Шенгенська зона

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Країни Шенгенської зони)
Перейти до: навігація, пошук
Шенгенська зона
Шенгенська зона
   Шенгенська зона
   Держави з відкритими кордонами
   Зобов'язалися увійти до зони
Політика Європейський Союз Європейський Союз
Тип Вільна зона
Засновано 1995
Члени
населення 419,392,429
Площа 4,312,099

Шенгенська зона включає в себе 26 європейських держав, що приєдналися до однойменної угоди, підписаної в місті Шенген (Люксембург) в 1985 році. У плані міжнародних подорожей Шенгенська зона діє подібно до єдиної держави з прикордонним контролем на зовнішньому кордоні — при в'їзді та виїзді із зони, але без прикордонного контролю на внутрішніх рубежах держав, що входять у цю зону.

Шенгенська зона офіційно включає чотири країни, що не входять в ЄС: Ісландія, Норвегія, Швейцарія і Ліхтенштейн, а також де-факто включає ще три європейських мікро-держави: Монако, Сан-Марино і Ватикан, які також не є членами ЄС. Крім того, з боку ще однієї країни, Андорри, відсутній внутрішній прикордонний контроль на кордонах з країнами шенгенської зони. Всі країни Європейського союзу, крім Великобританії та Ірландії, зобов'язалися увійти до Шенгенської зони, і всі, крім Румунії, Болгарії, Кіпру та Хорватії, вже зробили це.

На даний момент зона охоплює площу в 4312099 км², на якій проживають понад 400 млн осіб.

Історія[ред.ред. код]

Докладніше: Шенгенська угода

За договором, підписаним в містечку Шенгені (Люксембург) 14 червня 1985 р., Бельгія, Люксембурґ, Нідерланди, Німеччина та Франція погодилися поступово скасовувати контроль на спільних кордонах і запроваджувати свободу пересування для всіх громадян країн ЄС, які підписали цю угоду, інших держав-членів та громадян третіх країн. Ті ж п'ять країн підписали 19 червня 1990 р. Шенгенську конвенцію, у якій викладено заходи та гарантії щодо запровадження свободи пересування. Шенгенська конвенція доповнює відповідні внутрішні заходи і підлягає ратифікації в національних парламентах. Відтоді до числа країн, що підписали Конвенцію, приєдналися Італія (1990), Іспанія та Португалія (1991), Греція (1992), Австрія (1995), Швеція, Фінляндія і Данія (1996); Конвенцію підписали також Ісландія та Норвегія.

Участь[ред.ред. код]

До Шенгенського простору входять 22 з 28 держав-членів ЄС (усі «старі» держави-члени ЄС, окрім Великої Британії та Ірландії, і всі «нові», крім Кіпру, Румунії, Болгарії та Хорватії), 3 країни Європейської економічної зони (Ліхтенштейн, Норвегія та Ісландія), та Швейцарія.

21 грудня 2007 року до Шенгенської зони приєдналися 9 нових держав-членів ЄС, що пристали в Союз 2004 року (окрім Кіпру). Станом на 2011 рік угода діяла в 26 країнах: Австрії, Бельгії, Данії, Фінляндії, Франції, Німеччині, Ісландії, Італії, Греції, Ліхтенштейні, Люксембурзі, Нідерландах, Норвегії, Португалії, Іспанії, Швеції, Естонії, Латвії, Литві, Польщі, Словаччині, Словенії, Угорщині, Чехії, Швейцарії.

Естонія, Латвія, Литва, Польща, Словаччина, Словенія, Угорщина, Чехія[1] приєдналися до Шенгенської зони 21 грудня 2007 року. Входження Польщі в Шенгенську інформаційну систему (SIS) відбувається у два етапи: з 1 вересня 2007 р. року Польща бере участь в електронному обміні інформацією в Шенгенській зоні; другий етап охоплює скасування внутрішніх кордонів — контроль на польських внутрішніх кордонах скасовано 21 грудня 2007, а контроль в авіасполученнях — 29 березня 2008 року.

5 червня 2005 на референдумі в Швейцарії громадяни проголосували за входження країни до Шенгенської зони. 12 грудня 2008 року Швейцарія приєдналась до Шенгенської зони. 12 грудня 2008 року Швейцарія приєдналася до Шенгенського безвізового простору. Разом з тим паспортно-візовий контроль скасовано лише з 29 березня 2009 року, з набуттям чинності літнього розкладу авіарейсів. Причиною для участі в Шенгені є покращення поліцейської та судової співпраці в боротьбі проти міжнародної злочинності, спрощення в'їзду для осіб з країн з візовим режимом, що, отримавши шенгенську візу, змогли в'їхати також і до Швейцарії. Усі Шенгенські країни, окрім Ісландії, Ліхтенштейну, Норвегії та Швейцарії, є членами ЄС.

