Кременчуцька ГЕС

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кременчуцька ГЕС
Svitlovodsk6.jpg
49°04′39″ пн. ш. 33°15′02″ сх. д. / 49.07750000002777568° пн. ш. 33.25060000002777372° сх. д. / 49.07750000002777568; 33.25060000002777372Координати: 49°04′39″ пн. ш. 33°15′02″ сх. д. / 49.07750000002777568° пн. ш. 33.25060000002777372° сх. д. / 49.07750000002777568; 33.25060000002777372
Країна Україна
Адмінодиниця Кіровоград. обл.
Стан діюча
Річка Дніпро
Каскад Каскад гідроелектростанцій на Дніпрі
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів 19591960
Основні характеристики
Встановлена потужність 632,9  МВт
Середнє річне виробництво 1506  млн кВт·год
Тип ГЕС руслово-греблева
Розрахований напір 14,2  м
Характеристики обладнання
Потужність гідроагрегатів 12х52,7  МВт
Основні споруди
Тип греблі земляна, залізобетонна
Довжина греблі 10500  м
Шлюз однокамерний
ЛЕП 154 кВ, 330 кВ
Власник Укргідроенерго
Кременчуцька ГЕС. Карта розташування: Україна
Кременчуцька ГЕС
Кременчуцька ГЕС
Кременчуцька ГЕС у Вікісховищі?
Кременчуцька ГЕС у дніпровському каскаді гідровузлів[1]

Кременчуцька гідроелектростанція — гідроелектростанція на Дніпрі у місті Світловодськ. Вона є 3-м ступенем каскаду гідроелектростанцій на річці Дніпро. Дамба, на якій розташована ГЕС, утворює найбільше водосховище на Дніпрі — Кременчуцьке.

Будівництво Кременчуцької ГЕС

Історія та діяльність[ред. | ред. код]

В експлуатації з 1959 року, коли став до ладу 1-й агрегат. Останній, 12-й, агрегат Кременчуцької ГЕС було введено в експлуатацію 31 жовтня 1960 року.

Водосховище Кременчуцької ГЕС — одне з найбільших в Україні, багаторічного регулювання. Площа дзеркала водосховища — 2250 км². Повний об'єм водосховища — 13,52 км³, корисний об'єм — 8,97 км³.

До складу споруд Кременчуцького гідровузлу належать: будівля ГЕС, прилягаюча до нього бетонна водозливна гребля, земляні греблі, шлюз, ВРП-330 кВ і 154 кВ.

Загальна довжина напірного фронту гідроспоруд Кременчуцької ГЕС — 12,4 км, пропускна здатність — 21000 м³/сек.

На Кременчуцькій ГЕС встановлено 12 вертикальних гідроагрегатів сумарною встановленою потужністю 692 МВт. Турбіни — поворотно-лопаткового типу, потужністю 58 МВт (напір 14,2 м), виробництва ВАТ «Турбоатом» (м. Харків, Україна). Генератори — зонтичного типу, потужністю 57,2 МВт (10 шт) та 60 МВт (2 шт) і напругою — 13,8 кВ, виробництва НВО «Електроважмаш» (м. Харків, Україна).

Кременчуцька ГЕС

Будівля ГЕС — без машинного залу. Конструктивно складається з 6-ти агрегатних блоків по 2 агрегати в кожному і блоку монтажного майданчику. Роль машинного залу виконує турбінне приміщення. Над кожним агрегатом встановлено кришку, яку можна знімати.

Електричну схему скомпоновано в чотири укрупнених блоки, кожний з яких складається з 3 генераторів і трансформатора. Видача потужності здійснюється по 3-х лініях 330 кВ і 7-мох лініях 154 кВ.

Середньорічне виробництво електроенергії Кременчуцькою ГЕС дорівнює 1506 млн кВт.г. при напорі 14,2 м.

Персонал Кременчуцької ГЕС за станом на 1.01.2001 складався з 275 працівників.

У даний час, в рамках реалізації Проекту реабілітації гідроелектростанцій Дніпрогідроенерго, який частково фінансується Світовим Банком, здійснюється реконструкція основного і допоміжного обладнання Кременчуцької ГЕС.

Заходи безпеки[ред. | ред. код]

Постійний контроль за станом безпеки греблі водосховища та гідроелектростанції здійснюють Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, Державне агентство водних ресурсів України, Державна служба України з надзвичайних ситуацій, Український гідрометеорологічний центр.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]