Кратон

Кратон Північної Америки.

Крато́н (рос. кратон, англ. craton; нім. Kraton m) — консолідовані ділянки земної кори, нездатні до перетворення альпінотипною складчастістю.

Розрізняють: підняті і занурені кратони.

Термін кратон введений геологом X. Штіллє (1940) замість запропонованого австрійським геологом Л. Кобеком терміна «кратоген» (1928) і широко застосовується в зарубіжній літературі як синонім українського терміна «Геологічна платформа».

Див. також

• Перикратон
• Геологічна платформа
• Континентальна платформа
• Список щитів і кратонів

Література

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.