Край (Східна Азія)
道 | |
Юнікод | U+9053 |
Край (кит.: 道, МФА: [dao]; кор. 도, МФА: [do]; яп. どう, МФА: [doː]; дослівно: «шлях») — адміністративно-територіальна одиниця в країнах Східної Азії.
Адміністративна одиниця «край» (道, дао) існувала в Китаї від часів династії Хань. Ця одиниця була найменшою серед інших адміністративних одиниць і позначала, зазвичай, повіт (県), населений некитайськими «варварськими» народами[1].
В династії Тан «край» був найбільшою адміністративною одиницею Китаю. Початково нараховувалося 10, а згодом 15 країв. Вони очолювалися управителями (監督) і контролювалися наглядачами (採訪使)[1].
В династіях Мін та Цін «край» став одиницею нижчого рівня, менше «провінції» (省). В мінську епоху краєм керував управитель (監督官), а в цінську — професійний крайовий (道員)[1].
В період існування Республіки Китай «край» був визначений як проміжна одиниця між «провінцією» (省) і «повітом» (県), і очолювався крайовим старійшиною (道尹)[1].
У 20 столітті «край» як адміністративна одиниця був скасований[1].
В англійській мові «край» перекладається як «округ» (англ. circuit) або «провінція» (англ. province). Цим словом перекладається також інша одинця 路.
Корейський «край» (кор. 道, до) перекладається європейськими мовами як «провінція».
- Провінція Канвон (江原道, Канво́н-до́)
- Провінція Кьонгі (京畿道, Кьонгі-до́)
- Провінція Кьонсан (慶尙道, Кьонсан-до́)
- Провінція Пхьонан (平安道, Пхьонан-до́)
- Провінція Хамгьон (咸鏡道, Хамгьон-до́)
- Провінція Хванхе (黃海道, Хванхе-до́)
- Провінція Чолла (全羅道, Чолла-до́)
- Провінція Чхунчхон (忠淸道, Чхунчхон-до́)
- Провінція Чаган (慈江道, Чаган-до)
- Північна провінція Хамгьон (咸鏡北道, Хамгьон-пукто)
- Південна провінція Хамгьон (咸鏡南道, Хамгьон-намдо)
- Північна провінція Хванхе (黃海北道, Хванхе-пукто)
- Південна провінція Хванхе (黃海南道, Хванхе-намдо)
- Провінція Канвон (КНДР) (江原道, Канвон-до)
- Північна провінція Пхьонан (平安北道, Пхьонан-пукто)
- Південна провінція Пхьонан (平安南道, Пхьонан-намдо)
- Провінція Янган (兩江道, Янган-до)
- Провінція Канвон (РК) (江原道, Канвон-до)
- Провінція Кьонгі (РК) (京畿道, Кьонгі-до)
- Південна провінція Кьонсан (慶尙南道, Кьонсан-намдо)
- Північна провінція Кьонсан (慶尙北道, Кьонсан-пукто)
- Провінція Чеджу (濟州道, Чеджу-до)
- Південна провінція Чолла (全羅南道, Чолла-намдо)
- Північна провінція Чолла (全羅北道, Чолла-пукто)
- Південна провінція Чхунчхон (忠清南道, Чхунчхон-намдо)
- Північна провінція Чхунчхон (忠清北道, Чхунчхон-пукто)
Адміністративна одиниця «край» (яп. 道, до́) була введена в Японії за китайським зразком у 8 столітті, у зв'язку з набуттям чинності нового законодавства і впровадженням нової адміністративної системи. Згідно з цією системою держава поділялася на Столичну округу та сім країв. Кожен край мав у своєму складі близько десятка провінцій і сполучався зі столицею однойменним державним шляхом. Назви країв походили від назв сторін світу та основних краєвидів, притаманних провінціям країв, — морей та гір. Точкою відліку для визначення сторін світу була японська столиця — спочатку Нара, а згодом Кіото, розташовані в центрі острова Хонсю.
До 19 століття в Японії існувало 7 країв:
- Східноморський край (яп. 東海道, То́кай-до́)
- Східногірський край (яп. 東山道, Тю́сан-до́)
- Північноземний край (яп. 北陸道, Хокурі́ку-до́)
- Темногірський край (яп. 山陰道, Сан'ї́н-до́)
- Світлогірський край (яп. 山陽道, Сан'йо́-до́)
- Південноморський край (яп. 南海道, Нанка́й-до́)
- Західноморський край (яп. 西海道, Сайка́й-до́)
Після адміністративної реформи 1871 року японські краї були ліквідовані як адміністративно-територіальні одиниці.
1889 року японський уряд перейменував північний острів Едзо і утворив на його території «Північноморський край», більш відомий як «Хоккайдо». За чинним японським законодавством цей край рівний за статусом із японською префектурою, тому в європейських мовах часто перекладається як «префектура Хоккайдо».
В сучасній японській мові назви колишніх семи країв використовуються як назви географічних регіонів.
Край (Східна Азія) // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)
- (яп.) Край (Східна Азія) // Великий словник японських топонімів Кадокава. Префектура Хіросіма (34). — Токіо: Кадокава Сьотен, 1987.