Рудольф Крейцер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Крейцер Рудольф)
Перейти до: навігація, пошук
Rodolphe Kreutzer
Rodolphe Kreutzer by Riedel.jpg
Народився 16 листопада 1766(1766-11-16)[1][2]
Версаль[3]
Помер 6 січня 1831(1831-01-06)[4][1][2] (64 роки)
Женева[3]
Поховання Цвинтар Королів і Пер-Лашез[5][4][6]
Громадянство (підданство) Flag of France.svg Франція
Діяльність диригент, композитор[4], скрипаль[d][4], учитель, музикознавець[d], музичний педагог[d], викладач університету і концертмейстер
Студент у Anton Stamitz[d]
Відомі студенти Charles Philippe Lafont[d], Lambert Massart[d], Jean Nicolas Auguste Kreutzer[d] і Pantaléon Battu[d][7]
Батько Jean Jacob Kreutzer[d]
Мати Elisabeth Trabol[d]
Брати, сестри Jean Nicolas Auguste Kreutzer[d]
У шлюбі з Adélaïde-Charlotte Kreutzer[d]
Нагороди
Кавалер ордена Почесного легіону
CMNS: Медіафайли на Вікісховищі

Рудольф Крейцер (Rodolphe Kreutzer, 16 листопада 1766, Версаль — 6 січня 1831, Женева) — французький скрипаль-віртуоз, композитор, диригент та педагог. Людвіг ван Бетховен присвятив йому свою славнозвісну сонату № 9, яку він написав у 1803 р., і з того моменту її почали називати «крейцерівською», хоча сам Крейцер її так жодного разу й не виконав. Крейцер, бувши справжнім віртуозом, написав свої знамениті етюди скрипкової майстерності, які польський скрипаль Генріх Венявський назвав «нашою Біблією».

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б Національна бібліотека Німеччини, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #116533676 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. а б data.bnf.fr: платформа відкритих даних — 2011.
  3. а б в г Крейцер Родольф // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  4. а б в г Bauer P. Deux siècles d'histoire au Père Lachaise Versailles: 2006. — P. 445. — ISBN 978-2-914611-48-0
  5. Moiroux J. Le cimetière du Père-Lachaise Paris: 1908. — P. 208.
  6. Gabrielli D. Dictionnaire historique du Père-Lachaise — 2002. — P. 179. — ISBN 978-2-85917-346-3
  7. Г. Риман Баттю // Музыкальный словарь: Перевод с 5-го немецкого издания / под ред. Ю. Д. ЭнгельМосква: Музыкальное издательство П. И. Юргенсона, 1901. — Т. 1. — С. 87.

Посилання[ред.ред. код]


Персоналії Це незавершена стаття про особу.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.