ «Красуха-4» здатний «глушити» як сигнал радіолокаційних станцій противника, а й радіоканали управління безпілотними літальними апаратами . За словами генерального директора Брянського електромеханічного заводу Федора Дмитрука, до складу комплексу «Красуха-2» входять три машини зі спеціальним обладнанням, а до складу «Красуха-4» — дві.[3]

Тактико-технічні характеристики[ред. | ред. код]

Дальність дії комплексу «Красуха-4» оцінюється в 150—300 кілометрів.[2]

Експортний варіант[ред. | ред. код]

Станція 1Л269 пропонується на експорт та була представлена на виставці КРЕТ у квітні 2013 року.[4]

Застосування[ред. | ред. код]

Повітряно-космічні сили РФ розгорнули в жовтні 2015 року систему «Красуха-4» на аеродромі Хмеймім під час російської інтервенції в Сирії[7] . За версією «Незалежної газети», саме за допомогою комплексів РЕБ «Красуха» 17 квітня 2018 року в Сирії було збито деякі запущені за позиціями урядової армії американські крилаті ракети «Томагавк»[8] .

За версією «Російського Агентства новин», у жовтні 2020 року перекинутий на російську військову базу в Гюмрі комплекс РЕБ останньої модифікації " Красуха -4[9] " збив на прилеглій до НКАО території Вірменії, під час війни 2020 року, дев'ять турецьких безпілотників.[9] .

У ході російської інтервенції в Україну українські війська захопили контейнерний командний пункт, який є частиною російської мобільної системи радіоелектронної боротьби «Красуха-4». Це сталося у вівторок, 22 березня, в районі селища Макарів на Київщині[10].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б КРЭТ досрочно выполнил Госзаказ на поставку РЭБ «Красуха-2» в армию. Архів оригіналу за 11 квітня 2015. Процитовано 16/6/2015.
  2. а б Комплекс радиоэлектронной борьбы «Красуха-4». Архів оригіналу за 4 квітня 2015. Процитовано 16/6/2015.
  3. а б Как сверхсекретная машина глушит врага. Архів оригіналу за 21 лютого 2016. Процитовано 16/6/2015.
  4. а б 1Л269 Красуха-2. Архів оригіналу за 14 серпня 2018. Процитовано 16/6/2015.
  5. Источник: войска получат четыре комплекса радиоэлектронной борьбы "Москва-1" до конца года. Архів оригіналу за 5 жовтня 2015. Процитовано 16/6/2015.
  6. а б 1РЛ257 Красуха-4. Архів оригіналу за 6 червня 2015. Процитовано 16/6/2015.
  7. В Сирии замечены новейшие системы радиоэлектронной борьбы «Красуха-4». Lenta.ru. Архів оригіналу за 6 жовтня 2015. Процитовано 5-10-2015.
  8. Долететь до целей «Томагавкам» помешали «Красухи» [Архівовано 19 квітня 2018 у Wayback Machine.] // Независимая газета, 18 апреля 2018
  9. а б «Красуха-4» в Армении. Панацея от байрактаров на позициях [Архівовано 2 березня 2021 у Wayback Machine.] // «Русское Агентство новостей», 28 октября 2020 …Издание «Свободная пресса» опубликовало материал о том, что российские военные применили против турецких беспилотников комплекс радиоэлектронной борьбы «Красуха-4». [Архівовано 25 квітня 2021 у Wayback Machine.]
  10. {{Cite web|title=Українські військові захопили одну із найпотужніших станцій радіоелектронної боротьби Росії. Фото |url=https://news.obozrevatel.com/ukr/society/ukrainski-vijskovi-zahopili-odnu-iz-najpotuzhnishih-stantsij-radioelektronnoi-borotbi-rosii-foto.htm [Архівовано 24 березня 2022 у Wayback Machine.] |website=obozrevatel |date=2022-03-23|accessdate=2022-03-24|language=uk|first=Надія|last=Данищук}

Посилання[ред. | ред. код]