Кремінський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Кремінський район
Coat of Arms of Kreminskiy Raion in Luhansk Oblast.png Flag of Kreminskiy Raion in Luhansk Oblast.png
Герб Прапор
Розташування району
Район на карті області
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область/АРК: Луганська область
Код КОАТУУ: 4421600000
Утворений: 1940 р.
Населення: 40 868
(на 1.01.2015)
Площа: 1627 км²
Густота: 26.1 осіб/км²
Тел. код: +380-6454
Поштові індекси: 92900—92943
Населені пункти та ради
Районний центр: м. Кремінна
Міські ради: 1
Селищні ради: 1
Сільські ради: 16
Міста: 1
Смт: 1
Села: 32
Селища: 4
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Адреса: 92900, Луганська обл., Кремінський р-н, м. Кремінна, вул. Совєтська, 1, 3-22-52
Веб-сторінка: Кремінська РДА
Голова РДА: Чехута Наталя Василівна
Голова ради: Прокопенко Володимир Миколайович

Commons-logo.svg Кремінський район у Вікісховищі

Кре́мінський район́ район України у західній частині Луганської області. Адміністративний центр — місто Кремінна. Населення становить 41 574 особи (на 1 серпня 2013). Площа району 1627 км². Утворено 1940 року.

Географія[ред.ред. код]

По території району протікає 4 річки: Красна, довжиною 131 км Жеребець, довжиною 53 км, Борова, довжиною 41 км Сіверський Донець.

Ґрунтовий покрив району складають чорноземи звичайні, середньо гумусні неглибокі на лісовидних суглинках. У заплавах рік Красна, Жеребець, Боров та Сіверський Донець є чорноземи намиті і лучні, лучно-болотні. Борова тераса ріки Сіверський Донець — супіщані і піщані ґрунти.

Корисні копалини району представлені родовищами будівельного піску, крейди, цегляно-черепичної сировини, і кам'яновугільними відкладеннями (с. Червонопопівка, м. Кремінна, с. Кудряшівка, смт Красноріченське). Біля міста Кремінна знаходяться мінеральні джерела.

Дослідження виявили мінеральні води слаборадонові гідрокарбонатно-хлоридні натрієві малої мінералізації, які за своїм хімічним складом і за вмістом радону є мінеральними, лікувальними, придатними у бальнеології.

Флора[ред.ред. код]

На території Кремінського регіону є багато заповідних місць, але немає найкращого куточка природи і відпочинку, чим Кремінський ліс. Головними лісоутворюючими породами є сосна звичайна, дуб, клен, осика і вільха. За народногосподарським значенням, ліси району відносяться до першої групи. Лісу цієї групи служать засобом поліпшення природного середовища і мають ґрунтововодозахисне і кліматорегулююче значення. Лісові площі району становлять 38,0 тис. га, з них 22 тис. га хвойний ліс.

На території району трапляються рослини, занесені до Червоної книги України[1]:

Фауна[ред.ред. код]

У лісі є близько 130 озер, із них 32 озера не висихаючи з підземними джерелами. У лісових озерах водяться короп, лин, карась, лящ, в'юн, сом, судак, щука, окунь, плотва, раки. Фауна лісу представлена такими великими тваринами як лось, олені шляхетні і плямисті, кози, дикі кабани, лисиці, вовки, зайці, білки. У драговинах і буреломах Серебрянського лісництва будують дивно складні дерев'яні містечка бобри.

У лісах гніздяться дикі голуби, водяні курочки, качки, чирки, вальдшнепи, куріпки, часто трапляються фазани, тетерева, сови, солов'ї, синиці, щогли, шпаки, дятли і багато інших.

Історія[ред.ред. код]

Кремінський район розташований у західній частині Луганської області. Район був утворений у вересні 1940 р., в сучасних межах — від 4 січня 1965 р. У ньому налічується 59 населених пунктів, об'єднаних у 13 сільських, 1 селищну та 1 міську ради. Крім того, на території району розташоване місто обласного підпорядкування Рубіжне. Своє найменування район отримав від міста Кремінної, заснованого близько 1680 р.