Список[ред.ред. код]

Держава Приєднання до угоди
Скасування прикордонного контролю
(майбутні події курсивом)
Припинення Вилучення Примітки
Австрія Австрія 28 квітня 1995 1 грудня 1997
Андорра Андорра З боку Андорри відсутній прикордонний контроль на кордонах з Іспанією й Францією. Проте з боку Франції та Іспанії вибірковий контроль залишається, а іноземці, що в'їхали до Франції чи Іспанії за одноразовою шенгенською візою, не мають легальної можливості відвідувати Андорру.
Бельгія Бельгія 19 червня 1990 26 березня 1995 З 10 по 30 січня 2000 року, у зв'язку з амністією осіб без права на перебування в країні. Перед і під час чемпіонату Європи з футболу 2000.
Ватикан Ватикан 26 жовтня 1997 З погляду прикордонного режиму де-факто частина Італії.
Велика Британія Велика Британія 29 травня 2000 З 1 січня 2005 формально бере участь у передбачених Шенгенським законодавством постановах про поліцейське й судове співробітництво. Ця співпраця поширюється на Гібралтар, але не на інші заморські території, коронні землі й суверенні військові бази.
Угорщина Угорщина 1 травня 2004 21 грудня 2007
Німеччина Німеччина 19 червня 1990 26 березня 1995 Перед і під час чемпіонату світу з футболу 2006. Під час зустрічі «Великої вісімки» в 2007 році. З приєднанням НДР до ФРН 3 жовтня 1990 року, Шенгенська угода поширилась і на територію колишньої НДР.

Місто Бюзінген-на-Верхньому Рейні і острів Гельголанд не входять до митного союзу ЄС. При цьому Бюзінген-на-Верхньому Рейні є в митному союзі зі Швейцарією.

Греція Греція 6 листопада 1992 26 березня 2000 Формальне набуття чинності вже в 1997 році, але через сумніви інших держав ЄС щодо надійності й безпеки, фактично лише з 2000 року.
Данія Данія 19 грудня 1996 25 березня 2001 Ґренландія Ґренландія
Фарерські острови Фарерські острови
Фарерські острови, не входячи до Шенгенської зони, в той же час входять до північного паспортного союзу. Громадяни країн цього союзу мають право в'їжджати на острови не проходячи паспортного контролю. Це право не поширюється на громадян третіх країн, в тому числі й громадян Європейського Союзу.
Ірландія Ірландія 29 травня 2000 - Подано заявку до Ради ЄС на участь у передбачених Шенгенським законодавством постановах про поліцейське й судове співробітництво. Заявку схвалено, проте формально поки чинності не набула.
Ісландія Ісландія 19 грудня 1996 25 березня 2001
Іспанія Іспанія 25 червня 1991 26 березня 1995 Сеута і Мелілья (паспортний контроль при виїзді з території африканських міст на решту території Іспанії)
Італія Італія 17 листопада 1990 26 жовтня 1997 Перед і під час зустрічі «Великої вісімки» в 2001 році в Генуї. Перед і під час зустрічі «Великої вісімки» в 2009 році в Аквілі. Міста Кампіоне-д'Італія й Лівіньйо не входять до митного союзу ЄС. Кампіоне-д'Італія є при цьому в митному союзі зі Швейцарією.
Кіпр Кіпр 1 травня 2004 - Північна частина острова залишається непідконтрольною уряду Кіпру, і до неї законодавство ЄС не застосовується. Повне застосування законодавства відкладено на невизначений термін через небажання Кіпром встановлення жорсткого прикордонного режиму з Турецькою Республікою Північного Кіпру.
Латвія Латвія 1 травня 2004 21 грудня 2007 24.05-01.06.2010 у зв'язку з проведенням в Ризі Парламентської Асамблеї країн НАТО.
Литва Литва 1 травня 2004 21 грудня 2007 Перед і під час зустрічі міністрів оборони держав НАТО в Вільнюсі в 2008 році.
Ліхтенштейн Ліхтенштейн 28 лютого 2008[2] 19 грудня 2011
Люксембург Люксембург 19 червня 1990 26 березня 1995
Мальта Мальта 1 травня 2004 21 грудня 2007
Монако Монако 26 березня 1995 З погляду прикордонного режиму де-факто частина Франції.
Нідерланди Нідерланди 19 червня 1990 26 березня 1995 Перед і під час чемпіонату Європи з футболу 2000. Аруба Аруба
Кюрасао
Сінт-Мартен
Карибські Нідерланди
Норвегія Норвегія 19 грудня 1996 25 березня 2001 Шпіцберген (вільний доступ за Шпіцбергенським трактатом)
Польща Польща 1 травня 2004 21 грудня 2007
Португалія Португалія 25 червня 1991 26 березня 1995 Перед і під час чемпіонату Європи з футболу 2004. 16.-20.11.2010 у зв'язку із зустріччю глав держав НАТО
Сан-Марино Сан-Марино 26 жовтня 1997 З погляду прикордонного режиму де-факто частина Італії.
Словаччина Словаччина 1 травня 2004 21 грудня 2007
Словенія Словенія 1 травня 2004 21 грудня 2007
Фінляндія Фінляндія 19 грудня 1996 25 березня 2001
Франція Франція 19 червня 1990 26 березня 1995 Заморські департаменти
Чехія Чехія 1 травня 2004 21 грудня 2007
Швейцарія Швейцарія 16 жовтня 2004 12 грудня 2008 Митний контроль залишається, оскільки Швейцарія не перебуває в митному союзі з Європейським Союзом.
Швеція Швеція 19 грудня 1996 25 березня 2001
Естонія Естонія 1 травня 2004 21 грудня 2007 17-23 квітня 2010. Зустріч міністрів закордонних справ НАТО в Естонії.
   Держава, повністю застосовує Шенгенське законодавство
   Держава, де-факто входить до Шенгенської зони
   Держава, не застосовує Шенгенське законодавство, але зачеплена ним
   Держава ЄС, неповністю застосовує Шенгенське законодавство
   Держава, що не є учасник ЄС, але в майбутньому має приєднатись до Шенгенського законодавства ЄС на умовах його повного застосування
   Держава ЄС, не застосовує Шенгенське законодавство

