Краєзнавчий музей Печенізького району

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Краєзнавчий музей Печенізького району ім. Т.А. Суліми
49°51′53″ пн. ш. 36°56′09″ сх. д. / 49.86472° пн. ш. 36.93583° сх. д. / 49.86472; 36.93583
Тип краєзнавчий
Статус спадщини пам'ятка історії місцевого значення України
Країна  Україна
Розташування Печеніги
Адреса пров. Поштовий, 1, (05765) 6-14-17
Засновано 26 березня 2002
Фонд 3,3 тис.
Відвідувачі 22 тис.
Директор Миронова Валентина Федорівна
Краєзнавчий музей Печенізького району. Карта розташування: Україна
Краєзнавчий музей Печенізького району
Краєзнавчий музей Печенізького району (Україна)
Мапа

CMNS: Краєзнавчий музей Печенізького району у Вікісховищі

Краєзна́вчий музе́й Печені́зького райо́ну ім. Т. А. Суліми́ — районний краєзнавчий музей у смт Печеніги, Печенізький район Харківської області. Музей підпорядкований Печенізькому райвідділу культури.

Загальні дані[ред. | ред. код]

Печенізький краєзнавчий музей — це не просто показ експозицій, але й збір матеріальних, інформаційних джерел та фотографій для того, щоб зберегти історію Печеніг для майбутніх поколінь.

Розташований музей у центрі смт Печеніги, у колишній центральній в'язниці — Ново-Бєлгородський централ, відкритий для відвідувачів за адресою:

пров. Поштовий, 1, смт Печеніги, (Харківська область, Україна)

Понеділок-Субота 8:00-17:00, перерва 12:00-13:00 (кожна третя субота місяця з 8:00-14:00 без обідньої перерви).

Історія музею[ред. | ред. код]

Музей був відкритий 26 березня 2002 року. Він розмістився в історичній будівлі, що знаходиться на державному реєстрі, як пам'ятка історії. Будівля збудована ще в 1854 році уланами та входила до комплексу будівель військового поселення, а з 1869 року Ново-Бєлгородського (Печенізького) каторжного централу, в якому відбували покарання різні злочинці та політичні в'язні: Долгушин, Алексєєв, Мишкін, багато громадян з Польщі.

Створювачами музейної Печенізької скарбниці були поважні односельці: голова ради музею, вчитель—історик Матяш Михайло Івановича.

Переймання долею музею у 80-х роках стало його відродження завдяки голові Печенізької селищної ради Піддубному Анатолію Антоновичу та Сулімі Трохиму Ананійовичу, а з 2000 року — Мотузному Сергію Івановичу.

Фонди та експозиція[ред. | ред. код]

В інтер'єрах його експозиційних залів дбайливо зберігаються витвори мистецтва, документи, книги, предмети побуту, особисті речі, родинні фотографії — красномовні свідки минулих подій. Взагалі на державному обліку музею знаходиться близько 3,3 тисяч предметів, які занесені до головного та науково—допоміжного фондів. Клопітка робота з музеєтворення ведеться за сімома групами зберігання: писемні, нумізматика, декоративно—прикладне мистецтво, образотворче мистецтво, фотодокументи, археологія та інше.

Основою музейної збірки стали предмети з колишнього Громадського історичного музею ім. Г. І. Петровського селища Печеніги, який за рішенням Печенізького райвиконкому 21 грудня 1960 року був відкритий в одній із кімнат районного Будинку культури і 21 грудня 2010 року відзначив свій піввіковий ювілей. Зараз музей вже налічує 12 виставкових кімнат, фондосховище, три адміністративні та дві господарчі кімнати.

Особливу цінність мають археологічні знахідки, ця колекція в основному складається з розкопок могильних курганів катакомбної культури III тис. до н. е. та поселення доби неоліту V- IV тис. до н. е.

Краєзнавчий музей Печенізького району ім. Т. А. Суліми відвідують не тільки мешканці району та області, а й гості з регіонів України, Росії, ближнього зарубіжжя, а також Польщі, Ізраїлю, Лівану, Франції, Японії, Китаю. Сьогодні музей є невеликим острівцем історичної спадщини, в ньому гармонійно поєднуються минуле і сучасне.

Посилання[ред. | ред. код]