Крейдова флора (заповідник)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Заповідник «Крейдова флора» - відділення Українського степового природного заповідника НАН України
48°52′23″ пн. ш. 37°53′09″ сх. д. / 48.87305556002777251° пн. ш. 37.886111110027776760° сх. д. / 48.87305556002777251; 37.886111110027776760Координати: 48°52′23″ пн. ш. 37°53′09″ сх. д. / 48.87305556002777251° пн. ш. 37.886111110027776760° сх. д. / 48.87305556002777251; 37.886111110027776760
Країна  Україна
Розташування між селами Закітне та Пискунівка
Найближче місто Лиман - 15 км, Миколаївка - 10 км.
Площа 1134,0 га
Засновано 1988 року
Оператор Національна академія наук України
Крейдова флора (заповідник). Карта розташування: Донецька область
Крейдова флора (заповідник)
Крейдова флора (заповідник) (Донецька область)
Мапа

CMNS: Крейдова флора у Вікісховищі

Заповідник «Кре́йдова фло́ра» — відділення Українського степового природного заповідника НАН України.

Історія створення та розташування[ред. | ред. код]

Заповідник створено у 1988 року за розпорядженням Ради Міністрів УРСР.[1]

Заповідник розташований на правому крутому березі річки Сіверський Донець, між селами Закітне та Пискунівка.

Унікальні особливості[ред. | ред. код]

Краєвид у КФ: схили та Донець. осінь 2016 р.

Крейдова флора, фактично, єдина значна за розмірами заповідна ділянка кретофільної флори в Україні, що збереглася в задовільному стані. Лісові угруповання у відділенні займають площу: 120 га — байрачні діброви, та понад 450 га — крейдовососнові бори, разом з первинними поселеннями сосни крейдової. З кретофільних видів виділяються: дворядник крейдяний, дрік донський, гісоп крейдяний, громовик донський, дзвінець крейдяний, ранник крейдяний, шоломниця крейдяна.

Крейдова флора — єдина ділянка в Україні, де взяті під охорону природні бори з сосною крейдяною.

Крейдова флора — унікальне з точки зору ботаніки місце. Тут охороняються рослини, які зустрічаються тільки на крейдяних відшаруваннях і ростуть разом із рослинами гірських, хвойних і широколистяних лісів.

Діяльність заповідника[ред. | ред. код]

Керівник відділення «Крейдова флора» Сергій Лиманський з експертами моніторингової місії Української гельсінської спілки

Екскурсії в заповіднику не проводять, оскільки він функціонує тільки з природоохоронною та науково-дослідною цілями.

Серед прикладів моніторингових досліджень науковців можна назвати працю Василя Ткаченка, А. Генова та керівника відділення Сергія Лиманського «Основні зміни в рослинному покриві „Крейдової флори“ за десять років заповідання», опубліковану у центральному ботанічному виданні України — журналі Український ботанічний журнал (2002 рік). Нині такі роботи є точкою відліку для оцінок впливів воєнних дій на заповідні екосистеми.

Територія заповідника постраждала під час військових дій 2014—2015 років. Додатково з цього питання інформація міститься у статті про екологічні наслідки війни на сході України.

Протягом 2015—2016 років заповідник став місцем постійного моніторингу місцевих фахівців, фахівців з громадських установ та академічних інституцій щодо наслідків воєнних дій, які торкнулися природних екосистем. Серед таких груп, що обстежували територію заповідника, були експедиційні загони Екологія-Право-Людина, Української гельсінської спілки, Національного науково-природничого музею НАН України, Інститутів зоології та ботаніки НАН України.

Галереї ландшафтів і рослинності[ред. | ред. код]

Особливістю Крейдової флори є сильно пересічена місцевість і велика кількість крейдових схилів, розрізаних ярами, що спадають до Сіверського Дінця. Все це створює надзвичайно різноманітні умови для різних видів флори і фауни і формує надзвичайно яскраві краєвиди.

Ланшафти заповідника[ред. | ред. код]

Рослинність заповідника[ред. | ред. код]

Наслідки воєнних дій[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Про заповідник на сайті «Географіка». Архів оригіналу за 11 лютого 2017. Процитовано 9 січня 2011.

Джерела[ред. | ред. код]