Зобов'язані члени[ред.ред. код]

Держава Площа(км²) Населення Пiдписано Можливе вирiшення Умови
Болгарія Болгарія &&&&&&&&&0110994.&&&&&0110 994 &&&&&&&&07364570.&&&&&07 364 570 02005-04-25 25 квітня 2005[3] 20152016[4][5][6][7] Відсутність консенсусу
Хорватія Хорватія &&&&&&&&&&056594.&&&&&056 594 &&&&&&&&04290612.&&&&&04 290 612 02011-12-09 9 грудня 2011[8] 20162016[9] Європейська міграційна криза[10]
Кіпр Кіпр &&&&&&&&&&&09251.&&&&&09251 &&&&&&&&01099341.&&&&&01 099 341 02003-04-16 16 квітня 2003[11] 20162016[12] Кіпрський конфлікт
Румунія Румунія &&&&&&&&&0238391.&&&&&0238 391 &&&&&&&020121641.&&&&&020 121 641 02005-04-25 25 квітня 2005[3] 20152016[4][13] Відсутність консенсусу

Включення та виключення[ред.ред. код]

Включено до Шенгенської зони усі не-Європейські території Португалії й Іспанії: Азорські острови й Мадейра, Сеута, Мелілья й Канарські острови

Дія Угоди не розповсюджуються на всі заморські території Франції, Аруба й Нідерландські Карибські острови (Нідерланди), Гельголанд і Бюзінген (Німеччина), Свалбард (Норвегія), Північний Кіпр.

Території країн-членів, що їх безпосередньо включено в Шенгенську зону, і що не мають повного паспортного контролю із нею це Гренландія та Фарерські острови, що належать Данії, також формально не входять до Шенгенської зони, фактично є інтегровані до неї. (Це було погоджено угодою асоціації з Данією про те, що люди, які подорожують між Фарерськими островами та Гренландією з одного боку і Шенгенськими державами-членами з іншого, не проходять міждержавного прикордонного контролю. Традиційне право вільного пересування громадян європейської спільноти не застосовано до Гренландії й Фарерських островів). Лівіньйо (Італія) має митну таксу й митні чеки, а також вибірковий паспортний контроль.

Візова політика[ред.ред. код]

Україна[ред.ред. код]

18 червня 2007 Україна уклала з Європейським Співтовариством угоду про спрощення оформлення віз. Ця угода набула чинності з 1 січня 2008.

