Перейти до вмісту

Крейг Браун

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ф
Крейг Браун
Особисті дані
Повне ім'я Джеймс Крейг Браун
Народження 1 липня 1940(1940-07-01)
  Коркергіллd, Глазго, Шотландія, Велика Британія[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Смерть 26 червня 2023(2023-06-26) (82 роки)
  Ер, Шотландія, Велика Британія Редагувати інформацію у Вікіданих
Громадянство  Шотландія Редагувати інформацію у Вікіданих
Позиція півзахисник
Юнацькі клуби
1958–1962 Шотландія «Рейнджерс»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1960–1965 Шотландія «Данді» 14 (0)
1965–1967 Шотландія «Фолкерк» 42 (1)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1977–1986 Шотландія «Клайд»
1986–1993 Шотландія Шотландія U-21
1993–2001 Шотландія Шотландія
2002–2004 Англія «Престон Норт-Енд»
2009–2010 Шотландія «Мотервелл»
2010–2013 Шотландія «Абердин»
Звання, нагороди
Нагороди
Командор Ордена Британської імперії

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Крейг Браун (англ. Craig Brown, 1 липня 1940, Гамільтон — 26 червня 2023, Ер) —— шотландський футболіст, півзахисник. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер. Був головним тренером національної збірної Шотландії у 1993—2001 роках, під його керівництвом команда брала участь у фінальних турнірах чемпіонату Європи 1996 та чемпіонату світу 1998 року. Є рекордсменом за кількістю матчів на чолі збірної Шотландії (70 ігор).

Ігрова кар'єра

[ред. | ред. код]

Народився 1 липня 1940 року в місті Глазго, а зростав у містах Трун, Ратерглен і Гамільтон разом із двома молодшими братами. Його батько працював учителем фізичного виховання, згодом став старшим інспектором. Мати — Маргарет Келдо. Браун навчався у Hamilton Academy, де грав за шкільну футбольну команду, виступав за юнацькі збірні Шотландії. Крім футболу, цікавився гольфом.

У 1957 році приєднався до академії «Рейнджерса», вважався перспективним півзахисником. Для отримання ігрової практики виступав в оренді у складі клубу «Колтнесс Юнайтед», але у «Рейнджерсі» не закріпився через травму коліна, оскільки програв конкуренцію Джиму Бакстеру, який грав на його позиції.

У 1960 році перейшов до «Данді», де став першим придбанням тренера Боба Шенклі. Хоча через операцію на коліні Браун рідко грав, він провів дев'ять матчів у сезоні 1961/62 і отримав чемпіонську медаль за перемогу клубу в чемпіонаті[2]. Загалом за «Данді» він відіграв 16 матчів за чотири з половиною роки. Паралельно здобув фах учителя фізичного виховання в коледжі Джордангілл.

У 1965 році підписав контракт з «Фолкерк», де провів 42 матчі. У 1967 році перейшов до «Странрара», але через травму коліна завершив кар'єру.

Кар'єра тренера

[ред. | ред. код]

Після нетривалої роботи асистентом у «Мотервелл» у 1974 році, Браун очолив «Клайд» (1977—1986). У перший же сезон виграв з клубом Другий дивізіон. Паралельно працював директором початкової школи та викладачем педагогічного коледжу.

Пізніше він очолював юнацькі збірні Шотландії, вивівши збірну U-16 у фінал юнацького чемпіонату світу 1989 року, а молодіжну збірну — до півфіналу молодіжного Євро-1992.

З 1986 року працював асистентом тренера національною збірною Шотландії, спочатку у штабі Алекса Фергюсона на чемпіонаті світу 1986 року, а потім із Енді Роксбургом на чемпіонаті світу з 1990 року та Євро-1992. У 1993-му після відставки Роксбурга через невихід на наступний чемпіонат світу, Браун став новим головним тренером Шотландії й пробув на посаді до 2001 року — найдовше в історії збірної (32 перемоги, 18 нічиїх, 20 поразок). Під його керівництвом на Євро-1996 він вивів Шотландію у фінальну частину, де команда зіграла внічию з Нідерландами (0:0), але програла Англії (0:2) і вибула після групового етапу. На наступний чемпіонат світу 1998 року Шотландія здобула путівку, пропустивши лише 3 голи у відборі, а у фінальній стадії команда зіграла з Бразилією (1:2), Норвегією (1:1) та Марокко (0:3), посівши останнє місце у групі[3]. На Євро-2000 Шотландія вийшла у плей-оф відбору, де поступилася Англії (1:2)[4]. Після невдалої кваліфікації на ЧС-2002 подав у відставку[5].