Кремінський район — одне із наймальовничіших місць Луганської області. Навколо зелені ліси соснових, березових і дубових багаторічних дерев, а в лісах багата фауна: кабани, лисиці, зайці, лосі, олені тощо. Перша вугільна шахта побудована 1893 р., але згодом вона була закрита. Тільки з 1930 р. почали працювати декілька нових шахт, котрі 1961 р. були об'єднані в шахту «Кремінна».

Археологічні дані свідчать, що територія краю була освоєна людиною ще за часів пізнього палеоліту (40-13 тисяч років тому). Кам'яні знаряддя праці давньокам'яного віку знайдені на околицях міста Кремінної та поблизу села Булгаківки.

Більш заселеною територія краю стала в епоху міді-бронзи (ІІІ—І тисячоліття до н. е.), коли тут з'являються численні скотарсько-землеробські племена.

12 липня 1733 року на річечці Кремінній /притоці р. Красної/ мешканцем Краснянської слободи однодворцем Михайлом Чеботарьовим була заснована слобода Кремінна. В рік заснування в ній проживало 13 душ. Слобода Кремінна була казенною.

На початку 90-х років XIX століття у Кремінській волості розпочався видобуток кам'яного вугілля. В 1894 році у Кремінній було 4 селянські копальні, які давали 80 тис. пудів вугілля на рік. В 1895 році запрацювала шахта, збудована відомим в Донбасі промисловцем О. К. Алчевським. В цьому ж році введено в експлуатацію залізничну лінію Харків—Лисичанськ, що пройшла через Кремінну.

У 1905 році у селі Кабанньому став до ладу чавуно-ливарний завод «Малоросія» братів Міллерів. В квітні 1918 року населені пункти краю захопили кайзерівські війська. Багато жителів навколишніх сіл пішли в партизани. В кремінських лісах під час німецької окупації діяло кілька партизанських загонів. В листопаді австрійсько-німецькі війська відійшли на Захід і вже в грудні в Кремінній та інших селах була встановлена Радянська влада. В червні 1919 року Кремінну захопили денікінці, а в грудні вона була визволена дивізіями Першої Кінної армії.

Великі зміни відбулися в житті селян у 1928–1930 роках. Спочатку були організовані перші ТСОЗи, а на їх основі були створені колгоспи. В 1930 році було закладено велику на той час шахту «Кремінна-Східна», розраховану на видобуток 400–500 тонн вугілля на добу. Шахта стала до ладу у 1932 році. В 1929 році в Кремінній відкрито майстерню з ремонту баянів, на основі якої згодом виросла відома на всю Україну фабрика баянів. У 1932 році створено промислову артіль, що випускала брички і різний сільгоспінвентар, яку наступного року було реорганізовано на меблеву фабрику, де виготовлялися шкільні, меблі.

10 липня 1942 року район окупували німецько-фашистські війська. У Кремінських лісах почав діяти партизанський загін під командуванням Я. І. Сиворонова. В середині січня 1943 року на підступах до Кремінної розгорілися жорстокі бої. 31 січня Кремінна і багато інших населених пунктів району були звільнені Червоною Армією. З Кремінського району за період Німецько-радянської війни на фронт пішло майже 15000 чоловік, 7481 з них загинуло на дорогах війни.

11 уродженців Кремінського району за свої бойові подвиги були удостоєні високого звання Героя Радянського Союзу.

Особливо інтенсивно почало розвиватися господарство Кремінщини після закінчення війни. В грудні 1948 року в місті було закладено шахту «Кремінна» № 1 тресту «Лисичанськвугілля» з проектною потужністю 1000 тонн вугілля на добу. У 1946 році кремінський баян зайняв друге місце на Республіканському конкурсі музичних інструментів. Механізатори с. Нової Астрахані у 1947 році виростили й зібрали на площі 152 га по 22,9 ц озимої пшениці з гектара. Бригадиру мехзагону С. П. Бочарника було присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці.