22 березня 2010 Рада Європейського Союзу із закордонних справ почала розглядати можливість підписання «дорожньої карти» стосовно впровадження безвізового режиму з Україною. На засіданні йшлося про пакет заходів, що ЄС може запропонувати Україні, в тому числі мова йшла про «дорожню карту» безвізового режиму, в обмін на проведення внутрішніх реформ.[14]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. http://ua.korrespondent.net/world/297557 Європа узгодила розширення Шенгенської зони
  2. Principality of Liechtenstein signs Schengen/Dublin Agreement (PDF) (en). Government Spokesperson’s Office. 2008-02-28. Процитовано 14-09-2010. «With today’s signing of the Schengen/Dublin Agreements by Prime Minister Otmar Hasler, Liechtenstein confirms its commitment to open cooperation and constructive participation in European integration.» 
  3. а б Treaty between the Kingdom of Belgium, the Czech Republic, the Kingdom of Denmark, the Federal Republic of Germany, the Republic of Estonia, the Hellenic Republic, the Kingdom of Spain, the French Republic, Ireland, the Italian Republic, the Republic of Cyprus, the Republic of Latvia, the Republic of Lithuania, the Grand Duchy of Luxembourg, the Republic of Hungary, the Republic of Malta, the Kingdom of the Netherlands, the Republic of Austria, the Republic of Poland, the Portuguese Republic, the Republic of Slovenia, the Slovak Republic, the Republic of Finland, the Kingdom of Sweden, the United Kingdom of Great Britain and Northern Ireland (Member States of the European Union) and the Republic of Bulgaria and Romania, concerning the Accession of the Republic of Bulgaria and Romania to the European Union (Deposited with the Government of the Italian Republic). Council of the European Union. Процитовано 2014-11-01. 
  4. а б Donald Tusk: Bulgaria Well-Prepared to Join Schengen Zone – Novinite.com – Sofia News Agency. Novinite.com. 2014-12-04. Процитовано 2015-07-31. 
  5. Deputy PM Deems Bulgarian Accession to Schengen Highly Likely by End of Year – Novinite.com – Sofia News Agency. Novinite.com. Процитовано 2015-07-31. 
  6. Bulgaria Seeks to Join Schengen Area with Air, Sea Borders by October – Novinite.com – Sofia News Agency. Novinite.com. Процитовано 2015-07-31. 
  7. http://www.novinite.com/articles/170018/Bulgarian+PM+Foresees+Accession+to+Schengen+Area+in+October
  8. Treaty between the Kingdom of Belgium, the Republic of Bulgaria, the Czech Republic, the Kingdom of Denmark, the Federal Republic of Germany, the Republic of Estonia, Ireland, the Hellenic Republic, the Kingdom of Spain, the French Republic, the Italian Republic, the Republic of Cyprus, the Republic of Latvia, the Republic of Lithuania, the Grand Duchy of Luxembourg, the Republic of Hungary, the Republic of Malta, the Kingdom of the Netherlands, the Republic of Austria, the Republic of Poland, the Portuguese Republic, Romania, the Republic of Slovenia, the Slovak Republic, the Republic of Finland, the Kingdom of Sweden, the United Kingdom of Great Britain and Northern Ireland (Member States of the European Union) and the Republic of Croatia concerning the accession of the Republic of Croatia to the European Union (Deposited with the Government of the Italian Republic). Council of the European Union. Процитовано 2014-11-01. 
  9. Croatia to Apply For Schengen Zone in 2015. Balkan Insight. 2014-05-16. Процитовано 2015-03-07. 
  10. Hungary could block Croatia's Schengen accession: aide to PM. Reuters. 2015-09-19. Процитовано 2015-09-20. 
  11. Treaty between the Kingdom of Belgium, the Kingdom of Denmark, the Federal Republic of Germany, the Hellenic Republic, the Kingdom of Spain, the French Republic, Ireland, the Italian Republic, the Grand Duchy of Luxembourg, the Kingdom of the Netherlands, the Republic of Austria, the Portuguese Republic, the Republic of Finland, the Kingdom of Sweden, the United Kingdom of Great Britain and Northern Ireland (Member States of the European Union) and the Czech Republic, the Republic of Estonia, the Republic of Cyprus, the Republic of Latvia, the Republic of Lithuania, the Republic of Hungary, the Republic of Malta, the Republic of Poland, the Republic of Slovenia, the Slovak Republic concerning the accession of the Czech Republic, the Republic of Estonia, the Republic of Cyprus, the Republic of Latvia, the Republic of Lithuania, the Republic of Hungary, the Republic of Malta, the Republic of Poland, the Republic of Slovenia and the Slovak Republic to the European Union (Deposited with the Government of the Italian Republic). Рада Європейського Союзу. Процитовано 2014-11-01. 
  12. Cyprus to be evaluated for Schengen. Famagusta Gazette. 2 December 2011. Процитовано 5 September 2012. 
  13. UPDATE 2-Romania could cut taxes this year, Ponta says. Reuters. 2015-03-17. Процитовано 2015-07-31. 
  14. ЄС розглядає скасування візового режиму з Україною ZAXID.NET

Посилання[ред.ред. код]