Кременчуцька ГЕС

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Кременчуцька ГЕС
Svitlovodsk6.jpg
Країна Україна
Статус діюча
Річка Дніпро
Каскад Каскад гідроелектростанцій на Дніпрі
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів 19591960
Основні характеристики
Встановлена потужність 632,9 МВт
Середнє річне виробництво 1506 млн кВт·год
Тип ГЕС руслово-греблева
Розрахований напір 14,2 м
Характеристики обладнання
Потужність гідроагрегатів 12х52,7 МВт
Основні споруди
Тип греблі земляна, залізобетонна
Довжина греблі 10500 м
Шлюз однокамерний
ЛЕП 154 кВ, 330 кВ
Власник
Власник Укргідроенерго

Координати: 49°04′41″ пн. ш. 33°15′02″ сх. д. / 49.07806° пн. ш. 33.25056° сх. д. / 49.07806; 33.25056

Кременчуцька ГЕС у дніпровському каскаді гідровузлів[1]

Кременчуцька гідроелектростанція — гідроелектростанція на Дніпрі у місті Світловодськ. Вона є 3-м ступенем каскаду гідроелектростанцій на річці Дніпро. Дамба, на якій розташована ГЕС, утворює найбільше водосховище на Дніпрі — Кременчуцьке.

Будівництво Кременчуцької ГЕС

Історія та Діяльність[ред.ред. код]

В експлуатації з 1959 року, коли став до ладу 1-й агрегат. Останній, 12-й, агрегат Кременчуцької ГЕС було введено в експлуатацію 31 жовтня 1960 року.

Водосховище Кременчуцької ГЕС — одне з найбільших в Україні, багаторічного регулювання. Площа дзеркала водосховища — 2250 км². Повний об'єм водосховища — 13,52 км³, корисний об'єм — 8,97 км³.

До складу споруд Кременчуцького гідровузлу належать: будівля ГЕС, прилягаюча до нього бетонна водозливна гребля, земляні греблі, шлюз, ВРП-330 кВ і 154 кВ.

Загальна довжина напірного фронту гідроспоруд Кременчуцької ГЕС — 12,4 км, пропускна здатність — 21000 м³/сек.

На Кременчуцькій ГЕС встановлено 12 вертикальних гідроагрегатів сумарною встановленою потужністю 692 МВт. Турбіни — поворотно-лопаткового типу, потужністю 58 МВт (напір 14,2 м), виробництва ВАТ «Турбоатом» (м. Харків, Україна). Генератори — зонтичного типу, потужністю 57,2 МВт (10 шт) та 60 МВт (2 шт) і напругою — 13,8 кВ, виробництва НВО «Електроважмаш» (м. Харків, Україна).

Кременчуцька ГЕС

Будівля ГЕС — без машинного залу. Конструктивно складається з 6-ти агрегатних блоків по 2 агрегати в кожному і блоку монтажного майданчику. Роль машинного залу виконує турбінне приміщення. Над кожним агрегатом встановлено кришку, яку можна знімати.

Електричну схему скомпоновано в чотири укрупнених блоки, кожний з яких складається з 3 генераторів і трансформатора. Видача потужності здійснюється по 3-х лініях 330 кВ і 7-мох лініях 154 кВ.

Середньорічне виробництво електроенергії Кременчуцькою ГЕС дорівнює 1506 млн кВт.г. при напорі 14,2 м.

Персонал Кременчуцької ГЕС за станом на 1.01.2001 складався з 275 працівників.

У данийчас, в рамках реалізації Проекту реабілітації гідроелектростанцій Дніпрогідроенерго, який частково фінансується Світовим Банком, здійснюється реконструкція основного і допоміжного обладнання Кременчуцької ГЕС.

Заходи безпеки[ред.ред. код]

Постійний контроль за станом безпеки греблі водосховища та гідроелектростанції здійснюють Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, Державне агентство водних ресурсів України, Державна служба України з надзвичайних ситуацій, Український гідрометеорологічний центр.

Постійний громадський моніторинг стану споруд ГЕС та водосховища здійснює Міжнародна громадська група незалежних фахівців з питань прогнозування соціальних наслідків катастроф та надзвичайних ситуацій.

Будівництво ГЕС у національній художній літературі[ред.ред. код]

Будівництво Кременчуцької ГЕС з її великим водосховищем та 50-річне будівництво каскаду дніпровських водосховищ та гідроелектростанцій детально описав у історично-містичній епопеї «Вода» український християнський письменник-богослов, філософ-еколог Василь Кредо.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Водний фонд України: Штучні водойми - водосховища і ставки: Довідник / За ред. В.К. Хільчевського, В.В. Гребеня. - К.: Інтерпрес, 2014. - 164 с. ISBN 978-965-098-2

Джерела[ред.ред. код]