Крашанка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Кра́шанка (галунка) — один з чотирьох основних видів розписаних великодніх яєць, разом з крапанкою, дряпанкою, та писанкою (інколи писанками називають загалом всі розписані яйця). Кожен із цих видів має свою систему розпису.

Історія[ред.ред. код]

Яйце завжди було символом зародження життя. Крашанки наділяли охоронними властивостями.[1]

Згідно з церковною традицією, фарбують крашанки у Чистий четвер (четвер на Страсному тижні — останній тиждень Великого посту, безпосередньо напередодні Великодня). У Велику суботу крашанки разом з паскою несуть до церкви на освячення.

Технологія виготовлення[ред.ред. код]

Приготування крашанок у відварі лушпиння цибулі.

Традиційна технологія виготовлення крашанки є дуже простою, в порівнянні з виготовленням усіх інших видів великодніх яєць. Вона не потребує використання воску, спеціальних фарб, чи писачка. У найпростішому випадку для отримання крашанок яйця варять у лушпинні цибулі. Виготовлені таким способом крашанки мають жовто-коричневий колір різної інтенсивності. Іноді до яєць прив'язують листочки петрушки, які залишають на шкаралупі світлі відбитки. Найчастіше крашанки фарбують у червоний колір, символ кохання і вічного життя.

У ХХ сторіччі почали також фарбувати крашанки різноманітними харчовими барвниками промислового виробництва.

Натуральні барвники[ред.ред. код]

Спочатку крашанки фарбували кров’ю в червоний колір крові. Зараз можна побачити крашанки різного забарвлення. Використовуючи відвари рослин, та залежно від мети, можна отримати наступні кольори:

Також для фарбування використовували чебрець та кору з чорноклена. Змінюючи щільність відвару і час, протягом якого в ньому знаходяться яйця, можна регулювати насиченість кольору.


На гроші там не козиряли,
А в кітьки[2] крашанками грали,  — 
Не візьмеш даром сухаря.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 313-314 на сайті ukrlit.org
  2. йдеться про поширений звичай грати на Великдень у крашанки. Грали навбитки, тобто стукалися крашанками з гострого кінця. Той, чиє яйце лишиться цілим, забирає надбите яйце партнера собі.

Джерела[ред.ред. код]

  • Манько, Віра. Українська народна писанка : науково-популярне видання. — вид. друге, доповнене. — Л. : Свічадо, 2008. — 41 с., 38 с. іл. — ISBN 978-966-8744-10-5.
  • Малиніна, А. О. Великодній сувенір. Українська народна писанка : Навчально-методичний посібник / А. О. Малиніна, І. О. Малиніна, О. Ю. Гріднєва. — Х. : Скорпіон, 2005. — 32 с., 16 с. іл. — ISBN 966-7504-68-9.