У 2002—2004 роках тренував «Престон Норт-Енд»[6], після чого працював консультантом у «Дербі Каунті» (2007). У грудні 2009 року очолив «Мотервелл»[7], а вже 13 грудня 2010 року очолив тренерський штаб команди «Абердин»[8], де працював до 2013 року, після чого увійшов до ради директорів клубу[9].

Титули і досягнення

[ред. | ред. код]

Особисте життя і смерть

[ред. | ред. код]

У 1999 році отримав звання Командора ордена Британської імперії (CBE) за заслуги у футболі[10]. У 2001 році Абертейський університет надав йому почесний ступінь доктора мистецтв[11].

15 листопада 2010 року Браун був введений до Зали слави шотландського футболу[12].

Його брат Джок був футбольним коментатором, інший брат Боб — священиком у Абердині. Онук Крейг грав за клуб «Монтроз»[13].

Крейг Браун помер 26 червня 2023 року в Ейрі за п'ять днів до свого 83-річчя[14]. Похорон відбувся 25 липня 2023 року в Мейсонгіллському крематорії, після чого пройшла поминальна служба на іподромі Ейра[15].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Craig Brown, footballer who became the most recent manager to lead Scotland to the World Cup finals – obituary / C. Evans — London: 2023. — ed. size: 622719 — ISSN 0307-1235; 1477-3805
  2. ↑ Played for Dundee and Rangers - Craig Brown - Dundee Football Club - Official Website. Dundee Football Club - Official Website. 25 лютого 2019. Процитовано 18 вересня 2025.
  3. ↑ Scotland: Craig Brown relives his France 98 World Cup journey. BBC Sport. 21 червня 2020. Процитовано 18 вересня 2025.
  4. ↑ Campbell, Jordan (11 листопада 2020). ‘For 20 years we’ve found ways of not qualifying’ – Scotland’s glorious failure. The New York Times. Процитовано 18 вересня 2025.
  5. ↑ McKie, Robin (6 жовтня 2001). Brown resigns after World Cup failure. The Guardian. Процитовано 18 вересня 2025.
  6. ↑ Brown leaves Preston post. bbc.co.uk. 29 серпня 2004. Процитовано 18 вересня 2025.
  7. ↑ Brown given stint at Motherwell. bbc.co.uk. 29 грудня 2009. Процитовано 18 вересня 2025.
  8. ↑ Brown confirmed as Aberdeen boss. bbc.co.uk. 10 грудня 2010. Процитовано 18 вересня 2025.
  9. ↑ Aberdeen: Craig Brown's retiring from management at right time. BBC Sport. 5 квітня 2013. Процитовано 18 вересня 2025.
  10. ↑ BBC NEWS | Special Report | 1999 | 06/99 | Queens birthday honours | Sports stars top the list. news.bbc.co.uk. Процитовано 18 вересня 2025.
  11. ↑ Craig Brown - Honorary Graduate. Abertay (англ.). 14 вересня 2021. Процитовано 18 вересня 2025.
  12. ↑ Caldo hails Hibs spirit after fightback - Scotsman.com Sport. sport.scotsman.com (англ.). Архів оригіналу за 18 листопада 2010. Процитовано 18 вересня 2025.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  13. ↑ 'Obviously we are not going to win it, but you never know'. BBC Sport. Процитовано 18 вересня 2025.
  14. ↑ Craig Brown, Scotland's longest serving national team coach, dies at 82. AP News (англ.). 26 червня 2023. Процитовано 18 вересня 2025.
  15. ↑ Funeral held for former Scotland manager Craig Brown. BBC News. 25 липня 2023. Процитовано 18 вересня 2025.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Крейг_Браун&oldid=46257414