Кратеропа сахарська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кратеропа сахарська

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Leiothrichidae
Рід: Argya
Вид: Кратеропа сахарська
Argya fulva
(Desfontaines, 1789)
Підвиди

(Див. текст)

Синоніми
Turdus fulvus Desfontaines, 1789
Turdoides fulva (Desfontaines, 1789)
Посилання
Вікісховище: Argya fulva
Віківиди: Argya fulva
МСОП: 22716368
NCBI: 2183808

Кратеро́па сахарська[2] (Argya fulva) — вид горобцеподібних птахів родини Leiothrichidae[3]. Мешкає в Північній Африці і Сахарі.

Довжина птаха становить 25,4 см, з яких 2,4–2,5 см припадає на дзьоб і 12,7 см на хвіст. Довжина крила становить 9,3–9,5 см, цівки 3,2–3,3 см. Середня вага 61,4 г[4]. Верхня частина тіла піщано-коричнева. Надхвістя і нижні покривні пера хвоста світліші, жовтувато-коричневі. Голова охриста. Махові пера світлі, жовтуваті. Стернові пера світло-коричневі, поцятковані сірими смужками. Горло білувате, під дзьобом білі "вуса". Нижня частина тіла світло-коричнева. Дзьоб чорний, лапи жовтувато-коричневі, очі карі[5].

Підвиди

[ред. | ред. код]

Виділяють чотири підвиди:[6]

Поширення і екологія

[ред. | ред. код]

Сахарські кратеропи живуть в пустелях і напівпустелях, сухих чагарникових заростях і оазах. В масиві Ахаггар зустрічаються на висоті до 2200 м над рівнем моря[7].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. BirdLife International (2016). Argya fulva. Архів оригіналу за 7 грудня 2021. Процитовано 7 грудня 2021.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. del Hoyo, J.; Elliot, A. & Christie, D.A.: Handbook of the Birds of the World. T. 12. Picathartes to Tits and Chickadees. Lynx Edicions, 2007, s. 216. ISBN 9788496553422. 
  4. John B. Dunning: CRC Handbook of Avian Body Masses. CRC Press, 2007, s. 423. ISBN 9781420064452. 
  5. Richard Bowdler Sharpe: Catalogue of Birds in the British Museum. T. 7. Cichlomorphae. 1883, s. 397. 
  6. Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (October 2021). Laughingthrushes and allies. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 30 листопада 2021. Процитовано 01 грудня 2021.
  7. J.I.S. Whitaker: The birds of Tunisia; being a history of the birds found in the regency of Tunis. T. 1. 1905, ss. 128–130.