За період з 1959 по 1966 рік було посаджено 5500 га лісу і площа кремінського лісового масиву досягла 40 тис. га.

У кремінському звірогосподарстві розводили сріблясто-чорних лисиць та норок. У 1966 році звіроферма мала вже 462 лисиці й 1130 норок. В 1965 році житловий фонд міста становив 206,6 тис. м². Місто було повністю підключене до системи «Донбасенерго». В місті збудовано одне з найкращих в республіці лікарняне містечко. У нього входив стаціонар на 300 ліжок і поліклініка, оснащені новітньою медичною апаратурою.

У 1962 році в Кремінній відкрито медичне училище, яке готувало медичних сестер і фельдшерів для лікувальних і профілактичних установ області. На базі гірничопромислової школи у тому ж році створено професійно-технічне училище № 91, що готувало слюсарів, монтажників, електромонтерів, мулярів, столярів.

У 1959–1962 роках у сосновому бору в Кремінній збудовано 3 школи-інтернати.

Населення[ред.ред. код]

Етнічний склад населення району на 2001 рік був представлений наступним чином:

Етномовний склад сільських та міських рад району (рідна мова населення) за переписом 2001 року, %[4]

українська російська білоруська вірменська
КРЕМІНСЬКИЙ РАЙОН 78,7 20,8 0,2 0,1
м. КРЕМІННА 71,7 27,9 0,1 0,1
смт КРАСНОРІЧЕНСЬКЕ 93,1 6,8 0,0
БАРАНИКІВСЬКА сільрада 86,1 13,3 0,2
БОРОВЕНСЬКА сільрада 87,9 12,1
БУЛГАКІВСЬКА сільрада 97,7 2,3
ВАРВАРІВСЬКА сільрада 77,7 21,6 0,3 0,1
ГОЛУБІВСЬКА сільрада 91,9 7,8 0,3
ЄПІФАНІВСЬКА сільрада 94,3 5,6 0,1
КУДРЯШІВСЬКА сільрада 74,7 24,3 0,1 0,6
МАКІЇВСЬКА сільрада 94,4 5,5
МИХАЙЛІВСЬКА сільрада 91,7 7,2 1,0 0,2
НЕВСЬКА сільрада 97,0 2,9
НОВОАЛЕКСАНДРІВСЬКА сільрада 93,1 6,5 0,4
НОВОАСТРАХАНСЬКА сільрада 90,9 8,1 0,1 0,2
НОВОВОДЯНСЬКА сільрада 97,9 2,1
НОВОКРАСНЯНСЬКА сільрада 26,2 73,3 0,1
НОВОМИКІЛЬСЬКА сільрада 93,3 6,3 0,4
ЧЕРВОНОПОПІВСЬКА сільрада 93,6 5,6 0,7

Адміністративний устрій[ред.ред. код]

Адміністративно-територіально район поділяється на 1 міську раду, 1 селищну раду та 16 сільських рад, які об'єднують 38 населених пунктів і підпорядковані Кремінській районній раді. Адміністративний центр — місто районного значення Кремінна[5].

Економіка[ред.ред. код]

Промисловий комплекс[ред.ред. код]

Кількість об'єктів ЄДРПОУ-20

Структура промислового виробництва (у % обсягу виробництва району)

1.Добувна промисловість — 7,7

  • видобування енергетичних матеріалів
  • видобування неенергетичних матеріалів

2.Обробна промисловість — 84,4 з неї:

  • Харчова промисловість та перероблення сільськогосподарських продуктів — 42,6
  • Легка промисловість
  • Целюлозно-паперова промисловість, видавнича справа
  • Виробництво деревини та виробів з деревини — 11,9
  • Хімічна та нафтохімічна промисловість — 0,3
  • Виробництво інших неметалевих мінеральних виробів
  • Металургія та оброблення металу
  • Машинобудування, ремонт та монтаж машин та устаткування — 8,6
  • Інше виробництво, не віднесено до інших угруповань — 36,5

3.Виробництво та розподілення електроенергії, газу, тепла, води — 7,9

Промислове виробництво[ред.ред. код]

Темп росту за останні чотири роки:

  • 2001 — 86,14%
  • 2002–136,77%
  • 2003–142,09%
  • 2004–127,74%

Обсяг реалізованої промислової продукції на одну особу — 991.1 грн. Бартер у промисловості — 0,9%, у сільському господарстві — 8,0%.

Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування станом на 01.01.2005 всього по галузям економіки — 33,3 млн грн. у тому числі

  • промисловість — 1,3 млн грн.
  • сільське господарство — 1,8 млн грн.

Частка збиткових підприємств, всього — 28% в тому числі

  • у промисловості — 15,3%
  • у сільському господарстві — 12,3%

Частка простроченої заборгованості (у % до 1 січня 2004 р.):

  • дебіторської — 94,5
  • кредиторської — 114,1

Зовнішньоекономічна діяльність[ред.ред. код]

Іноземні інвестиції. Обсяги на одну особу, дол. США — 22,4. Зовнішньоекономічна діяльності. Експорт — 841,5 тис. дол. США. Обсяги експорту на одну особу — 17,5 дол. США. Сальдо зовнішньої торгівлі товарами на одну особу — 7,8 дол. США.

Транспорт[ред.ред. код]

На особливому контролі в Кремінній знаходиться транспорт. Останнім часом залучення маршрутних таксі і придбання нових одиниць автобусів, введення нових маршрутів стабілізують роботу міського та приміського транспорту.

Охорона здоров'я[ред.ред. код]

Медичну допомогу населенню міста надають 4 медичні установи, у тому числі 2 лікувально-профілактичних.

Освіта[ред.ред. код]

Щорічно розширюється мережа загальноосвітніх установ. Крім 7 загальноосвітніх шкіл у м. Кремінній діють 1 ліцеї, 1 гімназія, спецшколи-інтернати.

Культура[ред.ред. код]

Культурна сфера міста представлена 1 кінотеатром, 1 музеєм, 2 міськими бібліотеками, 1 будинком культури, 1 музичною і художньою школами.

Інфраструктура[ред.ред. код]

Готелі[ред.ред. код]

  • Готель «Кремінна»

Пам'ятки[ред.ред. код]

Пам'ятки природи[ред.ред. код]

Кремінські каптажі — гідрологічний заказник
Климівське джерело — гідрологічна пам'ятка природи
Дубовий гай — заповідне урочище
Білоусова Садка — заповідне урочище
Вільшаник — заповідне урочище
Сіткове — заповідне урочище
Серебрянський — ботанічний заказник

Політика[ред.ред. код]

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Кремінського району були створені 34 виборчі дільниці. Явка на виборах складала - 16,57% (проголосували 5 722 із 34 528 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко - 34,06% (1 949 виборців); Сергій Тігіпко - 15,29% (875 виборців), Михайло Добкін - 8,00% (458 виборців), Юлія Тимошенко - 7,38% (422 виборців), Олег Ляшко - 5,85% (335 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів - 3,95%.[6]

Примітки[ред.ред. код]

  1. (рос.) Организация охраны растений Луганской области, занесенных в Красную книгу Украины. Методические указания. — Луганск, 1992.
  2. Збирав 3 1902 році В. М. Сукачьов.
  3. Дністрянський М. С. Етнополітична географія України. Львів: Літопис, 2006. С.465.
  4. Розподіл населення регіонів України за рідною мовою у розрізі адміністративно-територіальних одиниць. Луганська область.
  5. Адміністративно-територіальний устрій Кремінського району на сайті Верховної Ради України
  6. http://www.cvk.gov.ua/pls/vp2014/wp001.  Пропущений або порожній |title= (довідка)

Посилання[ред.ред. код]


Харківська область
(Борівський район)
Сватівський район Старобільський район
Донецька область
(Близнюківський район)
Gray compass rose.svg Новоайдарський район
Донецька область
(Близнюківський район)
Донецька область
(Бахмутський район)
Попаснянський район
Рубіжне