Крейдова флора (заповідник)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Заповідник «Крейдова флора» - відділення Українського степового природного заповідника НАН України
 
Крейдова флора.jpg
48°52′23″ пн. ш. 37°53′10″ сх. д. / 48.87306° пн. ш. 37.88611° сх. д. / 48.87306; 37.88611Координати: 48°52′23″ пн. ш. 37°53′10″ сх. д. / 48.87306° пн. ш. 37.88611° сх. д. / 48.87306; 37.88611
Розташування: між селами Закітне та Пискунівка
Найближче місто: Лиман - 15 км, Миколаївка - 10 км.
Площа: 1134,0 га
Заснований: 1988 року
Керівна
організація:
Національна академія наук України
Заповідник «Крейдова флора» - відділення Українського степового природного заповідника НАН України is located in Донецька область
Заповідник «Крейдова флора» - відділення Українського степового природного заповідника НАН України
Заповідник «Крейдова флора» - відділення Українського степового природного заповідника НАН України


CMNS: Крейдова флора на Вікісховищі

Заповідник «Кре́йдова фло́ра» — відділення Українського степового природного заповідника НАН України.

Історія створення та розташування[ред.ред. код]

Заповідник створено 1988 року розпорядженням Ради Міністрів УРСР.[1]

Заповідник розташований на правому крутому березі річки Сіверський Донець на межі Лиманського та Слов'янського району, між селами Закітне та Пискунівка.

Унікальні особливості[ред.ред. код]

Краєвид у КФ: схили та Донець. осінь 2016 р.

Крейдяна флора фактично єдина значна за розмірами заповідна ділянка кретофільної флори в Україні, що збереглася в задовільному стані. Лісові угруповання у відділенні займають площу: 120 га — байрачні діброви, та понад 450 га — крейдовососнові бори, разом з первинними поселеннями сосни крейдяної.. З кретофільних видів виділяються дворядник крейдяний, дрік донський, гісоп крейдяний, громовик донський, дзвінець крейдяний, ранник крейдяний, шоломниця крейдяна.

Крейдова флора — єдина ділянка в Україні, де взяті під охорону природні бори з сосною крейдяною.

Крейдова флора — унікальне з точки зору ботаніки місце. Тут охороняються рослини, які зустрічаються тільки на крейдяних відшаруваннях і ростуть разом із рослинами гірських, хвойних і широколистяних лісів.

Діяльність заповідника[ред.ред. код]

Керівник відділення «Крейдова флора» Сергій Лиманський з експертами моніторингової місії Української гельсінської спілки

Екскурсії в заповіднику не проводять, оскільки він функціонує тільки з природоохоронною та науково-дослідною цілями.

Серед прикладів моніторингових досліджень науковців можна назвати працю Василя Ткаченка, А. Генова та керівника відділення Сергія Лиманського «Основні зміни в рослинному покриві „Крейдової флори“ за десять років заповідання», опубліковану у центральному ботанічному виданні України — журналі Український ботанічний журнал (2002 рік). Нині такі роботи є точкою відліку для оцінок впливів воєнних дій на заповідні екосистеми.

Територія заповідника постраждала під час військових дій 2014—1015 років. Додатково з цього питання інформація міститься у статті про екологічні наслідки війни на сході України.

Протягом 2015—2016 років заповідник став місцем постійного моніторингу місцевих фахівців, фахівців з громадських установ та академічних інституцій щодо наслідків воєнних дій, які торкнулися природних екосистем. Серед таких груп, що обстежували територію заповідника, були експедиційні загони Національного екологічного центру України, Української гельсінської спілки, Національного науково-природничого музею НАН України, Інститутів зоології та ботаніки НАН України.

Галереї краєвидів і біоти[ред.ред. код]

Особливістю Крейдової флори є сильно пересічена місцевість і велика кількість крейдових схилів, розрізаних ярами, що спадають до Сіверського Дінця. Все це створює надзвичайно різноманітні умови для різних видів флори і фауни і формує надзвичайно яскраві краєвиди.

краєвиди[ред.ред. код]

біота заповідника[ред.ред. код]

сліди воєнних дій[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]