Кременецький замок

Кременецький замок
Колишня брама Кременецького замку на горі Бонні
50°05′42″ пн. ш. 25°43′51″ сх. д.
Статус	пам'ятка архітектури національного значення
Країна	Україна : ISO3166-1 alpha-3:UKR; ISO3166-1 цифровий:804;
Розташування	місто Кременець (Тернопільська область)
Будівництво	XIII століття, XIV століття — XVI століття
Стан	в руїнах
Кременецький замок (Україна)
Кременецький замок у Вікісховищі

Кремене́цький за́мок — фортифікаційна оборонна споруда в м. Кременець Тернопільської області. Побудований на стрімкій горі Бона (397 м над рівнем моря) з каменю-вапняку. Кременецький замок — одне з найпотужніших природних укріплень України всіх часів.

Дитинець — у її західній найнеприступнішій частині (ширина — 65, довжина — 135 м). Гора обнесена високим кам'яним муром (у 13 ст. — дерев'яним з частоколом).

Резиденція крем'янецьких старост.

Історія

Кременецький замок на мапі Зигмунда Герстмана

Кременецький замок відомий як неприступна твердиня, яку свого часу безрезультатно намагалися здобути:

• 1226 — угорський король Андрій II з династії Арпадів.
• 1240—1241 — хан Батий — (Кременецький — один з трьох замків, які узагалі вціліли під час монгольської навали на території всієї Русі),
• 1255 — Куремса. За іншими даними 1254.
• 1261 замок був знесений за наказом князя Василька на вимогу Бурундая. Відновили у 14 ст. руський князь Любарт-Дмитро, та русько-литовські князі Вітовт, Свидригайло.
• 16 ст. проведено описи замку. Кременецький замок мав 2 мости, 3 вежі: Надворітню, Черлену, Над новим домом, князівський палац, приміщення для гарнізону, гауптвахту, городні, церкву св. Михаїла.
• 16 ст. розпочато будівництво колодязя, але не закінчено. На мурах уздовж гори — крита гонтами галерея з бійницями для гармат. Природна недоступність, запаси зброї, пороху, води давали змогу довго тримати облогу.
• 1569 Кременецький замок перейшов до королеви Бони. Замок перебудовується в ренесансовому стилі, підсилюється його обороноздатність.
• Після 6-тижневої облоги восени 1648 його здобули козаки Максима Кривоноса. Вбитих під час штурму, за легендою, поховали на П'ятницькому цвинтарі. Згодом замок втратив значення, більше його не відбудовували.
• 2011 розпочато поступову відбудову замку місцевою владою.
• 23-го серпня 2021 року на території замку встановлено найвищий флагшток з Державним Прапором України. Висота рекордного флагштоку – 35 метрів, на найвищій точці від рівня моря 397 метрів. Дане досягнення зафіксоване «Книгою рекордів України» (категорія «Розміри, вперше»).
• У 2025 році прокурори запобігли руйнуванню Кременецького замку, де місцевий підприємець планував побудувати там кафе.

Архітектура

Збереглися квадратна надбрамна вежа з 2-х ярусів, готична арка-заїзд, частково — бічні оборонні мури товщиною 2, 3, висотою 8-12 м, вежа над новим домом.

Встановлено 2 таблиці: охоронна як пам'ятка архітектури та меморіальна на честь битви з ордами Батия.

Галерея

• 
  Рештки замку-фортеці на горі Бона
• 
  Наполеон Орда. Замкова гора (Бона). 1862—1876
• 
  Замок у 2012 році
• 
  Замок у 2016 році
• 
  Стіна Кременецького замку
• 
  Одна із стін Кременецького замку
• 
  Замок у 2021 році

Джерела

• П. З. Гуцал. Кременецький замок [Архівовано 18 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — С. 314. — ISBN 978-966-00-0855-4.
• Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. — Вінніпег : Накладом Товариства «Волинь», 1984—1986.
• Г. Чернихівський. Кременецький замок // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 227. — ISBN 966-528-199-2.
• Замки Тернопілля. 2007 № 5-6(149—150) // Часопис «Галицька брама». Львів: В-во «Центр Європи». — С. 22
• Крощенко Л. М., Тюпич А. Д. До питання про «городні» Кременецького замку // Український історичний журнал. — 1975. — № 7. — С. 107—113.
• Ревізія Кременецького замку 1545 року // Литовська метрика. Книга 561. [Архівовано 2 лютого 2019 у Wayback Machine.] — С. 191—210.
• Собчук В. Кременецький замок [Архівовано 30 січня 2017 у Wayback Machine.] // Студії і матеріали з історії Волині. 2012. – Кременець, 2012. – С. 73–114
• До питання першої літописної згадки про Кременець. Кременецька фортеця [Текст] // Лавренюк В. Храм у дзеркалі ріки : нотатки музейника / В. Лавренюк. – Тернопіль, 2000. – С. 9–21.
• Лещишин А. Кременецький замок. Дещо інший погляд [Текст] / А. Лещишин // Місто. – 2010. – 26 трав. – С. 15.
• Маслов Л. Замок в Крем'янці. "Наша Батьківщина", 1938, № 1
• Медвєдєв С. Дивовижі Кременецького замку [Текст] / С. Медвєдєв, В. Савчук // Курінь: літ.-мистецький альманах. – Тернопіль, 2012. – № 12. – С. 142–153.
• Черняхівський Г. Твердиня на Замковій горі: до 750-річчя оборони Кременця від орд Батия [Текст] / Г. Черняхівський // Вільне життя. – 1990. – 15 верес.
• Stanisław Sławomir Nicieja, Twierdze kresowe Rzeczypospolitej, Wydawnictwo Iskry, Warszawa, 2006, ss. 89-109, ISBN 83-244-0024-9

Посилання

• Замки України: Кременецький замок. 2022 (відео)
• Марина Гнатенко. «Шляхетні мури» [Архівовано 14 грудня 2011 у Wayback Machine.] // Український тиждень. — 2011. — 20 січня.
• Кременецький замок [Архівовано 19 жовтня 2017 у Wayback Machine.]
• Кременец: реставрация замка нашего времени [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Руїни Кременецького замку (відео)
• Бона на Dron-om UA (відео)
• 3D-модель Кременецького замку
• Монголи не знищили усе. Міфи про навалу, іго та пустку на українських землях // Локальна історія (YouTube). — 26.06.2024.
• Легенда про Батия і хто допоміг йому захопити Київ
• Прапор, який встановили у Кременці, видно навіть у Почаївській лаврі (фото)