Кремінне (станція)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Станція Кремінне

Сватове — Попасна
Донецька залізниця
Краснолиманська дирекція
м. Кремінна

Kreminna Railway Station.JPG
49°03′13″ пн. ш. 38°14′13″ сх. д. / 49.05361° пн. ш. 38.23694° сх. д. / 49.05361; 38.23694Координати: 49°03′13″ пн. ш. 38°14′13″ сх. д. / 49.05361° пн. ш. 38.23694° сх. д. / 49.05361; 38.23694
Рік відкриття 1895 (124 роки)
Тип проміжна
Колій 3
Платформ 2
Тип платформ(и) бічна, острівна
Форма платформи пряма
Відстань до Києва, км 717
Відстань до Попасної, км 68
Відстань до Сватового, км 41
Код станції 498801 ?
Код «Експрес-3» 2214008 ?
Послуги Квиткова каса

Кремінне́ — проміжна вантажно-пасажирська залізнична станція Краснолиманської дирекції Донецької залізниці.

Розташована в місті Кремінна, Кремінська міська рада, Луганської області на неелектрифікованій лінії Сватове — Попасна між станціями Рубіжне (8 км) та Кабанне (20 км). Ділянка залізниці одноколійна. На станції роблять зупинку як пасажирські поїзди далекого прямування, так і приміські дизель-поїзди.

Історія[ред. | ред. код]

Давня історія станції[ред. | ред. код]

Історія залізничної станції тісно пов'язана з будівництвом великої кількості промислових підприємств у Лисичанську. У місті виникла проблема доставки продукції в інші регіони держави, у зв'язку з чим і було вирішено будувати залізницю в даному регіоні. Одним з тих, хто закликав до будівництва залізниці в Лисичанську, був Дмитро Менделєєв.

Станція Кремінне була відкрита 17 грудня 1895 одночасно з ділянкою залізниці Лисичанськ — Куп'янськ. Назву станція отримала від селища, в якому вона розташована. Відкриття станції дозволило зв'язати селище з багатьма великими містами Російської імперії. На момент відкриття ділянка була одноколійною, але вже 1903 року була прокладена друга колія (пізніше знову розібрана). Коли згодом селище стало містом і змінило назву на Кремінна, назва станції залишилася.

Ділянка, на якій розташована станція, як і вся тодішня Донецька кам'яновугільна залізниця, була побудована акціонерним товариством «Донецька залізниця» промисловця і мецената Сави Мамонтова.

Особливо активний рух поїздів по станції відбувався в період 1970-1980-х років. У зв'язку з цим був розроблений проект електрифікації ділянки Сватове — Попасна, який не був реалізований.

Сучасна історія[ред. | ред. код]

Після розпаду СРСР відбулися масові скасування приміських поїздів по всій Донецькій залізниці. У зв'язку з цим кількість приміських поїздів, що прямували через станцію, значно зменшилася. Враховуючи, що проект електрифікації станції залишився нездійсненим, «Укрзалізниця» неодноразово планувала скасувати рух пасажирських поїздів далекого прямування через станцію (останній раз — у 2012 році), і перенаправити їх в об'їзд по електрифікованих лініях. Але, зважаючи на високий пасажиропотік на лінії Сватове — Попасна, зрештою пасажирське сполучення через станцію було вирішено залишити. Тим не менше, у 2007 році на ділянці залізниці Рубіжне — Куп'янськ була розібрана друга колія, і тепер залізниця, що проходить через станцію, є одноколійною.

Російська збройна агресія на сході України весною 2014 року, не могла не вплинути на роботу станції. Починаючи з 22 травня 2014 «Укрзалізниця» на невизначений термін закрила рух поїздів на ділянці Сватове — Лисичанськ через блокування сепаратистами залізничного мосту на 942-му кілометрі перегону Насвітевич — Рубіжне: приміські поїзди були скасовані, а пасажирські поїзди далекого прямування змінили маршрут в об'їзд станції. 5 червня 2014 року залізничний міст був підірваний бойовиками.

По мірі стабілізації ситуації пасажирське сполучення було поступово відновлене за тимчасовою схемою. 13 серпня 2014 через станцію було відновлено приміський рух до станцій Сватове та Рубіжне, а 15 вересня через станцію почав курсувати щоденний поїзд до Харкова, до якого з 25 вересня включені безпересадкові вагони до Києва. 23 вересня було завершено ремонт підірваного залізничного мосту, що дозволило продовжити приміське сполучення до станції Венгерівка і збільшити кількість пасажирських поїздів далекого прямування.

Починаючи з 21 листопада 2014 року всі приміські поїзди, що прямували через станцію, знову були повністю скасовані. Приміське сполучення було відновлене в січні і починаючи з кінця січня 2015 року здійснюється в напрямку станцій Сватове, Куп'янськ-Вузловий (через Сватове) і Переїзна.

Рух пасажирських потягів через станцію[ред. | ред. код]

Рух пасажирських поїздів дальнього сполучення
  • 409 Харків — Лисичанськ (з 25.10.2015 щоденно)
  • 410 Лисичанськ — Харків (з 25.10.2015 щоденно)
  • 532 Київ — Лисичанськ (з 25.10.2015 щоденно)
  • 532 Лисичанськ — Київ (з 25.10.2015 щоденно)
  • 609 Харків — Лисичанськ (з 3.08.2015 щоденно)
  • 610 Лисичанськ — Харків (з 12.08.2015 щоденно)
  • 609 Хмельницький — Лисичанськ (з 30.10.2016 щоденно)
  • 610 Лисичанськ — Хмельницький (з 31.10.2016 щоденно) (через Харків, Полтаву, Київ, Вінницю).
Рух приміських поїздів
  • 6491 Сватове — Переїзна - Попасна
  • 6339 Сватове — Переїзна - Попасна
  • 6329 Куп'янськ-Вузловий — Лисичанськ
  • 6337 Куп'янськ-Вузловий — Переїзна
  • 6340 Попасна - Переїзна — Сватове
  • 6344 Попасна - Переїзна — Сватове
  • 6332 Лисичанськ — Куп'янськ-Вузловий
  • 6346 Переїзна — Сватове

Джерела[ред. | ред. код]