Кременчуцька ГЕС
| Кременчуцька ГЕС | |
|---|---|
 |
|
| 49°04′39″ пн. ш. 33°15′02″ сх. д. / 49.07750000000000057° пн. ш. 33.25059999999999860° сх. д.Координати: 49°04′39″ пн. ш. 33°15′02″ сх. д. / 49.07750000000000057° пн. ш. 33.25059999999999860° сх. д. | |
| Країна | Україна |
| Стан | діюча |
| Річка | Дніпро |
| Каскад | Каскад гідроелектростанцій на Дніпрі |
| Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1959—1960 |
| Основні характеристики | |
| Встановлена потужність | 632,9 МВт |
| Середнє річне виробництво | 1506 млн кВт·год |
| Тип ГЕС | руслово-греблева |
| Розрахований напір | 14,2 м |
| Характеристики обладнання | |
| Потужність гідроагрегатів | 12х52,7 МВт |
| Основні споруди | |
| Тип греблі | земляна, залізобетонна |
| Довжина греблі | 10500 м |
| Шлюз | однокамерний |
| ЛЕП | 154 кВ, 330 кВ |
 Кременчуцька ГЕС
|
|
Кременчуцька гідроелектростанція — гідроелектростанція на Дніпрі у місті Світловодськ. Вона є 3-м ступенем каскаду гідроелектростанцій на річці Дніпро. Дамба, на якій розташована ГЕС, утворює найбільше водосховище на Дніпрі — Кременчуцьке.
Історія та Діяльність[ред. • ред. код]
В експлуатації з 1959 року, коли став до ладу 1-й агрегат. Останній, 12-й, агрегат Кременчуцької ГЕС було введено в експлуатацію 31 жовтня 1960 року.
Водосховище Кременчуцької ГЕС — одне з найбільших в Україні, багаторічного регулювання. Площа дзеркала водосховища — 2250 км². Повний об'єм водосховища — 13,52 км³, корисний об'єм — 8,97 км³.
До складу споруд Кременчуцького гідровузлу належать: будівля ГЕС, прилягаюча до нього бетонна водозливна гребля, земляні греблі, шлюз, ВРП-330 кВ і 154 кВ.
Загальна довжина напірного фронту гідроспоруд Кременчуцької ГЕС — 12,4 км, пропускна здатність — 21000 м³/сек.
На Кременчуцькій ГЕС встановлено 12 вертикальних гідроагрегатів сумарною встановленою потужністю 692 МВт. Турбіни — поворотно-лопаткового типу, потужністю 58 МВт (напір 14,2 м), виробництва ВАТ «Турбоатом» (м. Харків, Україна). Генератори — зонтичного типу, потужністю 57,2 МВт (10 шт) та 60 МВт (2 шт) і напругою — 13,8 кВ, виробництва НВО «Електроважмаш» (м. Харків, Україна).
Будівля ГЕС — без машинного залу. Конструктивно складається з 6-ти агрегатних блоків по 2 агрегати в кожному і блоку монтажного майданчику. Роль машинного залу виконує турбінне приміщення. Над кожним агрегатом встановлено кришку, яку можна знімати.
Електричну схему скомпоновано в чотири укрупнених блоки, кожний з яких складається з 3 генераторів і трансформатора. Видача потужності здійснюється по 3-х лініях 330 кВ і 7-мох лініях 154 кВ.
Середньорічне виробництво електроенергії Кременчуцькою ГЕС дорівнює 1506 млн кВт.г. при напорі 14,2 м.
Персонал Кременчуцької ГЕС за станом на 1.01.2001 складався з 275 працівників.
У данийчас, в рамках реалізації Проекту реабілітації гідроелектростанцій Дніпрогідроенерго, який частково фінансується Світовим Банком, здійснюється реконструкція основного і допоміжного обладнання Кременчуцької ГЕС.
Заходи безпеки[ред. • ред. код]
Постійний контроль за станом безпеки греблі водосховища та гідроелектростанції здійснюють Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, Державне агентство водних ресурсів України, Державна служба України з надзвичайних ситуацій, Український гідрометеорологічний центр.
Постійний громадський моніторинг стану споруд ГЕС та водосховища здійснює Міжнародна громадська група незалежних фахівців з питань прогнозування соціальних наслідків катастроф та надзвичайних ситуацій.
Примітки[ред. • ред. код]
- ↑ Водний фонд України: Штучні водойми — водосховища і ставки: Довідник / За ред. В. К. Хільчевського, В. В. Гребеня. — К.: Інтерпрес, 2014. — 164 с.
Джерела[ред. • ред. код]
- Сайт ПАТ "Укргідроенерго"
- ДАГК «Дніпрогідроенерго»
- Що ГЕС дніпровські нам готують?
- Про основні проблеми каскаду Дніпра (Інтерв'ю експерта В. Кредо агентству УНІАН)
|
|
|||||
